WEB-ресурс научно-практических конференций

Олійнич О.І.

Київський національний економічний університет імені В. Гетьмана

ВИМІРЮВАННЯ ЦИФРОВИХ МОЖЛИВОСТЕЙ В ІНФОРМАЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

На рубежі ХХ та ХХІ століть відбувається зміна парадигм технологічного розвитку, тому виникає необхідність формування нової техноглобальної парадигми розвитку цивілізації, в центрі якої знаходяться ІКТ як джерело економічного прогресу на сучасному етапі розвитку економіки. Разом з тим процес формування такої парадигми передбачає визначення ролі інформаційного суспільства та нової економіки ХХІ століття, яка під впливом техноглобалізму та революції у ІКТ трансформує основні компоненти традиційної економіки індустріального типу до сучасного постіндустріального етапу розвитку суспільства.

Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) впливають практично на всі аспекти господарського життя. Стрімкий прогрес цих технологій відкриває зовсім нові перспективи для досягнення більш високих рівнів розвитку суспільства. Здатність таких технологій вирішити багато проблем, особливо пов'язаних із часом і відстанню, вперше в історії дає можливість використати потенціал ІКТ на благо мільйонів людей у всіх куточках земної кулі.

На сьогодні питання розвитку та застосування ІКТ дискутуються найбільш гостро. У першу чергу це стосується проблеми зростаючого розриву в доступі до досягнень інформатизації та наявності цифрових можливостей для всіх.

Загалом, потрібно зазначити, що цифрові можливості означають, що все населення має легкий доступ до ІКТ за доступними цінами та мобільні ІКТ пристрої, а всі державні та недержавні інституції обладнані найсучаснішими технологіями, також те, що використання потенціалу ІКТ повинно бути направлене на забезпечення загальної початкової освіти та сприяння екологічної стійкості. На жаль, сьогодні поглиблюється проблема зростаючого розриву в доступі до досягнень інформаційно-технологічної революції як між окремими країнами, так і всередині країн між різними соціальними групами, поглиблюється так званий «цифровий розрив». Особливо великий цей розрив між розвиненими й країнами, що розвиваються.

З огляду на вищезазначене, розробка показників вимірювання розвитку ІКТ та Індексу Цифрових Можливостей має важливе значення для кількісної оцінки «цифрового розриву» та на їх основі подолання цієї проблеми, тобто перетворення розриву в цифрових технологіях у цифрові можливості для всіх країн.

Таким чином, основна увага міжнародної спільноти сьогодні приділена Індексу Можливостей ІКТ та Індексу Цифрових Можливостей (ІЦМ). Основними відмінностями між ними є цілі використання та рівень взаємозв’язку із загальним переліком основних індикаторів ІКТ, що прийняті «Партнерством для вимірювання розвитку ІКТ» , адже всі 11 індикаторів ІЦМ належать до зазначеного переліку, в той час як лише 6 із 17 індикаторів Індексу Можливостей ІКТ входять до нього . Стосовно цілей використання, то Індекс Можливостей ІКТ більше призначений для виміру ІКТ попередніх поколінь, а ІЦМ – для виміру найсучасніших ІКТ. Саме тому на сучасному етапі розвитку техноглобального суспільства, буде доцільним зосередити увагу на Індексі Цифрових Можливостей, а саме методології визначення та основних його характеристиках.

Так, Індекс Цифрових Можливостей – це сукупність основних міжнародно затверджених індикаторів ІКТ, узгоджених «Партнерством для вимірювання розвитку ІКТ», що охоплює міжнародні організації і національні статистичні агентства. На рисунку 1 представлена його структура, яка включає наступні категорії:

Рис.1. Структура Індексу Цифрових Можливостей

Джерело: World Information Society Report 2006, ITU

- по-перше, це «Можливість». Тобто, всі суб’єкти інформаційного суспільства повинні мати швидкий доступ до ІКТ та бути здатними дозволити собі це. Відсоток населення, яке користується мобільною мережею, представляє рівень доступу, тоді як два тарифні індикатори, тарифи на доступ до Інтернету (як відсоток від доходу на душу населення) і мобільні тарифи (як відсоток від доходу на душу населення) вимірюють купівельну спроможність.

- по-друге, це «Інфраструктура», яка включає індикатори, що відображають співвідношення домогосподарств, що мають стаціонарні телефонні лінії, та користувачів мобільними телефонами на 100 жителів, співвідношення домогосподарств з доступом до Інтернету вдома та користувачів Інтернету з мобільного на 100 жителів. Ця категорія також включає пристрої ІКТ, які забезпечують інтерфейс між споживачем і мережею: це означає співвідношення між домогосподарствами та комп'ютерами.

- по-третє, це «Утилізація», яка показує поширення використання ІКТ і включає співвідношення користувачів Інтернету. Якість відображається в швидкісному доступі до широкосмугових мереж серед користувачів Інтернету (як для стаціонарних телефонних ліній, так і для мобільних технологій).

Окрім зазначеної класифікації, необхідно розглянути також складові індикатори ІЦМ, з яких шість описують стаціонарні телефонні лінії і п’ять – мобільні . До того ж при розрахунку значення Індексу Цифрових Можливостей по всім категоріям та індикаторам береться до уваги лише середнє значення. Таким чином, після розрахунку значення ІЦМ всі економіки можна поділити на наступні категорії:

1) Економіки з високими показниками ІЦМ (0,45 і вище). Це, в основному, розвинуті економіки Європи, Північної Америки, Східної Азії і Тихоокеанські країни. Вони забезпечують хороші цифрові можливості для більшості їх населення з розвинутою інфраструктурою, загалом низькими цінами і усестороннім використанням нових технологій.

2) Економіки з середніми показники ІЦМ (0,30–0,45). Ця група складається з економік країн Латинської Америки, Карибського моря, Азії, Північної Африки та з деяких бідніших європейських країн. Такі країни мають високий рівень цифрових можливостей завдяки непоганому мобільному покриттю і відносно низьким цінам. Що відрізняє цю групу від економік з низьким показником ІЦМ, так це ефективна інфраструктура та деяке використання новітніх технологій.

3) Економіки з низькими показниками ІЦМ (0,30 і менше). Цифрові можливості в таких країнах виражаються переважно в показниках інформаційного суспільства. Ці економіки належать до групи найбідніших країн світу з низьким рівнем інфраструктури, обмеженим доступом до Інтернету та широкосмугового зв’язку, високими цінами по відношенню до місцевих доходів. Годинний доступ до Інтернету за день перевищує середньоденний дохід в більшості цих країн.

Отже, для того щоб кожний міг скористатися можливостями, які можуть надати ІКТ, і таким чином подолати цифровий розрив в інформаційному суспільстві, необхідно щоб уряд, приватний сектор, всі громадяни, ООН та інші міжнародні організації працювали спільно над розширенням доступу до інформаційно-комунікаційних інфраструктур і технологій, а також до інформації й наукових знань; нарощували потенціал ІКТ; підвищували довіру й безпеку використання ІКТ; створювали на всіх рівнях сприятливе середовище для їх розвитку; розширювали сферу застосування ІКТ; приділяти увагу етичним аспектам інформаційного суспільства; а також заохочувати міжнародне й регіональне співробітництво в цій сфері.

Література:

1. World Information Society Report s 2006, August 2006. – P. 118. - www.itu.int/wisr

2. Core ICT Indicators. Partnership on Measuring ICT for Development. Printed in UN-ESCWA, Beirut 05-0552 –November, 2005 – P. 53.

3. Guide to Measuring the Information Society 2007 , OECD, Paris. - www.oecd.org/sti/measuring-infoeconomy/guide

4. The Global Information Society: a Statistical View/ Ms Sheridan Roberts - Partnership on Measuring ICT for Development/ United Nations, April 2008. Printed in Santiago, Chile – United Nations. – P. 158.