WEB-ресурс научно-практических конференций

К.е.н. Климик Г.В., Петрик С.В.

Уманський державний аграрний університет

СТРАТЕГІЧНІ ПРІОРИТЕТИ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО МАШИНОБУДУВАННЯ В УМОВАХ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Стратегічна мета матеріально-технічного забезпечення товаровиробників у ринкових умовах повинна спрямовуватися на відтворення й розвиток виробничо-технічної бази аграрного виробництва, комплексної механізації та автоматизації технологічних процесів на основі вітчизняного сільськогосподарського машинобудування. Проте за останні 10-12 років його стан значно погіршився й нині оцінюється як кризовий.

Сучасний розвиток агропромислового комплексу економіки переважно ґрунтується на широкому впровадженні новітніх інноваційних технологій, спрямованих на нарощення обсягів виробництва нової, якісної та конкурентоспроможної продукції як для внутрішнього так і для зовнішнього ринку. Основним завданням виробництва сільськогосподарського машинобудування є забезпечення агропромислового комплексу країни технічними засобами – машинами, механізмами, обладнанням, устаткуванням та запасними частинами до них. Їх техніко-технологічне переоснащення та впровадження наукових розробок для підвищення ефективності виробництва та якості продукції. За період трансформації в економіці України серед видів машинобудування виробництво сільськогосподарських машин постраждало найбільше. Невідповідність даних підприємств потребам ринку призвела до їх фінансової неефективності [1] .

Аналіз, проведений науковцями - аграріями, свідчить про те, що за період 2001-2007 рр. частка виробництва сільгоспмашин в загальному обсязі машинобудівної продукції скоротилась із 8,7% у 2001 р. до 4,3% у 2007 р. Значно зменшилась наявність техніки, майже 90% якої за нормативами відпрацювали більше одного строку експлуатації. Внаслідок неповноцінного забезпечення сільського господарства технікою Україна щорічно втрачає понад 5млн. т врожаю.

Слідуючим стратегічним пріоритетом розвитку машинобудування є виробництво високотехнологічної та конкурентоспроможної продукції. Нарощування обсягів виробництва сучасних вітчизняних зернозбиральних комбайнів, тракторів і двигунів до них як основи технологічного оновлення машино-тракторного парку аграрного сектору економіки. Розширення кооперативних зв’язків між підприємствами галузі, сприятиме підвищенню їх якості та надійності, збільшуватиметься завантаженість потужності інших підприємств галузі. Для розв’язання цієї проблеми коштів лише Державного бюджету буде недостатньо. В зв’язку з цим, необхідно забезпечити залучення коштів закордонних інвесторів. Завдяки цьому створюються сприятливі умови для появи на українському ринку низки закордонних фірм-виробників сільськогосподарської техніки. Це такі як: Case , John Deere , New Holland . Імпорт від названих трьох груп виробників іноземної сільськогосподарської техніки за останні роки склав 948,1 млн дол. США, у тому числі зернозбиральних, силосозбиральних комбайнів і тракторів відповідно у кількості – 5672, 326 та 51461 одиниць. В той же час було експортовано названої техніки на суму – 195,38 млн. дол. США, що на 752,72 млн дол.. США менше імпорту. Сальдо зовнішньої торгівлі названих груп сільгосптехніки є від’ємним і складає 752,72 млн дол.. США і має тенденцію до зростання, збільшуючи відтік капіталу за кордон [2] .

Обмежений попит на українську сільгосптехніку на вітчизняному ринку призводить до того, що підприємства галузі не спроможні досягти обсягів її виготовлення і продаж в розмірах, які б забезпечували ведення беззбиткового серійного виробництва. Наступним стратегічним пріоритетом розвитку українського сільськогосподарського машинобудування є формування повноцінного ринку техніки та послуг. З цією метою потрібно створити мережу торгово-технічних центрів, прокатних пунктів, фірмових магазинів з продажу техніки та запасних частин до неї [1].

Ринок ресурсів має доповнюватися сервісними структурами які будуть здійснювати перед - і після продажне обслуговування техніки. Крім того важливою функцією ринку є процес ціноутворення, який відбувається на основі попиту та пропозиції. В даний час пропозиції підприємств сільськогосподарського машинобудування України щодо можливості виробництва техніки перевищують фінансові можливості сільгосптоваровиробників щодо її придбання. Тож головним напрямком розвитку ринку техніки є наповнення його фінансовими ресурсами.

У найближчі 6-8 років доцільно розвивати всі прогресивні напрямки формування платоспроможного ринку та створення умов комерційним банкам. А також іншим фінансовим структурам у залученні вільних коштів на придбання вітчизняної техніки.

Здійснення даних заходів утворить надійну основу для подальшого стабільного технічного переоснащення АПК України та розвитку вітчизняних підприємств сільськогосподарського машинобудування.

Враховуючи, що розвиток галузі вітчизняного машинобудування для АПК значною мірою впливає на забезпечення продовольчої безпеки держави, необхідно удосконалити структуру управління цією галуззю на державному рівні, що дозволить посилити координацію роботи та керованість підприємств усіх форм власності, проведення єдиної технічної та соціально-економічної політики.

Використана література

1. Савченко В. Українському селу надійну техніку// Науково-технічний журнал «Техніка АПК». – 2006. - №5. – С. 8 – 9.

2. Шандра В. Стратегічні напрями розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу// Науково-технічний журнал «Техніка АПК». – 2006. - №5. – С. 6-7.