WEB-ресурс научно-практических конференций

Кулішова Т.В.

Київський національний торговельно-економічний університет

ОСОБЛИВОСТІ АНТИКОНКУРЕНТНИХ УЗГОДЖЕНИХ ДІЙ НА РИНКАХ РОЗДРІБНОЇ ТОРГІВЛІ НАФТОПРОДУКТАМИ

Постановка проблеми . Ринкова економіка потребує вільної, справедливої, безперешкодної та ефективної конкуренції. Однак, за умов наявності та функціонування національної правової та інституціональної баз захисту економічної конкуренції існують чинники, які можуть негативно вливати на проведення ефективної конкурентної політики на ринках нафтопродуктів.

Актуальність проблеми . З одного боку, вчинення антиконкурентних узгоджених дій є дуже складним у доведенні порушенням конкуренційного законодавства. Як правило, такі порушення важко доводити через відсутність прямих доказів: домовленостей, укладення угод у письмовій чи у будь-якій іншій формі між учасниками ринку. При цьому дуже важливо розрізнити дуже тонку грань між узгодженими діями учасників ринків нафтопродуктів та їх паралельною поведінкою. Поряд з тим, значна кількість виявлених антиконкурентних узгоджених дій відбувається не через «таємні змови», а саме внаслідок укладання цивільно-правових угод. Договірні взаємовідносини можуть стосуватися товару (купівля – продаж, постачання на комісію, договори обслуговування відомостей, талонів, смарт-карти і інше), але наявність таких угод надає можливість їх учасникам об’єднувати зусилля і спільно впливати на стан ринку.

Значну кількість з виявлених і припинених органами Антимонопольного комітету порушень конкуренційного законодавства на ринках світлих нафтопродуктів, складають антиконкурентні узгоджені дії суб’єктів господарювання. Як правило, суб’єкти господарювання, які чинять узгоджені дії на ринках світлих нафтопродуктів, роблять це шляхом встановлення цін на продукцію на одному рівні без об’єктивно виправданих на те причин. Одним з основних показників оцінки ситуації на ринках роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами є цінові індикатори. Зокрема, оцінюючи, чи могла б в умовах конкуренції сформуватися така ціна, яку певний суб’єкт господарювання встановив на АЗС, необхідно провести аналіз спостережень за рівнем і зміною різних цінових індикаторів – зміни цін на нафту (українську та імпортовану), оптових цін, роздрібних цін в розрізі брендів та регіонів, світових цін на нафтопродукти тощо). Разом з цим аналізу підлягають результати не тільки технічного, а й фундаментального моніторингу ринку нафти і нафтопродуктів. Тобто, необхідно оцінити вплив на цінову політику компанії змін в законодавстві, урядових рішень, публічне обговорення законопроектів, зміни кон’юнктури світових ринків тощо.

Інша ситуація, коли оператори ринку свідомо укладають цивільно-правові угоди, інколи навіть не розуміючи їх антиконкурентних наслідків. Наприклад, власники АЗС, які раніше самостійно здійснювали реалізацію нафтопродуктів, придбаних у оптових постачальників, укладають договори комісії і вже як комісіонери здійснюють реалізацію нафтопродуктів на умовах та за цінами продажу, які встановлює власник нафтопродуктів – комітент. Через наявність таких договорів комісії з різними власниками АЗС, на ринок виходить новий суб’єкт господарювання, при цьому частина продавців нафтопродуктів взагалі виходить з цього ринку. Тобто, на ринку виникає ситуація, коли потенційні конкуренти внаслідок укладених договорів комісії можуть або навіть зобов’язані координувати, погоджувати ринкову поведінку. У більшості випадків такий спосіб входу на ці ринки використовують потужні вертикально-інтегрованих компанії, що активно діють у напрямку формування та обслуговування мереж автозаправних станцій. У разі, коли виконання умов цих угод призводить до обмеження конкуренції, такі дії кваліфікуються як порушення законодавства про захист економічної конкуренції Подібні порушення були виявлені та припинені органами Комітету в місті Києві, Дніпропетровській, Рівненській, Черкаській та інших областях.

Ринок нафтопродуктів України має функціонувати та розвиватися на конкурентних засадах та в межах правового поля. Відтак, кожній компанії слід ретельно зважувати кожне з своїх рішень на предмет його відповідності вимогам законодавства про захист економічної конкуренції. Створення оптимальної моделі державного управління, яка б відповідала стандартам демократичної правової держави, була б дієвою та максимально ефективною, завжди є питанням доволі складним і багатоаспектним. Розвиток економічних відносин в Україні має здійснюватися, зокрема, шляхом удосконалення вже створеної в Україні системи захисту економічної конкуренції в контексті загальних перетворень державно-правової системи в Україні в напрямку європейської інтеграції України.

Література:

1. Про захист економічної конкуренції: Закон України від 11 січня 2001 року № 2210-ІІІ.

2. Костусєв О.О. «Конкурентная политика в Украине»: Монографія. – К.: КНТЕУ, 2005

3. Лагутін В.Д. Головко Л.С., Крегул Ю.І. Антимонопольна діяльність: Підручник. – К.: КНТЕУ, 2005

4. Авдашева С.Б., Розанова Н.М. Теория организации отраслевых рынков. – М.: Магистр, 1998.

5. Черненко С.О. Конкуренція та ефективність товарних ринків в Україні: Монографія. – К.: КНТЕУ, 2006