WEB-ресурс научно-практических конференций

Малиш І.М., Спірідонова К.О.

Інститут безперервної фахової освіти ПДАБА

ПІДТРИМКА МАЛОГО БІЗНЕСУ ЯК ПРІОРИТЕТ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Актуальність проблеми

За офіційними даними, близько трьох мільйонів українців щороку виїжджають на тимчасову роботу за межі України. При цьому фахівці зазначають, що реальна кількість українців-заробітчан є вдвічі-втричі більшою. На четвертому Всесвітньому форумі українців називали цифру сім мільйонів трудових мігрантів.

З огляду на високі темпи еміграції робочої сили, небезпечну демографічну ситуації та високий рівень безробіття в умовах світової фінансової кризи потрібно розробити активну послідовну соціальну політику з боку держави щодо максимального збереження трудового й демографічного потенціалу, створення найбільш сприятливих умов для роботи в межах держави та підтримки реемігрантів.

Постановка проблеми

У відповідності до оцінок Інституту народознавства Національної академії наук за кордоном працює близько 4,5 млн. українців, у т.ч. 2 млн. чол. у Росії, 500 тис. чол. – в Італії, 500 тис. чол. – у США, 450 тис. чол. працюють у Польщі, 220 тис. чол. – в Іспанії, 150 – в Чехії.

Також незадовільною залишається демографічна ситуація в Україні протягом останніх десятиріч, яка нині є однією з найгірших в світі. Статистичні дані свідчать, що кількість населення в Україні невпинно зменшується. На 1 січня 2008 р. в Україні, за розрахунковими даними, мешкало 46,3 млн. осіб. За прогнозом комісії ООН до 2015 року чисельність населення зменшиться до 43,3 млн. осіб.

За статистичними даними, розрахованими за матеріалами вибіркових обстежень населення з питань економічної активності в середньому за січень-вересень 2008 р., чисельність економічно активного населення віком 15-70 років становила 22,4 млн. осіб, з них 21,0 млн. осіб, або 94,2% були зайняті економічною діяльністю, решта – не мали роботи, але активно шукали її та були готові стати до неї, тобто відповідно до методології Міжнародної організації праці класифікувалися як безробітні. Кількість безробітних працездатного віку (за методологією МОП) становила 1,4 млн. осіб, або 6,3% чисельності економічно активного населення.

Згідно опублікованим у липні 2008 року результатам дослідження компанії GfK Ukraine , яке проводилось на замовлення Європейського фонду фахової освіти, 11% трудових мігрантів, що повернулися в Україну розпочали власний бізнес, використовуючи отримані за кордоном навички та знання.

Збільшення обсягів імміграції, підвищення безробіття та світова фінансова криза змусили уряд розробляти законопроекти, спрямовані на створення сприятливих умов для функціонування малого бізнесу та полегшення створення дрібних фірм.

Одним з важливих напрямків при цьому є зниження вимог до мінімального розміру статутного капіталу товариств з обмеженою відповідальністю зі 100 мінімальних заробітних плат до 10 тис. грн. Це цілком відповідає іноземній практиці. Наприклад, в Росії мінімальний статутний капітал ТОВ складає 10 тис. крб. (близько 2,6 тис. грн.), у Румунії — 87 євро (810 грн.), Латвії — 3,1 тис. євро (приблизно 23 тис. грн.). У Азербайджані, Грузії, Македонії і Чорногорії вимоги до мінімального статутного капіталу цієї категорії підприємств взагалі відсутні.

По-друге, планується спростити процедури процесу ліквідації компаній, яка завжди викликала багато нарікань через повільність надання реєстраторові довідки про відсутність податкової заборгованості. Законопроект зобов'язує податкові органи на вимогу підприємця в двомісячний термін надати реєстраторові інформацію про наявність у компанії, що підлягає ліквідації, заборгованості перед бюджетом і соціальними фондами. Крім того, дрібні компанії будуть позбавлені від необхідності проводити попередній закриттю обов'язковий аудит, що зменшить накладні витрати їх власників. Зараз ліквідаційний баланс (вартість активів, дебіторська і кредиторська заборгованість і інші фінансові дані про підприємство) необхідно підтверджувати висновками незалежних аудиторів, якщо річний оборот фірми складає 250 неоподатковуваних мінімумів (4,25 тис. грн.), тобто, по суті, всім. Законопроект піднімає цю планку в 100 разів (до 425 тис. грн.).

По-третє, передбачається скорочення переліку ліцензійних видів діяльності. Від необхідності отримувати ліцензії звільняються компанії, що надають послуги з проведення топографо-геодезичних і картографічних робіт, турагентства , спортклуби, митні брокери і автовиробники. Крім того, без ліцензій можна буде здійснювати наступні види діяльності: проектування, будівництво і реконструкцію меліоративних систем, пересилку поштових переказів і посилок, надання соціальних послуг, розведення домашніх тварин, перепродаж предметів мистецтва і виробництво хімічних джерел струму.

За думкою представників влади, запропоновані Кабміном новації знімають всі обмеження на вільне входження інвестицій до України, що на сучасному етапі є дуже важливим. Разом з тим це сприятиме більш ефективному використанню трудових ресурсів, приваблюватиме іммігрантів повернутися до України та утримує трудовий потенціал в межах нашої держави.

Література:

1. Бердинских К. Возращенные ценности // Корреспондент. – 2008. – № 45. – с. 28-30.

2. Демина Е. Малому бизнесу пообещали вольницу //Деловая столица. – 2008. – №49. – с. 3.

3. Ривак О. Соціальні пріоритети розвитку економіки України // Україна: аспекти праці. – 2007. – № 3. – 20-23.

4. Офіційний сайт Державного комітету статистики України. http://www.ukrstat.gov.ua/