WEB-ресурс научно-практических конференций

Мокляк М.В.

Полтавська державна аграрна академія

АКТУАЛЬНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АГРОПРОДОВОЛЬЧОГО РИНКУ УКРАЇНИ

Для успішного господарювання у ринкових умовах товарови­ робникам необхідно чітко орієнтуватись у законодавстві, у ринках збуту продукції, кон'юнктурі цін на продукцію і ресурси тощо. Ор­ ганам державного управління також потрібно володіти інформацією про ситуацію на ринку при розробці засад податкової, цінової, кре­дитної політики, реалізації державних і місцевих програм розвитку агропромислового виробництва та сільських територій. Тобто ста новлення цивілізованого аграрного ринку вимагає забезпечення йо­ го прозорості й інформованості для всіх учасників.

Крім того, інтеграція аграрного сектора України у світовий ринок потребує налагодження зв'язків із зарубіжними інформа­ційними центрами. Необхідно враховувати, що країни постіндустріального, інформаційного розвитку отримують все більше ви­год від широкого застосування нових інформаційних технологій, я кі забезпечують великі можливості підвищення продуктивності управлінської праці, продажу товарів і послуг, інтеграції. Тому нині інформаційна система має стати важливою складовою інфра­структури аграрного ринку.

Саме це обумовлює необхідність розгляду теоретичних засад та практичних особливостей розвитку системи інформаційного забезпечення ринку сільськогосподарської продукції та актуалізує тематику даного дослідження.

Згідно з опрацьованою Інститутом аграрної економіки концепцією інформатизації аграрного секто­ра, інформаційне забезпечення аграрного ринку є невіддільною складовою системи інформаційно-аналітичного забезпечення аг рарного сектора у цілому (рис. 1).

Система інформаційного забезпечення має включати три підсистеми.

Перша - соціально-економічного моніторингу розвитку аг­рарного сектора. Збирання, опрацювання та аналіз даної інформа­ ції має фінансуватися державою. Основне завдання цієї підсисте­ ми полягає у впровадженні стандартів обліку та звітності. Одноча­ сно слід удосконалювати системи збирання статистичної ін формації. Найбільш реальним шляхом тут вбачається на допов­ нення до загальнодержавної статистичної звітності розвиток ві­ домчої аграрної статистики з поглибленим вибірковим відстежен ням господарської діяльності тестових (базових) підприємств аг­ ропромислового виробництва та ситуацій на регіональних і між народних ринках продовольства. Статистичні дані мають слугува­ ти насамперед для своєчасного отримання прогнозної інформації щодо передбачуваного попиту, умов збуту та цін на продукцію.

Прогнози мають бути різного призначення: довгострокові, на три-п'ять років, на основі аналізу світової ринкової кон'юнк­ тури, середньострокові, на наступний маркетинговий рік, та ко­ роткострокові. На основі цих прогнозів розробляються державні і регіональні цільові програми підтримки агропромислового виро бництва та розвитку сільських місцевостей.

Друга підсистема - моніторингу аграрного ринку - при значена для оперативного постачання загальнодоступної ко­мерційної інформації операторам аграрного ринку, а також для використання при державному його регулюванні. Центральною складовою цієї підсистеми є державна система цінового моніто рингу, яка покликана забезпечити:

- збирання інформації про ціни, обсяги реалізації, рівень попиту і пропозиції;

- обробку інформації про стан внутрішнього і зовнішнього ринків;

- оперативне розповсюдження інформації між суб'єктами господарювання в аграрному секторі;

- розповсюдження аналітичних матеріалів, бюлетенів, збі­ рників про цінову ситуацію на аграрних ринках;

- надання консультаційних та інформаційних послуг орга­ нам управління сільського господарства, виробникам і перероб никам сільськогосподарської продукції;

- обмін інформацією із зарубіжними країнами, нагрома­ дження узагальненої зарубіжної інформації [1, с. 238] .

Налагодження такої системи має створити широкі можли­вості вигідної торгівлі сільськогосподарською продукцією на мі­сцевих, регіональних, національному чи міжнародному ринках залежно від їх кон'юнктури і тим самим стимулювати маркетин­гову діяльність, зміцнювати економічні позиції виробників сіль ськогосподарської продукції.

Функціонування системи доцільно забезпечувати на засадах консолідації діяльності по збиранню і розповсюдженню цінової інформації з різних джерел (біржових відомостей, ринко­ вих досліджень спеціалізованих видань, представництв за рубе­ жем), збиранню оперативних даних і розповсюдженню ринкових новин службою відомчої статистики.

Третя підсистема - інформаційно-консультаційного обслу­ говування сільськогосподарських товаровиробників і сільського населення (або сільськогосподарського дорадництва) - поклика­ на спільно з підсистемою науково-технічної інформації створити сприятливе інформаційне середовище для забезпечення іннова­ ційного шляху розвитку агропромислового виробництва, у тому числі і у частині широкого розповсюдження серед сільськогоспо­дарських виробників і сільського населення ринкової інформації.

На всіх рівнях управління особливої уваги потребує осво­ єння нових інформаційних технологій для здійснення комуніка­ цій: обмін інформацією за допомогою електронного листування, зберігання інформації у базах (банках) даних, забезпечення до­ ступу до неї з використанням WEB -технологій тощо. Основним джерелом загальнодоступної організаційно-розпорядчої та нор­ мативно-довідкової агроінформації на національному рівні сьогодні стає офіційний WEB -сайт Міністерства аграрної політи­ ки.

Крім того, необхідно організувати мережу інформаційно- маркетингових центрів для просування вітчизняних товарів і по­слуг на національні ринки держав-учасниць СНД, інших міжде­ ржавних об'єднань, використання з цією метою можливостей глобальних телекомунікаційних мереж, включаючи мережу Інтернет, а також технологічних можливостей електронного бізне­ су. Це вимагає посиленої уваги і до підвищення рівня комп'юте­ ризації підприємств і організацій сільського господарства.

Таким чином, структура інформаційно-аналітичної системи аграрного сектора має стати важливою складовою інформаційної системи України. Вона повинна ґрунтуватись на інформаційній співпраці державних органів, підприємницьких структур інфо­ рмаційно-консультаційного сервісу та інформаційно-аналітичних служб відповідних підприємств і органів управління. Така інфо­ рмаційна співпраця має ґрунтуватись на принципах асоційовано­ го співробітництва.

Список використаних джерел:

1. Аграрна реформа в Україні / П.І. Гайдуцький, П.Т. Саблук, Ю.О. Лупенко та ін.; За ред. П.І. Гайдуцького. – К.: ННЦ ІАЕ, 2005. – 424 с.

2. Концепція і галузева програма інформатизації АПК на 2006 – 2008 рр., http://www.mon.gov.ua

3. Концепція комплексної програми підтримки та розвитку українського села на 2006-2010 рр. / Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» - К., 2005. – 8 с.