WEB-ресурс научно-практических конференций

К.ф.н. Бабина Т.Г.

Київський національний університет технологій та дизайну

МЕНТАЛІТЕТ ЯК ПЕРЕДУМОВА ПОТЕНЦІЙНОЇ МОЖЛИВОСТІ НАЦІЇ ДО СПРИЙНЯТТЯ ПАРАДИГМАЛЬНИХ ЗМІН У СВІТОВОМУ ЕКОНОМІЧНОМУ ПРОСТОРІ

Зміна парадигми економічного розвитку передбачає взаємодію, взаємовплив соціальних утворень на різних рівнях, духовному тощо. В зв’язку з цим, природним є пошук гіпотез, націлених на виявлення механізмів здійснення процесів конвергенції. При побудові гіпотези необхідно враховувати цілу низку факторів, специфіку ментальностей відповідних соціумів тощо.

Світоглядні, ідейно-культурні, психологічні відмінності підвалин культур мають особливе значення в процесі формування, функціонування, "спілкування" політико-правових систем. Гасла, програми, моделі органічно вписуються в соціально-економічний простір тільки за умови їх “резонансу” з духовним субстратом культури - менталітетом.

Перехід від сингулярного до холістичного розгляду суспільства дозволяє відійти від традиційного його тлумачення і трактувати народ, націю, етнос як цілісний живий організм зі своєю „іманентною природою”, інтелектом, душею, свідомістю, волею, сукупною енергією, специфічною ментальністю, яка виражає його самобутність, є своєрідним маркером і визначає пріоритети ціннісних орієнтацій у всіх сферах життєдіяльності його представників.

Особливу евристичну цінність представляє підхід, відповідно до якого менталітет є характеристикою явищ, процесів, станів, відносин будь-якого елемента людської культури. В такому випадку аналіз менталітету передбачає виділення в духовній культурі особливого “поля” ментальності. За допомогою поля здійснюється просторово-часова координація явищ. Ця координація така, що можна говорити про індивідуальний простір і час для кожної системи. Соціум – складна соціальна система, яка складається з не менш складних підсистем, тому можна виділяти ментальний простір країни, регіону, колективу та ін. Самодостатньою одиницею ідеального буття, на наш погляд, є індивідуальний ментальний простір (ІМП).

Духовна інтеграція складних соціальних утворень можлива в різних варіантах. Розглянемо декілька основних. Варіант перший: подібність елементів ментальності іншої культури призводить до сприйняття її як "гармонійної", " сродної ". Варіант другий: ментальність іншого народу в цілому не суперечить ментальним настановам певного соціуму, в деяких аспектах доповнюючи його. Варіант третій: менталітети не співпадають, а соціуми є елементами більш складного соціального утворення. В даному випадку взаємодія може здійснюватися через "посередників", або залишатися на рівні "дипломатичної ввічливості". В такій ситуації взаємовплив культур і інтеграція мінімальні. У випадку, коли менталітети взаємовиключають один одного, варіант діалогу можливий на ґрунті зацікавленістю країною, що досягла успіху в певний царині за короткий термін і визнана світовим співтовариством.

Глобальні зміни суспільства в цілому дозволяють стверджувати, що в надрах людського буття поступово зароджується нова цивілізація, яку називають “антропогенною”, “ екогенною ”, “термінальною”, “ ноосферно-космічною ” завдяки визначальній ролі в ній людини. Однією з парадигмальних ідей нової цивілізації є визнання нелінійності і багатовекторності суспільного розвитку. Тому сучасні дослідження будь-якої основоположної ідеї з необхідністю потребують використання “сценарного” підходу, в межах якого домінують нежорсткі методи (експертні судження про сукупність імовірних умов і факторів соціальних змін, зокрема), а висновки оцінюються як імовірності здійснення того чи іншого “сценарію”. Саме “гнучкі” моделі прогнозу, “сценаріїв” соціально-економічних процесів, що постійно коригуються, є адекватними парадигмальним змінам у світовому економічному просторі.

Відродження багатоваріантних соціокультурних традицій, збагачених досвідом світового розвитку призводить до формування поліфонічного суспільства, в багатстві і різноманітності соціальних структур якого реалізуються глобальні тенденції, економічні зокрема.

Відмова від жорсткого детермінізму і врахування впливу численних неявних факторів на суспільний розвиток вимагає визнання ірраціональних начал важливими при розробці нової парадигми економічного розвитку у світовому цивілізаційному просторі.

Міжнародне співтовариство поступово усвідомлює, що основними цінностями ХХІ століття стають цілісне розуміння світу, новітні технології, краса і якість, особистісні таланти. Знаменно, що саме такі цінності є основоположними в українському менталітеті.

На наш погляд, Україна є унікальним феноменом. В ментальному просторі її народу поєднані: повага до вільної особи і культ приватної власності; самоствердження через підприємницьку діяльність і прагнення до духовного самовдосконалення; індивідуалізм і універсалізм та ін.

Історична реалізація українських ментальних настанов виявила “гнучкість”, “відкритість” українського суспільства, його здатність до сприйняття інновацій, пошуків нових шляхів та форм соціально-економічного і духовного життя.

На нашу думку, українська нація, однією з головних рис ментальності якої є генерація ідей, зможе зробити суттєвий внесок саме в розробку концепції новітньої економіки; а співпадання українських ментальних чинників з основними засадами цивілізації ХХІ століття дозволяє досить оптимістично прогнозувати перспективи України під кутом зору сприйняття нею парадигмальних змін у світовому економічному просторі.