Гнедіна К.В.

Чернігівський державний технологічний університет, аспірант

Пріоритетні напрямки розвитку пасажирського транспорту сучасного міста

Міський пасажирський транспорт сучасного великого міста являє собою складну соціально-економічну систему, елементи якої здійснюють перевезення пасажирів між центрами транспортного тяжіння. Якісне виконання громадським транспортом послуг впливає на підвищення економічної ефективності виробництва, зростання продуктивності праці, сприяє підвищенню культурного рівня населення, а також раціональному використанню вільного часу [2]. Сучасні стандарти життя зумовлюють зростання потреб населення в більш швидкому, але в той же час зручному і безпечному транспортуванні. Із зростанням обсягів перевезень та кількості транспортних засобів посилюється негативний вплив міського транспорту на навколишнє середовище і безпосередньо на людину. Обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря щорічно зростає в результаті збільшення кількості індивідуальних транспортних засобів на вулицях великого міста. Тотальна автомобілізація спричиняє затори і дорожньо-транспортні пригоди. На сьогодні в багатьох країнах Європи та в США проводиться активна робота з розвитку транспорту загального користування. В зв’язку із заторами і високою вартістю паркування в великих містах і мегаполісах індивідуальний транспорт використовується з метою переміщення до зупинки міського пасажирського транспорту.

Пріоритетом транспортної політики сучасного великого міста стає розвиток перевезень громадським (масовим) транспортом, а саме електричним, оскільки він є екологічно чистим та безпечним видом транспорту. Реалізація такого вибору можлива за рахунок заходів з організації виняткового руху міського громадського транспорту, зокрема шляхом обмеження доступу на певні території та контролю за паркуванням індивідуальних транспортних засобів.

В сучасних умовах і найближчому майбутньому показником соціальної ефективності функціонування вітчизняних підприємств міського пасажирського транспорту повинна виступати якість послуг, що надаються, на основі прийнятних для споживачів цін [1]. Отже, стратегія розвитку міського громадського транспорту повинна бути спрямована на досягнення високої економічної ефективності роботи вітчизняних транспорних підприємств, зростання якості перевезень та забезпечення екологічної безпеки міст.

Сучасний стан міського пасажирського транспорту є кризовим, що негативно позначається на якості транспортних послуг. З кожним роком якість транспортного обслуговування населення міст погіршується. Високий рівень фізичного і морального зносу основних фондів міського транспорту, зокрема рухомого складу, суттєво знижують рівень якості перевезень. Збитковість, низька інвестиційна привабливість, невизначеність джерел фінансування інноваційного оновлення технічної бази громадського транспорту не дозволяють повною мірою задовольнити транспортні потреби населення міст та призводять до зниження рівня безпеки перевезення пасажирів. Якісний рівень транспортного обслуговування відстає від вимог населення.

Однією з головних стратегічних цілей підприємств міського пасажирського транспорту на сучасному етапі є забезпечення населення високоякісними транспортними послугами. Для підвищення якості перевезень міським громадським транспортом необхідно забезпечити впровадження та функціонування на підприємствах систем управління якістю послуг як ефективного інструменту досягнення рівня якості, який відповідатиме світовим стандартам. Соціально-економічний ефект від впровадження систем управління якістю на міському транспорті виявляється у підвищенні комфортності та безпеки перевезень пасажирів, покращенні умов праці працівників, більш ефективному використанні рухомого складу, в економії матеріальних та трудових ресурсів при проведенні ремонтів рухомого складу. Ефективне функціонування систем управління якістю на підприємствах міського пасажирського транспорту є запорукою створення дієвих економічних механізмів регулювання соціально-економічного розвитку громадського транспорту в містах країни.

Транспортна рухливість населення сучасного великого міста зростає, що вимагає розвитку системи міського пасажирського транспорту на засадах чіткої взаємодії різних видів транспорту. Дослідження транспортних систем великих міст країни дає можливість зробити наступний висновок: перевізники функціонують не узгоджено як між собою, так і стосовно споживача – населення міста. Неврегульованість ринку міських пасажирських перевезень негативно позначається на фінансовому стані підприємств громадського транспорту та на якості послуг.

Отже, пріоритетними напрямками розвитку міського пасажирського транспорту є:

· інноваційне оновлення технічної бази;

· забезпечення беззбиткового функціонування;

· організація ефективного управління підприємствами;

· поліпшення організації перевезень пасажирів та якості надання транспортних послуг.

Список літератури

1. В.В. Костецький. Особливості організації фінансового забезпечення функціонування і розвитку підприємств міського електротранспорту // Формування ринкових відносин в Україні. - №2 (57). – 2006. – С.39-42

2. Є.М. Сич, С.М. Максиміхіна , М.В. Полєнкова . Економічні аспекти розвитку суспільного міського транспорту // Вісник ЧТІ. Збірник. – Чернігів: ЧТІ, 1999. - №8. – С.84-86.