WEB-ресурс научно-практических конференций

Москаленко Н.В.

Національний університет Державної податкової служби України

НАПРЯМКИ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У БОРОТЬБІ З ТІНЬОВОЮ ЕКОНОМІКОЮ

В сучасних умовах проблема економічної безпеки, держави набуває першочергового значення, стає стрижнем державної політики, а також найважливішою характеристикою якості життя та стану економіки. У зв’язку з цим виникає нагальна потреба створення дієвої системи моніторингу загроз економічних процесів, у тому числі з боку криміналітету , а також пошуку шляхів їх обмеження та протидії.

Результати аналізу свідчать, що значною внутрішньою загрозою в Україні є зростання "тіньової" економіки та посилення її криміналізації. Великі об’єми тіньової діяльності істотно впливають на обсяги і структуру ВВП і призводять до змін офіційних даних про стан розвитку країни. На даний час ця загроза є дуже небезпечною та тривалою. [2]

Основні обсяги нелегальних капіталів формуються у паливно-енергетичному комплексі, торгівлі, агропромисловому комплексі, а їх легалізація здійснюється через фінансово-кредитну систему, участь у приватизації та під виглядом іноземних інвестицій.

Крім того в Україні існує ризик проникнення та легалізації іноземних кримінальних коштів, особливо з огляду на відсутність дієвого механізму контролю за походженням капіталів. Ігнорування цієї загрози може призвести до запровадження по відношенню до нашої країни відповідних санкцій з боку провідних країн світу, це вплине на її економічний розвиток. [3]

Водночас, склад ний фінансовий стан окремих підприємств і високі податкові навантаження призвели до того, що багато легальних підприємств ухиляються мірою від сплати податків.

Для вирішення даних проблем боротьба з незаконними доходами повинна мати цілісну систему і ґрунтуватися на правових аспектах: економічно-правовому; адміністративно-правовому; кримінально-правовому і охоплювати максимально можливі сфери діяльності.

Досвід іноземних держав, які вже тривалий час вирішують проблеми виявлення та протидії «відмиванню» коштів кримінального походження, свідчать, що головними завданнями, які може вирішувати держава, повинні бути:

- ліквідація фінансової бази злочинних угруповань шляхом взяття під контроль тіньових фінансових потоків з їх подальшою конфіскацією.

- формування умов для діяльності господарчих суб'єктів, таким чином, щоб проведення таких незаконних операцій було досить важким, невигідним, занадто ризикованим та небезпечним.

- надання максимально широких можливостей для ідентифікації правоохоронними органами конкретних операцій та осіб, що їх проводять, для припинення протиправної діяльності та притягнення винуватих до відповідальності. . [4]

Державна політика протидії відмиванню брудних коштів повинна здійснюватися за такими напрямами:

- запобігання виникнення передумов легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансування тероризму шляхом удосконалення правового забезпечення;

- запобігання використання фінансової системи України з метою легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом;

- удосконалення регулювання та нагляду за виконанням законодавства у сфері боротьби з легалізацією доходів;

- посилення діяльності правоохоронних органів щодо виявлення, розслідування фактів легалізації;

- створення ефективної системи взаємодії між державними органами, що здійснюють заходи щодо запобігання легалізації;

- участь у міжнародному співробітництві з питань боротьби з організованою злочинністю у сфері отримання доходів незаконним шляхом; - підвищення рівня кваліфікації та технічного забезпечення рівня протидії відмивання брудних коштів;

- формування громадської свідомості і розуміння важливості протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, та фінансування тероризму.

Список використаної літератури.

1. Закон України „Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” від 28.11.2002 № 249-IV, із змінами, внесеними згідно із законами від 24.12.2002 № 345-IV, і від 06.02.2003 № 485-IV.

2. Барановський О.І. Боротьба з „відмиванням” грошей у банківському секторі економіки //Вісник Національного банку України, 2002. - № 5 – с.10-14.

3. Барановський О.І. Фінансова безпека в Україні (методологія оцінки та механізми забезпечення): Монографія. - К.: Київ. нац. торг.-екон . ун-т, 2004. - 759 с

4. Москаленко Н.В. Банківська система України у контексті боротьби з відмиванням незаконних доходів. //Соціально – економічні дослідження в перехідний період. Випуск 2 (64). Збірник наукових праць. Львів 2007.