WEB-ресурс научно-практических конференций

К.е.н. Купцова О.Є.

Херсонський економічно-правовий інститут

МЕНЕДЖМЕНТ ЯКОСТІ ЯК ОСНОВА СТАЛОГО РОЗВИТКУ КРАЇНИ

На даному етапі розвитку країни для багатьох українських організацій очевидний той факт, що для того, щоб витримати конкуренцію із західними й внутрішніми компаніями, необхідно впроваджувати й розвивати систему менеджменту якості (СМЯ). Крім того, в умовах кризи, для більш сталого розвитку, сальдо зовнішньоторговельного балансу країни повинно бути позитивним. Тому науково-методичні питання менеджменту якості та сталого розвитку є досить актуальними для будь-яких сфер управління.

Великий внесок у розробку теорії управління якістю зробили вітчизняні та іноземні вчені. Так, роботи американського науковця-економіста А.Демінга є теоретичною основою загального менеджменту якості, тоді як А.Фейгенбаум став автором концепції комплексного управління якістю, яка нині є еталоном системи менеджменту якості на підприємстві та лежить в основі міжнародних стандартів ISO [1,2].

Нагадаємо ці принципи: 1 Чітко поставлена мета, 2 Нова філософія орієнтації на споживача, 3 Припинення сортувальної перевірки, 4 Дешева пропозиція не обов'язково буде кращою, 5 Постійне вдосконалення процесів і систем, 6 Введення в практику постійного процесу навчання кадрів, 7 Забезпечення правильного поводження керівництва, 8 Усунення атмосфери невпевненості у підлеглих, 9 Зруйнування бар'єрів між рівнями управління, 10 Уникнення порожніх гасел і обіцянок, 11 Відсутність чітко встановлених норм, 12 Можливість працівника пишатися своєю роботою, 13 Заохочення прагнення до підвищення кваліфікації, 14 Прихильність справі якості — прямий обов'язок вищого керівництва

Безперервність процесів забезпечення якості можна простежити за схемою « Коло Демінга», поданою на рис. 1. Кожне обертання кола на 360° дозволяє виявити, усунути дефект, викорінити його першопричину й тим самим удосконалити процес, зробивши підприємство більш сталим.

Рисунок 1. «Коло Демінга» [4]

Класифікуючи причини «поганої якості», Е. Демінг поділяє їх на дві групи: спеціальні причини і причини, пов'язані із системою (системні). При цьому, за його оцінками, частка перших становить усього коло 6 %, тоді як більшість причин (94 %) має системний характер. До аналогічного висновку дійшли й фахівці інших країн.

Тотальна система менеджменту якості (TQM) створює базу для досягнення таких цілей: 1 Досягати й підтримувати таку якість, що задовольняє вимоги замовника й споживачів; 2 Піклуватися про створення бази довіри щодо замовника; 3 Постійно виконувати всі вимоги, установлені законами, розпорядженнями й іншими нормативними актами; 4 Досягати й забезпечувати імідж, визнання на ринку й обмеження ризику економічно доцільними коштами.

З цього випливають практичні результати діяльності фірми з якості, які можна виразити в такому: 1. рівень якості й конкурентоспроможності фірми повинні визначатися в першу чергу керівництвом; 2. модель повинна містити методи самооцінки діяльності із якості; 3. самооцінка є одним з ефективних інструментів менеджменту організації.

Хоча деякі підприємства і почали застосовувати сучасні методи підвищення якості та ділової досконалості, які базуються на принципах всеосяжного управління кістю (TQM), немає системи підтримки та обміну досвідом між такими підприємствами.

Світовими лідерами у цій сфері (ISO 9001) є Китай, Італія, Велика Британія, Японія, Іспанія, США, Франція та Німеччина. Тоді як у сфері сертифікації систем екологічного управління відповідно до міжнародного стандарту ISO 14001 світовими лідерами є Японія, Китай, Іспанія, Велика Британія, Італія, США, Німеччина [3].

Але цікавий такий факт, в доповіді Всесвітнього фонду дикої природи говориться про те, що екосистеми не встигають відновлюватися від дуже високого рівня споживання ресурсів. Експерти вважають, що при нинішніх темпах споживання до 2030 р. людству буде потрібна ще одна планета, оскільки попит на ресурси на 30% більше пропозиції. На перших позиціях у списку країн, що приносять найбільші екологічні збитки, розташувалися США й Китай. Їхній внесок у збиток, заподіяний природі становить приблизно 40% від загальносвітового. Загальні висновки комісії з охорони навколишнього середовища такі: "Як би жахливими не були наслідки фінансової кризи, це ніщо в порівнянні з екологічною рецесією, що насувається» [5]. Тому необхідно прийняти жорсткі міри щодо економії ресурсів, стандартизації та політики сталого розвитку України та країн світу.

Список літератури

1. Дэминг Э. Выход из кризиса. – Тверь: Альба, 1994. – 497 с.

2. Дорошенко Н.О. Менеджмент якості: сучасний стан та перспективи розвитку // http://www.nbuv.gov.ua/e-Journals/nd

3. Національний банк стандартизованих науково-технічних термінів // http://www.ukrndnc.org.ua

4. Шаповал М.І. Менеджмент якості. – К.: Знання, 2003. – 475 с.

5. На подходе кризис похуже финансового // http://metro.for-ua.com/rus