WEB-ресурс научно-практических конференций

Сініченко М.А., к.е.н. Нєсвєтов О.О.

Сумський національний аграрний університет

БІОДИЗЕЛЬ - АЛЬТЕРНАТИВНЕ ДЖЕРЕЛО ЕНЕРГІЇ

Ріст цін на енергоносії змушує людство переходити до застосування нових, поки що нетрадиційних, джерел енергії, поміж яких важливе місце належить біоенергетиці. Тому вже всередині 70-х років минулого століття урядами багатьох країн почали впроваджуватись програми енергозбереження та використання альтернативних джерел енергії. Найбільшу увагу привертає біодизель, як екологічно чистий вид пального, що відноситься до альтернативних джерел енергії [1] . Він згорає практично без токсичних відходів, а кількість кіптяви зменшується на 50%. Випробування показали, що потужність і момент обертання двигуна практично не змінюються. Біопаливо дуже добре змішується з паливом мінерального походження. Крім цього, біодизель має значно кращі мастильні властивості ніж дизельне паливо з нафти, що зменшує зношуваність двигуна та збільшує його термін служби. Біодизель не має бензолового запаху та не завдає шкоди навколишньому середовищу, в ґрунті або воді мікроорганізми напротязі 28 днів знешкоджують весь біодизель.

В 1987 році австрійські фермери розпочали проект з виробництва біодизелю, створивши кооператив фермерів “SEEG MURECK ” в австрійському регіоні Південна Стирія. В 1989 році, він почав виробляти 500000 л біодизельного палива на рік, а в 2005 році довів виробництво до 10000000 л . В 2001 році “SEEG MURECK” з поміж 1230 конкурсантів з 75 країн став переможцем ЕНЕРЖІ ГЛОУБ ЕВАРД за досягнення в виробництві енергії з відновлювальних джерел. В Австрії також, вперше в світі, в 1991 році впровадили промислове виробництво біодизелю потужністю 10000000 л на рік. В 1990-ті роки в багатьох європейських країнах були збудовані заводи з виробництва біодизелю, зокрема у Франції, Німеччині, Швеції та Чехії. В той же час в інших країнах світу розпочали виробництво біодизелю і в 1998 році вже в 21 країні здійснювалось його комерційне виробництво. Безсумнівним лідером у цій сфері є Німеччина. Вона виробляє 1300 тис. тонн біодизелю за рік, тоді як у Франції виробляється близько 780 тис. тонн, а в Польщі лише 230 тис. тонн.

Головною перевагою біодизеля є те, що його виробляють з ресурсів, які швидко відновлюються (запаси нафти, наприклад, практично невідновні). Сировиною для виробництва біодизеля можуть бути різні рослинні олії: соняшникове, ріпакове, соєве, арахісове, пальмове, бавовняне, льняне, кокосове, кукурудзяне, гірчичне, кастрове, конопляне, кунжутне, відпрацьовані масла (використані, наприклад, при приготування їжі), а також тваринні жири.

Економіка України залежить від імпорту енергоресурсів, саме тому, проявляється підвищений інтерес до вирощування ріпаку. Низька урожайність цієї культури пояснюється частим вимерзанням посівів, значними втратами насіння в процесі збору урожаю. Також недостатня кількість переробного обладнання для отримання масла. Але основною причиною, яка стримує виробництво біодизелю, є відсутність державного фінансування (держава має компенсувати виробникам близько половини собівартості насіння, що складає приблизно 100-125 доларів за тону). На протязі останніх років, до 70% вирощуваного в Україні насіння ріпаку, експортувалось в Польщу, Німеччину, Чехію, Словаччину та інші країни. В цих країнах з ріпаку виробляють ріпакову олію, дизельне біопаливо, ріпаковий шрот, гліцерин та інші товари. З сільськогосподарськими підприємствами України, які вирощують ріпак, закупівельні організації з цих країн укладають контракти на закупку зерна ріпаку ще до посівної. Треба відмітити, що експортуючи ріпак, а не переробляючи його, українські виробники фактично втрачають ріпаковий шрот. Підраховано, що собівартість біопалива, як правило, нижче, якщо виробництво насіння ріпаку, отримання із нього масла і переробка його в дизельне біопаливо зосереджені в одних руках. Оптимальна ціна біодизелю має місце при урожайності ріпаку 40 ц/га. Ціна біодизелю зростає вдвічі при урожайності 10-12 ц/га [2]. Нажаль середня урожайність ріпаку в Сумській області складає саме 10-12 ц/га. Проте наведені розрахунки відповідають умовам вирощування ріпаку і виробництва біодизелю на Кубані (Російська Федерація). І, хоча ці умови надзвичайно подібні до наших умов, необхідно додатково розглянути економічні показники виробництва біодизелю в Україні, особливо на тлі енергетичної та фінансової кризи, що поглибились останнім часом.

Перелік використаних джерел

1. Про альтернативні джерела енергії // Верховна Рада України, Закон вiд 20.02.2003 № 555-IV / Відомості Верховної Ради України вiд 13.06.2003 - 2003 р., № 24, стаття 155 (із змінами і доповненнями)

2. БИОДИЗЕЛЬ: переводим двигатели на... рапс / Портал «Экология производства», 14.02.2006. - http://www.ecoindustry.ru/news.html