WEB-ресурс научно-практических конференций

Гуртов Д.О.

КНЕУ ім.В.Гетьмана

СВІТОВІ ПРОЦЕСИ КОНСОЛІДАЦІЇ КАПІТАЛІВ ТА РОЗРОБКА ЕФЕКТИВНОЇ ДЕРЖАВНОЇ СТРАТЕГІЇ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ КРАЇНИ

Останні фінансо ві кризи говорять про те, що процес фінансової глобалізації має перервний цикл розвитку . Прослідковується певний лаг, який постійно відкидає глобалізацію світових фінансів назад [ 2 ] . Досві д показує, що світовий фінансовий ринок піддається нестабільності , змінам у напрямках і потоках руху капіталу, кризам витрат і т.д.

Актуальність проблематики зосереджено в тім, що однієї з новітніх тенденцій розвитку міжнародних фінансів останнього часу є їхня глобалізація, що характеризується складною, багатоаспектною проблемою, у зв'язку з чим породжує численні наукові дискусії, які зосереджені в дослідженнях таких авторів, як: Азоєв Г. Л., Бесараб Е.О., Мовсесян А., Кияк А.Т., Соколенко С.І., Лук'яненко Д.Г., Мозговий О.М., Руденко Л.В., Плотніков О.В., Луцишин З.О., Хорошковський В.І., Ющенко В.А., Губський Б.В., Білоус О.Г. і ін.

На противагу цьому, фінансова глобалізація на транснаціональному рівні говорить про те, що її темпи значно пришвидшуються з часом. Це можна дослідити за процесами злиття та поглинання .

Аналізуючи щорічні доповіді „Про світові інвестиції” Конференції ООН по торгівлі і розвитку (ЮНКТАД), Західна Європа лідирувала у світі по числу консолідації капіталу. Активність у регіоні збільшилася у вартісному вираженні на 78%, що склало близько 73% світових закордонних угод [ 3 ] . Впритул за ним за кількістю злиттів і поглинань усередині країни йшла Північна Америка, демонструючи триваюче превалювання крос-атлантичних угод у формі європейських поглинань у США. Об'єднане Королівство, що виходило коріннями з таких угод, як Vod a fone - Airtouch і Zeneca - Astra , було самою поглинаючою країною у світі (відносно закордонних злиттів і поглинань) [ 7 ] . На його частку доводилося 30% світових угод у цій області. Лідером за кількістю внутрішніх угод стали США, на частку яких довелося 37% їхньої загальної вартості. Основними угодами стали Vod a fone - Airtouch і Scottish Power - Pacificorp .

Що стосується України, то загальний підсумок ринку M&A України у 2006 році - 110 угод на суму $4,9 млрд. Для порівняння, у сусідній Росії за цей же період зафіксовано 344 угоди на загальну суму $42,3 млрд. Однак і розмір української економіки більш ніж в 10 разів менше російської. У підсумку, процентне відношення ринку M&A до ВВП виходить навіть вище, ніж у Росії (5,5% проти 4,5%). Такі дані аналітичної групи M&A-Intelligence видання "Злиття й поглинання". Однієї з головних особливостей українського ринку є те, що на придбання іноземних інвесторів (угоди out- in ) доводиться понад 72% усього ринку (51 угода вартістю $3,5 млрд.). Українські компанії-покупці в 2006 році були не готові до масштабної експансії за кордон: вони уклали 6 угод in- out на суму $104,8 млн.

Безумовним лідером в Україні за обсягом угод став фінансовий сектор - 17 угод на суму $2,88 млрд. Тут Україна випереджає навіть свого східного сусіда (33 угоди вартістю $2,5 млрд.). Українські фінансові активи є предметом підвищеного інтересу закордонних стратегічних інвесторів: торік 12 банків перейшло у власність різних фінансових груп з Європи, з яких 2 купили росіяни.

Привабливість для європейських інвесторів пояснюється високим, у порівнянні із країнами Європи, рівнем процентних ставок і значних темпів росту активних операцій. Зокрема, галузеві експерти прогнозують збільшення кредитно-інвестиційного портфеля українських банків в 2007 році на 40%.

У сучасних умовах вплив геофінансів , світових фінансових систем на окремо взяту державу переходить на якісно інший рівень. Як справедливо відзначає Ю.М. Осипов, з урахуванням пануючого положення, займаного фінансовим тридцятиріччям в сучасній економіці, ми вправі характеризувати останню як економіку, керовану в своїй основі фінансовим чином, через фінансові механізми, за допомогою фінансових важелів, фінансових стимулів і у фінансових цілях. А глобалізм , що демонструється у цей час економічною цивілізацією, саме й створює умови для встановлення особливої фінансової влади, яка за допомогою володіння світовими грошима й розпорядження вартістю, та управління фінансовими потоками дозволяє впливати як на весь світовий господарський простір, так і на окремі держави.

Проблеми втечі капіталу за кордон, безумовно, справляє свій вплив не тільки на ефективність проведених бюджетних, податкової реформ, привабливість і захищеність інвестицій у економіку, але й представляють одну з основних загроз фінансової безпеки країни в цілому [ 1;5 ] .

Загрози фінансової безпеки України можна підрозділити на внутрішні й зовнішні. Внутрішні загрози породжуються в основному неадекватною фінансово-економічною політикою, елементарними прорахунками органів влади, помилками, зловживаннями й іншими відхиленнями (безгосподарність, різноманітні економічні злочини й т.д.) в управлінні фінансовою системою держави [ 4 ] . У сучасних умовах особливу роль відіграють зовнішні загрози. Серед основних причин виникнення зовнішніх загроз фінансової безпеки України, на нашу думку, варто виділити такі:

1. стрімкий розвиток процесу транснаціоналізаціі економічних зв'язків, інтернаціоналізації світового господарства;

2. постійне збільшення величезної маси капіталів, крайня рухливість яких створює напружену ситуацію, високий ступінь концентрації фінансових ресурсів як на макроекономічному рівні (бюджетні системи держав і міжнародних організацій), так і на глобальному рівні (міждержавна економічна інтеграція, включаючи її фінансову й валютну основи);

3. зростаюча автономізація міждержавних суб'єктів (ТНК, ТНБ і ін.), що володіють значною фінансовою владою, їхній вплив на народногосподарські комплекси окремих країн;

4. високий ступінь мобільності й взаємозв'язку фінансових ринків на базі новітніх інформаційних технологій;

5. різноманіття фінансових інструментів і високий ступінь їхнього динамізму;

6. безпрецедентне взаємопроникнення внутрішньої й зовнішньої політики держави, які усе більше й більше залежать від світових фінансів (багато фахівців визнають, що глобальна фінансова система більше не проводить межі між внутрішньою й зовнішньою економічною політикою країни, а форму є глобальні ринки, що є наслідком внутрішньої політики будь-якої країни);

7. посилення конкуренції між державами в економічній і іншій сферах, використання потужними економічними акторами стратегій завоювання світового економічного простору;

8. надмірна залежність національних економік (зокрема, бюджетного сектору) від іноземного короткострокового спекулятивного капіталу, що робить їхні фінансові системи надзвичайно уразливими;

9. глобальне наростання нестійкості світової фінансової системи, виникнення загрозливих кризових тенденцій, нездатність сучасних фінансових інститутів (у тому числі міжнародних) ефективно їх контролювати;

У результаті вивчення проблематики, державна стратегія фінансової безпеки України повинна включати як мінімум:

1. визначення геофінансових зон впливу України (виходячи з економічної, кліматичної, етнонаціональної і іншої сукупності);

2. визначення критеріїв і параметрів (кількісних і якісних граничних значень) фінансової системи України, що відповідають вимогам фінансової безпеки;

3. розробку механізмів і заходів ідентифікації загроз фінансової безпеки України і їхніх носіїв;

4. характеристику областей їхнього прояву (сфер локалізації загроз);

5. встановлення основних суб'єктів загроз, механізмів їхнього функціонування, критеріїв їхнього впливу на національну економічну (включаючи фінансову) і соціально-політичну систему;

6. розробку методології прогнозування, виявлення й запобігання виникнення факторів, що визначають загрози фінансової безпеки, проведення досліджень по виявленню тенденцій і можливостей розвитку таких загроз;

7. організацію адекватної системи органів державного контролю, що відповідає певним геофінансовим зонам;

8. формування механізмів і заходів фінансово-економічної політики й інституціональних перетворень, що нейтралізують або пом'якшують вплив негативних факторів;

9. визначення об'єктів, предметів, параметрів контролю за забезпеченням фінансової безпеки України.

У той же час виникає необхідність розробки системи заходів щодо регулювання спеціальними державними органами в Україні світових фінансових потоків, що впливають на країну, відповідно до її національних інтересів (включаючи заходи щодо запобігання негативного впливу на відтворювальні процеси по суті нав'язаних іноземних позик або по запобіганню виникнення яких-небудь фінансових зобов'язань, не підкріплених правовими або етичними нормами) [ 6 ] . При цьому в Україні необхідно виробляти правові й фінансові методи боротьби з несумлінним поводженням контрагентів по зовнішньоекономічних договорах для захисту національної фінансової системи від штучно викликаних фінансових криз, механізми захисту від різного роду фінансових ризиків, від інвестицій, що не співпадають зі стратегією державного розвитку, механізми забезпечення належного для України участі в перерозподілі світового доходу й т.д. Отже, облік геоекономічних і геофінансових інтересів України принципово необхідне у державному управлінні.

Використана література

1. Білорус О. Глобалізація і національна стратегія України. Науково-методичне видання. – К.: БРОДИ-ПРОСВІТА, 2001. – 300с.

2. Білорус О. Криза глобалізації та перспективи корпоративного глобалізму . – Економічний часопис. – №1. – 2003. – С. 12-18.

3. Всемирный банк. Годовой отчет. Том 1. Обзор деятельности. – Вашингтон, 2003. – 174 с .

4. Глобалізація інвестиційних процесів та фінансова безпека України. Матеріали Міжнар . наук.-практ . конф . – К., 2001. – 395 с.

5. Майер Л., Шмідт Ф., Шулер К. Як глобалізація веде до кризи світової економіки // Економічний часопис-ХХІ . – 2004. – №2. – С. 8-14.

6. Україна : поступ у ХХІ століття . Стратегія економічної та соц іальної політики на 2000-2004 рр . // Урядовий кур’єр. – 2000, 28 січня . – С. 9.

7. IMF. International Financial Statistics, November, 200 6 . Washington , D.C. , 200 6 .