WEB-ресурс научно-практических конференций

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОТАЦІЇ КАДРІВ

Височина О.В.

Харківський національний економічний університет

В даних тезах розглядається актуальне питання на даний час, це - ротація кадрів працівників при виконанні трудових обов’язків, а також проводиться аналіз основних принципів та методів проведення ротації кадрів в сучасних умовах.

Темою ротації кадрів займалося багато науковців в тому числі Т.К. Бритова та К.П. Уржинський ; А.І. Ставцева і О.С. Хохрякова ; А. Юшко та інші вчені, які внесли суттєвий внесок у вирішенні питання ротації кадрів.

При проведенні ротації кадрів інколи виникають проблеми на містах тому, що даний вид переведення на іншу роботу повинен бути чітко врегульований в нормативно–правових актах. Пропонується внести доповнення до норм КЗпП України та до Закону України „Про державну службу” норми, в яких буде передбачене поняття ротація кадрів та закріплені гарантії працівникам, які змінили своє місце роботи в порядку ротації і не мали економічних та психологічних стресів.

Раніш в діючому трудовому законодавстві було передбачено різні юридичні форми оновлення та покращення складу робітників та службовців: вивільнення, просування, ротація, переведення та інші [ 1, с.189-191 ] .

Термін „ротація” означає службове переміщення державних службовців, які працюють в органах внутрішніх справ, служби безпеки, прокуратури, митної служби тощо. Але що стосується інших працівників, які вступають в трудові відносини, поняття „ротація” рідко застосовується на практиці, а більше застосовуються поняття переведення або переміщення на іншу роботу. Але інколи в державних установах керівників підприємств, установ, організацій можуть переводити на інше підприємство в порядку ротації, а самого механізму щодо даного виду переведення в чинному КЗпП України ще досить не передбачено.

Правове положення державних службовців регулюється Законом України „Про державну службу”, але щодо порядку встановлення, зміни та припинення трудових відносин державної служби, то він також не містить механізму здійснення ротації кадрів.

Ст.32 КЗпП України передбачає, що переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією допускається тільки за згодою працівника.

Але дана норма не містить особливостей проведення переведень чи переміщень у вигляді ротації для державних службовців , які працюють в органах внутрішніх справ, служби безпеки, прокуратури, митної служби тощо та інших працівників. На нашу думку, якщо ротація в сучасний період стала поширеним явищем, то бажано щоб в Закон України „Про державну службу” та діючий КЗпП України були внесені додаткові норми, які б передбачали порядок зміни умов трудового договору (контракту) як для державних службовців так і для інших працівників.

Негативного впливу на встановлений законом порядок функціонування державних структур та їхнього апарату завдає корупція.

Корупція – це діяльність осіб, уповноважених на виконання функцій держави, та посадових осіб місцевого самоврядування, спрямоване на протиправне використання наданих їм повноважень для одержання матеріальних благ, послуг, пільг та інших переваг [ 2, с.266-267 ] .

Для того щоб викоренити дане негативне явище Указом Президента від 24 квітня 1998 року №367/98 була затверджена Концепція боротьби з корупцією на 1998-2005 роки. Для запобігання корупційним діянням необхідно забезпечувати добір і розстановку кадрів на засадах неупередженого конкурсного відбору, а також їх об’єктивну атестацію, періодичну ротацію і одноківшеве переміщення [ 3, с.620-621 ] .

І тому Кабінет Міністрів України затвердив Концепцію ротації кадрів на окремих посадах державних службовців в якій передбачено, що з метою підготовки фахівців широкого профілю і керівників державних органів, у тому числі вищої управлінської ланки, необхідно запровадити ротацію – періодичне переміщення працівників як по вертикалі, так і по горизонталі [ 4, с.133-135 ] .

В Указі Президента України №742/2006 від 11.09.2006 року схвалена Концепція подолання корупції в Україні “На шляху до доброчесності” в якій відмічено, корупція становить значну загрозу демократії, реалізації принципу верховенства права, соціальному прогресу, національній безпеці, становленню громадського суспільства. Саме у цих сферах спостерігаються тенденції до посилення корупційних ризиків, серед яких необхідно виділити такі, як: невизначеність процедури ротації державних службовців на окремих посадах [ 5, с.9-10 ] .

Аналізуючи поняття ротація можна зробити таких висновок, що якщо ротація – це переміщення, а згідно з ст.32 КЗпП України переміщення проводиться без згоди працівника, то державних службовців можна переміщувати з одного структурного підрозділу в інший без їх згоди.

А так як ми знаємо, що як переведення так і переміщення можуть здійснюватися в інтересах підприємства, установи, організації, так і в інтересах працівника, то ротація здійснюється в інтересах держави і вона повинна стати невід’ємною складовою системи роботи з кадрами у сфері як державної служби, так і на підприємствах, установах, організаціях ефективним засобом формування дієвого кадрового резерву.

Розглядаючи питання щодо поняття ротації ми повинні зазначити, що ротація повинна здійснюватися тільки відповідно до вимог законодавства. Ротація може бути і як переміщення працівника, але без його згоди так і як переведення, але за його згодою.

Підсумовуючи вищевикладене вважаємо, що в чинному трудовому законодавстві і в нормах державної служби ще є пробіли у такому значному питанні, як ротація. І на нашу думку бажано внести доповнення в норми КЗпП України та Закон України „Про державну службу”, що ротація кадрів – це особливий вид переведення працівників на іншу роботу, який повинен проводитись тільки за згодою працівника, як у переведенні в інший державний орган або підприємство, так і в іншу місцевість, а також містити гарантії для працівників та державних службовців, які змінили своє місце роботи в порядку ротації, щоб вона не мала негативного впливу на економічний та психологічний стан переведених на нове місце роботи.

Ротація кадрів сприяє оновленню кадрового потенціалу, створенню дієвого кадрового резерву для зайняття високих державних посад та посад керівного складу підприємств, організацій та установ, оперативному маневруванню кадровими ресурсами і тому повинна бути врегульована нормами чинного законодавства.

Список використаних джерел :

1. Актуальные проблемы формирования правового государства // Тезисы докладов и научных сообщений республиканской научной конференции . – 24-26 октября 1990. – Х., 1990.

2. Відомості Верховної Ради. – 1995. – №34

3. Офіційний вісник України. – 1998. – №17.

4. Офіційний вісник України. – 2002. – №12.

5.Офіційний вісник України. – 2006. – №37.