WEB-ресурс научно-практических конференций

Переверзєва А.В.

Запорізький національний університет

ЯКІСТЬ ЖИТТЯ ЯК ПЕРЕДУМОВА РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ

Головною рисою економіки під впливом глобалізації стане конкуренція між країнами за якість життя, що забезпечує формування та розвиток людського капіталу та визначить позиції країни на міжнародній арені. Але слід зазначити, що не можна ототожнювати поняття якості життя з рівнем життя. За визначенням Всесвітньої Організації Охорони здоров’я якість життя – це «визначення людиною його місця в житті в контексті культури та системи цінностей, в яких вона живе, і у зв’язку з цілями, очікуваннями, стандартами та інтересами цієї людини» [1]. Тобто, якість життя кожна людина визначає особисто для себе, наскільки вона добре себе почуває фізично, емоційно, наскільки вона задоволена своїм добробутом, своєю роботою, друзями, сім’єю, політикою держави.

Найпопулярнішим способом вимірювання якості життя є методика Американської організації International Living . Вона використовує дев'ять показників: вартість життя, культура і дозвілля, рівень економіки, стан навколишнього середовища, громадянські свободи, рівень здоров'я, розвиток інфраструктури, особиста безпека, кліматичні умови. Серед них найважливішими є вартість життя та рівень економіки. Україна з 62-го місця у 2006 році піднялася на 59-е, набравши 62 бали (серед 192 країн). Україна має такі дані: 42, 65, 38, 74, 75, 72, 63, 71, 78. Тобто за найважливішими показниками спостерігається значне відставання [2].

Цікавим показником, який застосовується для визначення якості життя є індекс «валового національного щастя». Дослідження проведені Джастіном Вольферсом ( Justin Wolfers ) свідчать про те, що: 1) в рамках одного суспільства багаті люди прагнуть бути щасливими, а бідні ні; 2) але багаті суспільства в цілому не прагнуть бути щасливими, а бідні – так; 3) ті країни, які досягли багатства, не прагнуть бути щасливими [3]. Він спробував визначити щастя людей в залежності від рівня доходів їх сімей ( див. таб.1 ).

Таблиця 1 – Залежність щастя людей від рівня доходу їх сім’ї

Тобто, спостерігається висока залежність між відчуттям людського щастя та матеріальною складовою. Крім того, були проведені подібні дослідження World Database of Happiness (Всесвітня база даних про щастя). Серед 95 країн за цими даними Україна посідає 92 місце і має показник 3,6 за десяти бальною шкалою, гірші за неї позиції мають лише Молдова – 93 місце (3.5), Зімбабве – 94 (3,3), Танзанія – 95 місце (3,2). Слід зазначити, в Україні, за очікуваної тривалості життя 68,4 роки, індекс кількості щасливих років складає 24,8, тоді як наприклад у Данії, населення якої визнано найщасливішим, очікувана тривалість життя складає 76,2, індекс кількості щасливих років - 62,7 [4]. Тобто, спостерігається пряма залежність між тривалістю життя і індексом кількості щасливих років. Якщо ж врахувати, що за даними CIA ( Central Intelligence Agency ) тривалість життя в Україні у 2007 році склала 67,8, тоді як в 2006 році складала більше 68 років, то вона може стати однією з самих «нещасливих» країн світу [5].

Деякі вчені виділяють три найважливіші критерії, що впливають на тривалість життя: спадковість (до 20%), спосіб життя (до 55%) і екологічні фактори (20%). При цьому на показник «спосіб життя» найбільший вплив мають матеріальний дохід і рівень освіти. Рівень матеріального добробуту значно впливає на спосіб життя. Люди з меншими доходами частіше хворіють і рідше звертаються до медичної допомоги. Проте на здоров'я людини впливають не стільки самим гроші, скільки характер їх використовування на користь здоров'я. Вважається, люди з більш високими доходами мають нагоду отримати кращу освіту. У свою чергу, смертність людей з високим рівнем освіти приблизно в 1,5 - 4 рази нижче, ніж в групах з низьким рівнем освіти. А освіта, здоров’я людини є найважливішими компонентами, які сприяють формуванню та розвитку людського капіталу.

Отже, слід зазначити, відсутність своєчасних і ефективних інструментів покращання якості життя у нашій країні може спричинити:

1) зниження рівня людського розвитку і, відповідно, подальшого послаблення конкурентоспроможності держави;

2) погіршення стану здоров’я населення до загрозливих меж та людського капіталу в цілому;

3) зниження очікуваної тривалості життя;

4) падіння освітнього рівня громадян, що зменшує шанси громадян бути конкурентоспроможними на світовому ринку праці;

5) несправедливого розподілу доходів, значного розриву між доходом бідних і багатих громадян, що призведе до збільшення відсотка населення, яке знаходиться за межею бідності.

Література

1. http://www.who.int/en/

2. Гусаченко И. После Молдовы , но значительно впереди Беларуси и России // Зеркало недели . – 2008. - №40. – С. 24.

3. Wolfers Justin The Economics of Happiness , Part 4: Are Rich People Happier than Poor People ? // The New York Times . – 2008. - April 22.

4. http://www1.eur.nl/fsw/happiness/ World Database of Happiness .

5. http://www.cia.gov/library/publicatoins/the-world-factbook