WEB-ресурс научно-практических конференций

Петришин Н.Я.

Національний університет „Львівська політехніка”

ОСОБЛИВОСТІ ОЦІНЮВАННЯ СТРАТЕГІЙ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Проблематику стратегічного планування на сьогоднішній момент відображено у низці праць як вітчизняних так і зарубіжних дослідників. Проте, огляд публікацій за тематикою дослідження вказує на обмеженість розкриття проблеми оцінювання ефективності досягнення стратегій підприємств, в тому числі і машинобудівних. Автори розглядають лише окремі показники ефективності діяльності підприємств, при цьому мало уваги приділяється проблемам ефективності стратегічного планування, що перетворює стратегічне планування у формальний процес, який здійснюється необгрунтовано, непослідовно, часто не враховує фактори динаміки та ризику і не спрямовується на досягнення конкретних цілей.

Варто зазначити, що лише незначна кількість вітчизняних машинобудівних підприємств приділяє належну увагу процесам планування та реалізації стратегії діяльності. Більшістю керівників стратегічне планування сприймається як формальність, а не як передумова успішного функціонування та розвитку підприємства. Оцінювання стратегій відбувається шляхом порівняння результатів діяльності з цілями. Результати оцінювання є базою для реалізації зворотного зв ` язку з метою коригування стратегії. Для підвищення ефективності таке оцінювання потрібно проводити систематично та безперервно .

Як відомо, ефективність характеризує успішність досягнення запланованої мети, тому мова буде йти про порівняльну ефективність, тобто визначення показників діяльності підприємства на основі порівнянь їх планових та фактичних значень. Необхідно розрізняти поняття : ефективність та рівень ефективності. Рівень ефективності є відносним показником, який відображає співвідношення : затрати – результати. Ефективність як явище демонструє результативність функціонування організації загалом, її сфер, процесів, операцій та відображається сукупністю індикаторів.

Основними стратегічними показниками, незалежно від суб ` єкта планування, вважаються фінансові показники. Стратегічне планування на основі фінансових показників є найпростішим варіантом щодо доступу до інформації. Проте, фінансові показники не забезпечують повноти інформації про всі сфери діяльності підприємств. Не відображається інформація щодо факторів формування певних визначених рівнів окремих фінансових показників [ 1 ] . Надзвичайно важливим є володіння й не фінансовою інформацією, яка стосується залучення споживачів, формування конкурентних позицій, іміджу підприємства на ринку, тощо.

Систему стратегічних показників діяльності машинобудівних підприємств пропонується формувати за проекціями Нортона-Каплана. До запропонованого переліку варто включати показники, які найбільш повно відображають специфіку діяльності підприємств машинобудівної промисловості.

Збалансована система показників Нортона-Каплана ( Balanced Scorecard - BSC ) є найбільш відомою системою показників стратегічного управління діяльністю організацій. Результати проведених досліджень Девіда Нортона та Роберта Каплана щодо вимірювання результатів діяльності дванадцяти великих компаній США, які намагалися удосконалити системи оцінювання ефективності та результативності своєї діяльності, привели до виникнення концепції збалансованої системи індикаторів. Така система мала вигляд панелі управління, яка включала чотири групи індикаторів : фінансові індикатори, індикатори бізнес-процесів, індикатори споживачів та кадрового потенціалу. Варто зазначити, що Збалансована система показників розглядається як система стратегічного управління підприємством. Вона дозволяє доводити стратегічні показники вищого рівня управління до нижчих рівнів та забезпечити цілеспрямованість виконання окремих стратегій [ 1 ].

Збалансована система показників Нортона-Каплана має ряд суттєвих переваг, а саме : система містить цільові показники основних сфер діяльності підприємства ; формує причинно-наслідкові зв ` язки між усіма групами стратегічних показників ; виступає інструментом реалізації стратегії підприємства та інструментом підвищення рівня інформаційного забезпечення щодо прийняття управлінських рішень ; а також забезпечує формування стратегічних цільових індикаторів (20-25 показників), які є орієнтирами для управління підприємством та ін. Проте якість використання та реалізації цієї системи великою мірою залежить від якості та повноти інформаційного забезпечення розрахунків ключових стратегічних показників та відстежування існуючих взаємозв’язків між цими показниками.

Для кожного підприємства, в тому числі і машинобудівного, набір стратегічних показників є індивідуальним і залежить від пріоритетності стратегій розвитку. При цьому система Нортона-Каплана відображає універсальний перелік проекцій, за якими доцільно визначати цільові стратегічні показники з метою комплексного охоплення усіх сфер функціонування підприємства. У цьому переліку важливість та пріоритетність означених показників буде визначатись характером та умовами діяльності підприємства. До системи показників ефективності стратегічного планування, на основі проведених досліджень, пропонується відносити : частку втілених у життя стратегій, рівень абсолютних і відносних відхилень фактичних стратегічних показників та планових [ 2 ] .

Список літератури:

1. Мельник О.Г. Система показників оцінювання діяльності підприємства : сутність, аналіз та умови застосування / О.Г. Мельник // Логістика. Вісник Національного університету „Львівська політехніка”. - Львів : Видавництво НУ „ЛП”, 2007. - №.580 – С. 274-282.

2. Кузьмін О.Є., Петришин Н.Я. Оцінювання економічної ефективності досягнення стратегій машинобудівних підприємств / О.Є. Кузьмін, Н.Я. Петришин // Фінанси України. – 2008. - №9. – С. 103-110.