WEB-ресурс научно-практических конференций

ПРОБЛЕМА ВАЛЕНРОДИЗМУ В САТИРИЧНИХ ТВОРАХ МИКОЛИ ПОНЕДІЛКА

К. філол. н. Супрун В.М.

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

Микола Понеділок – письменник-емігрант, який зумів вирватись з лабет ленінсько-сталінського режиму, випробувавши на собі його жорстоке правління й антиукраїнське ставлення. Тому твореній літературній фактурі письменник надає функції зброї за відновлення національної самосвідомості в ущільнених системою українців. Глибоке розуміння колоніального становища Батьківщини у радянський період втілилось у сатиричних творах митця, де чільне місце посіла проблема валенродизму (термін походить від імені головного героя однойменного роману «Конрад Валенрод » Адама Міцкевича).

Парадоксально, але руйнування системи здійснювалось і самими її апологетами, які, оспівуючи й возвеличуючи совєтське щасливе життя (якого й близько не було), підбурювали і так насилу тамовану людьми ненависть до себе (дехто не витримував, за що розплачувався, якщо не життям, то, принаймні, перебуванням у таборах, в кращому разі – психіатричних лікарнях). І. Моторнюк зазначає, що «певна руйнівна дія закладена була й у самих « хвалебниках » владі і партії» [1, с.31], оскільки вони розкривають приборканим червоною Москвою українцям вади режиму. Таких «героїв» той же дослідник називає «новітніми валенродами », закумулювавши у цьому визначенні нові, відмінні від класичних грані валенродизму . У фейлетоні «Барани-овечки» (збірка «Соборний борщ») «новітнім валенродом » є бригадир Шура, який перманентно ініціює зібрання колгоспників з питань комуністичного будівництва: «Було зібрання про ініціативу комуністичної партії щодо угноєння полів, відбулися масові збори про свиню, як вирішальний чинник для перемоги комунізму» [3, с.237] .

Сатиричний сміх зроджується уже в процесі переліку автором цілей безглуздих зібрань, що провокують людський гнів. Показуючи псевдодосягнення суспільно-соціального життя, він ще більше розкриває очі слухачів на те, що так захланно пробувала замаскувати влада, й тим самим посилює вибуховий настрій у залі. Тотожну категорію валенродів автор представляє й у сатиричному творі «Лекція про бактерії» (Збірка «Вітаміни») в образі Шури Довгоп’ятого . Розповідаючи про досягнення совєтської миловарної промисловості у боротьбі із західними паразитами, герой натрапляє на разючий супротив його словам старої баби Харитини, яка часто-густо й у руках того мила не тримала. « …Я чула, … що в Кореї при комуністах зробилося, як і в нас, у Совєтах , щасливе життя. То там, як і в нас, люди товстішають, веселішають. А раз жити стало веселіше, то й домашніх бактерій не обберешся » [2, с.2002]. Галерею образів таких «новітніх валенродів » змодельовано М.Понеділком у фейлетоні «Шпигун з Індії» (та сама збірка творів). Сюжет розбудовано навколо прийняття старої жінки до лав комуністичної партії. Адепти комунізму з усіх сил стараються подати переваги цього вчинку. Але, натрапивши на байдужість до вступу у партію героїні, оголошують її шпигуном на користь Індії. Абсурдна поведінка апологетів влади, з одного боку, викликає сміх, а з іншого – атестує безправність людини у тоталітарному суспільстві.

Таким чином, варто сказати, що «новітні валенроди » не просто пішли на співпрацю з комуно-соціалізмом , а стали виразниками і палкими охоронцями системи, навіть не підозрюючи, що своїм намаганням захистити владу, сприяли її руйнуванню, адже множили ненависть і гнів до себе уярмлених українців.

Список використаних джерел:

1. Моторнюк І. Новітній валенродизм : що це таке // Слово і час. – 2004. – № 12. – С. 27-35.

2. Понеділок М. Вітаміни: гумористичні образки по той і цей бік океану. – Буенос-Айрес: Вид-во Ю. Середяка , 1957. – 319 с.

3. Понеділок М. Соборний борщ. – Буенос-Айрес: Вид-во Ю. Середяка , 1960. – 400 с.