WEB-ресурс научно-практических конференций

Ніколаєва В.П., Надуда А.А.

Вінницький торгово-економічний інститут КНТЕУ

ПРОБЛЕМИ ЯКОСТІ ВІТЧИЗНЯНОЇ ПРОДУКЦІЇ ПРИ ПРОСУВАННІ ЇЇ НА ЗОВНІШНІЙ РИНОК

«Якість – в першу чергу тотожна з буттям визначеність, так що дещо перестає бути тим, що воно є, коли втрачає свою якість». Так ще в Х IX столітті казав Г.В.Ф. Гегель. Пройшло багато років, а якість і надалі є одним з найвизначніших важелів, що визначають конкурентоспроможність продукції на ринку.

Проблема якост і продукції – одна з найактуальніших у процесі розвитку сучасних ринкових відносин на теренах України. Особливо відчутною вона стала тоді, коли наша держава вступила до СОТ, адже тепер торговельні кордони з усіма державами є відкритими, а отже, вітчизняні підприємства отримали нагоду розширити коло своєї торговельної діяльності.

А що ж є насправді? Продукція майже усіх українських товаровиробників не є конкурентоспроможною на світовому ринку, в більшості своїй через невідповідність якості вітчизняних товарів світовим стандартам, тому ми вважаємо, що головною умовою підвищення якості продукції при виході на іноземний ринок є забезпечення її відповідної якості.

Якісну продукцію можна виготовити тільки під час високоорганізованих технічних та технологічних процесів. Якість виробничих процесів визначається п ’ ятьма основними компонентами:

- людьми;

- устаткуванням;

- матеріалами;

- методами;

- навколишнім середовищем.

Один з найголовніших компонентів, що забезпечує високу якість виробничих процесів, а отже і продукції, що виготовляється, є люди. Працівники повинні бути мотивовані щодо постійного підвищення якості продукції своєї праці.

Як відомо, споживач завжди правий. На теперішньому глобальному ринку споживач швидко змінює свої смаки та уподобання, але бажання щоб якість продукції, яку він купує, була першокласною залишається незмінним.

На основі даних про дослідження покупок у США та міжнародних ринках, отриманих компанією « General Systems », можна зробити висновок, що сучасні споживачі зробили якість головною купівельною характеристикою продукції.[2]

Ми вважаємо, що вітчизняні підприємства потребують термінового реформування системи якості, тому перед науковцями постала нагальна проблема щодо вибору методів та засобів підвищення якості продукції, що виробляється.

Щодо досвіду зарубіжних країн, то науковці з усього світу мають різні підходи до вирішення проблеми підвищення якості. Відомими вченими, що присвятили свої роботи цьому питанню є А. Демінг , А. Фейгенбаум , а також вітчизняні науковці – О.Б. Чернеча, С.М.Коваленко та В.О. Мозолюк .

В Європі, наприклад, донедавна існували різні підходи до вирішення питання підвищення якості, адже кожна з країн мала свою систему стандартів. Тому основні зусилля були зосереджені на уніфікації вимог, а також введенні єдиної системи стандартів.

В Японії в трудових колективах підприємств пропагується індивідуальна відповідальність за якість продукції, заради чого створюються кружки якості, де проводиться навчання основним методам підвищення якості.

Щодо США, то боротьбу за якість в країні можна охарактеризувати гаслом «Якість - насамперед!». В США поширеними є адміністративні методи керування якістю поряд із застосуванням індивідуального навчання якості. Багато керівників підприємств приділяють увагу розвитку таких засобів підвищення якості продукції:

- статистичні методи контролю;

- підвищення свідомості службовців;

- облік витрат на якість;

- програми підвищення якості;

- матеріальне стимулювання працівників.

Який же із шляхів підвищення якості продукції, що пропонують провідні країни світу, обрати нашим підприємствам?

Зважаючи на досвід провідних країн світу, а також те, що для реалізації вітчизняної продукції на міжнародному ринку, а головне – її конкурентоспроможності, необхідні сертифікати якості продукції, ми пропонуємо розробити нову систему сертифікації продукції і впровадити її на вітчизняних підприємствах, а також розробити систему мотивації працівників щодо якості продукції, що ними виробляється.

Список використаних джерел:

1. А.Кісельова, В. Ситніченко , Є. Стоякін // Стандартизація, сертифікація, якість. – 2004р. -№5.

2. Ситніченко В. Тенденції якості у новому тисячолітті // Стандартизація, сертифікація, якість. – 2001. –№1 – с.54 – 58.

3. http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/nd/2006-3/06dnosap.pdf

4. http://www.uaq.org.ua/index.php?module=subjects&func=printpage&pageid=41&scope=all

5. http://www.ukrtest.com/index.php?mode=raznoe&exmod=sovmet