WEB-ресурс научно-практических конференций

Біла Т.Ю.

ВАТ КБ «НАДРА

ЕКОНОМІЧНІ КОНЦЕПЦІЇ СУТНОСТІ ЗЛИТТЯ ТА ПОГЛИНАННЯ В УМОВАХ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Існує думка, що категорії «злиття» і «поглинання» є синонімами. Насправді ж вони мають істотні відмінності і в умовах економіки України потребують ґрунтовного дослідження їх сутності. Тема є достатньо актуальною, оскільки в Україні процеси злиття та поглинання мають невеликий досвід, але інтегрованість національної економіки в світогосподарські процеси на промислових і фінансових ринках дає можливість проводити об’єднання компаній.

На сьогоднішній день існує кілька правових аспектів, які в більшій або меншій мірі ускладнюють процес розвитку злиття та поглинання. Нормативні акти лише фіксують можливість реорганізації без належного законодавчого закріплення чітких процедур реалізації зазначених перетворювань. Водночас процес здійснення недружнього поглинання взагалі не врегульовано, тоді як світова практика, зокрема, американська, вже приблизно з 70-х років минулого сторіччя закріпила відповідні процедури на належному рівні. Окрім того, у США законодавчо закріплено й процедуру здійснення тендерних пропозицій, а також відповідальність за порушення відповідних правил, що забезпечують достатній рівень захисту прав акціонерів від несподіваного та небажаного захоплення їх компаній [8] .

Злиття та поглинання – це загальна назва для усіх угод, які об’єднує передача корпоративного контролю у всіх формах, включаючи купівлю чи обмін активами. Злиття та поглинання дозволяють компаніям вирішувати багато стратегічних задач, чи то отримання ефекту від масштабу, розширення географії діяльності, посилення ринкових позицій, чи фінансової сили, перехід до нових, більш перспективних галузей, доступ до передових технологій.

Тлумачення основних понять відрізняються в українській та зарубіжній практиках. Західні джерела включають в поняття ринку корпоративного контролю процеси злиття та поглинання, LBO (придбання компанії за рахунок запозичених коштів), виділення, поділ, рекапіталізацію (зміна структури капіталу), і всі інші угоди, які мають на увазі передачу корпоративного контролю.

В Україні немає чітко закріпленої термінології, часто формулювання злиття та поглинання стають взаємозамінними. Дані питання регулюють такі закони, як «Про господарські товариства», «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом», «Про захист економічної конкуренції», «Про акціонерні товариства».

У разі злиття, активи, права та зобов’язання всіх або деяких учасників злиття переходять до правонаступників. Згідно українського законодавства, злиття в Україні можуть здійснюватися двома видами: консолідації або приєднання.

Консолідація – вид злиття, при якому дві або більше компаній створюють нову єдину компанію. У даному випадку компанії, які зливаються, припиняють своє існування, а всі їхні активи, права та зобов’язання передаються новій компанії, створеній у результаті злиття.

Приєднання – вид злиття, при якому одна компанія приєднується до іншої компанії, припиняє своє існування, і всі активи, права та зобов’язання передаються існуючій компанії.

Законодавство України не містить визначення поняття «поглинання», проте на практиці це означає отримання контролю однієї компанії над акціями або активами іншої компанії. Існують три загальноприйняті моделі поглинання:

1. придбання корпоративних прав – покупець придбає акції, частки іншої компанії разом з усіма її активами, правами та зобов’язаннями;

2. придбання активів – покупець придбає тільки певні активи й зобов’язання компанії;

3. придбання боргів – покупець придбає борги іншої компанії, ініціює порушення справи про банкрутство а бо бере участь у вже існуючому виробництві. Відповідно до Закону про банкрутство, план санації компанії – боржника може передбачати обмін вимог кредиторів на активи чи корпоративні права боржника. Таким чином, покупець отримує контроль над компанією [2].

На практиці реальні злиття однакових за розмірами компаній відбуваються досить рідко. Частіше одна компанія купує іншу і, за домовленістю, дозволяє продавцю оголошувати про те, що проходить процес злиття, хоча ж насправді спостерігається поглинання. З точки зору презентабельності для ринку, компанії краще заявити про те, що вона об’єдналася з рівноцінним собі партнером чи конкурентом, аніж бути купленою. Процес купівлі також може бути названий злиттям, якщо керівництво обох компаній вирішить об’єднати компанії, усвідомлюючи потенційні переваги для своїх компаній у майбутньому. Але у випадку, якщо одна сторона не бажає бути купленою, то дана угода набуває недружнього характеру, а цей процес називають недружнім (ворожим) поглинанням. Дати точне визначення угоді, злиття чи поглинання, можна лише тоді, коли стає зрозумілим, в якій атмосфері проходять переговори – в дружній чи ворожій. Іншими словами, все залежить від того, як сторона – продавець сприймає пропозицію з купівлі [6] .

Таким чином, рух корпоративної власності в Україні побудований на протиріччях як законодавчих, так і реальних операцій зі злиття та поглинання. У термінології Державної комісії по цінним паперами та фондовому ринку присутні тільки поняття злиття та приєднання. Таким самим чином рух корпоративної власності трактується в Законі «Про господарські товариства» та Цивільному кодексі - реорганізація товариств через злиття та приєднання. В термінології бухгалтерського обліку П(С)БУ19 злиття – об’єднання шляхом створення нової юридичної особи чи приєднання підприємств до головного підприємства [3; 5]. Нещодавно прийнятий Закон України «Про акціонерні товариства» зберігає ці ж самі форми руху корпоративної власності [1]. Тому реальні угоди поглинання не регулюються ні законодавчими, ні регулятивними документами. Тільки в Законі про конкуренцію та дію Антимонопольного комітету України визначають фактичні операції з поглинання через конкурентну термінологію [4]. Зазначимо, що Законодавство Європейського Союзу, (Директиви ЄС), США визначають поняття поглинання як операції на ринку цінних паперів.

Операції за злиття та поглинання здійснюються для укрупнення бізнесу, але саме операції з поглинання мають на меті встановити контроль. Звичайно, в реальності все не так однозначно. Злиття та приєднання можуть також мати за основну ціль встановлення контролю зі збільшенням присутності на ринку. Варто зазначити важливий момент – злиття та поглинання відбуваються добровільно, при активній участі акціонерів та органів управління товариством. [7] Процедури прописані в законодавчих і нормативних документах України, але потребують детального опису та визначення.

Література:

1. Закон України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 р.

2. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 р.

3. Закон України «Про господарські товариства», від 19.09.1991 р.

4. Закон України «Про захист економічної конкуренції» від 11.01.2001 р.

5. Цивільний кодекс від 16.01.2003 р.

6. Гулідов Р.В. Слияния и поглощения : для чего они происходят и что они могут означать для обычного инвестора // Враждебные поглощения в Украине . – 2008. - №4(7). - С. 56-60

7. Смахтіна Д.П. M&A в Украине : «А» пропало, «М» осталось на трубе // Враждебные поглощения в Украине . - 2008. - №4(7). - С.64-65.

8. Хандажевська Т. Деякі аспекти M&A в Україні // Правовий тиждень. - 2008. - № 44 (28 жовтня).