WEB-ресурс научно-практических конференций

К.е.н. Худа В.В., Деревянко А.В., Стопчак Н.О.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

ПОЛІТИКА АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ ПРИ ЗАГРОЗІ БАНКРУТСТВА

У будь-якому суспільстві як цілісній соціально-економічній системі, його окремих сферах час від часу відбуваються кризові явища, які загрожують існуванню самої системи. Кризовий стан виявляється в тому, що погіршуються фінансові результати діяльності підприємств, вони нездатні отримувати прибуток, в результаті це може привести до банкрутства. На сьогодні однією з найактуальніших в українській економіці є проблема банкрутства вітчизняних підприємств. Адже банкрутство окремого суб’єкта господарювання має суттєві негативні наслідки як для самого підприємства, так і для відповідної галузі й економіки країни в цілому. Основним засобом виживання підприємства в умовах нестабільності є антикризове управління, яке включає комплекс механізмів виходу із банкрутства і подолання неплатоспроможності.

Дана проблема знайшла своє відображення в дослідженнях багатьох вітчизняних та зарубіжних вчених: П. Баренбойма, С. Брукса, Е. Контремена, К. Мастерса, Т. Мітчелла, Н. Тримбела, М. Білик, І. Бланка, М. Білухи, О. Терещенка, Є. Мниха, В. Загорського, О. Бондар, Л. Лігоненко. [ 2 ]

На сучасному етапі економічного розвитку постає проблема управління фінансово нестабільними підприємствами. Для успішного управління і виходу підприємств з фінансової кризи необхідна ефективна система антикризового управління, яка має в своєму розпорядженні механізми фінансової стабілізації.

Згідно Господарського кодексу України, банкрутство є неспроможністю продовження суб'єктом своєї підприємницької діяльності внаслідок її економічної нерентабельності, безприбутковості. [1]

Головними чинниками фінансової кризи на підприємстві можуть бути: спад кон’юнктури в економіці в цілому, зменшення купівельної спроможності населення, значний рівень інфляції, нестабільність господарського та податкового законодавства, посилення конкуренції в галузі, посилення монополізму на ринку та інші. [3] Проте, досвід показує, що існують і інші не менш важливі чинники фінансової кризи, а саме: низька якість менеджменту, низький рівень кваліфікації персоналу, низький рівень маркетингу та втрата ринків збуту продукції, брак інновацій, дефіцити у фінансуванні та інші.

Можна виділити такі основні наслідки впливу названих факторів на фінансово-господарський стан підприємства як :

• зменшення кількості замовлень та контрактів з продажу продукції;

• неритмічність виробництва, неповне завантаження потужностей;

• зростання собівартості та р ізке зниження продуктивності праці;

• збільшення розміру нелі кв ідних оборотних засобів та наявність понаднормових запасів;

• виникнення внутрішньовиробничих конфліктів та збільшення плинності кадрі в

Проте, ми вважаємо, що основним негативним наслідком є можливість втрати клієнтів та покупців готової продукції, що згодом призводить до банкрутства підприємства.

Система антикризового фінансового управління підприємством базується на певних принципах. До цих принципів відносяться такі:

1. Постійна готовність до можливого порушення фінансової рівноваги підприємства.

2. Діагностика кризових явищ на початкових етапах фінансової діяльності підприємства.

3. Диференціація індикаторів кризових явищ за ступенем їхньої небезпеки для фінансового розвитку підприємства.

4. Терміновість реагування на окремі кризові явища у фінансовому розвитку підприємства.

5. Адекватність реагування підприємства на ступінь реальної загрози його фінансовій рівновазі.

6. Повна реалізація внутрішніх можливостей виходу підприємства з кризового фінансового стану.

На нашу думку, дані принципи повністю відображають швидкість, адекватність, а, отже, і позитивність реагування керівництва підприємства на прояви у господарській діяльності кризового періоду стану підприємства.

Тому при загрозі банкрутства необхідно вибирати основні ме­ханізми антикризового фінансового управління підприємством відповідно до масшта­бів його кризового стану і з урахуванням прогнозу розвитку основних факторів, що визначають загрозу банкрутства, а саме: забезпечення фінансового оздоровлення підприємства за рахунок реалізації внутрішніх резервів господарської діяльності або ж за рахунок зовнішньої допомоги і часткової його реорганізації, а у випадку неможливості фінансового оздоровлення підприємства, припинити господарську діяльність і почати процедуру банкрутства. [5]

В Україні з переходом до ринку об’єктивно склалися умови порушення діяльності підприємств. На основі досліджень ми виявили, що кризовий стан виявляється в погіршенні фінансових результатів їхньої діяльності, вони нездатні отримувати прибуток, наслідком чого може бути банкрутство. Основна причина настання банкрутства є криза на підприємстві. Для усунення кризових явищ на підприємстві необхідно проводити політику антикризового управління, яка передбачає виконання певної послідовності дій.

Можна виділити 5 основних етапів, які передбачають:

1) здійснення постійного моніторингу фінансового стану підприємства з метою раннього виявлення ознак його кризового розвитку;

2) визначення масштабів кризового стану підприємства;

3) дослідження основних чинників, які характеризують кризовий розвиток підприємства, формування системи цілей виходу підприємства з кризового стану, адекватних його масштабах;

4) формування системи цілей виходу підприємства з кризового стану, адекватних його масштабам;

5) вибір ефективних форм санації підприємства. [4]

Але, ми вважаємо, що ці заходи є недостатніми, оскільки необхідно також здійснювати постійне забезпечення контролю за результатами розроблених заходів щодо виведення підприємства з фінансової кризи, що також є важливим фактором усунення кризових явищ на підприємстві.

Таким чином, можна дійсно визнати банкрутство негативним феноменом у підприємницькій практиці української економіки, що не тільки є наслідком глибокої фінансової кризи, а й значно послаблює ґрунт для розвитку всієї економіки України в подальшому, а тому потребує серйозного ставлення і термінового викорінення цієї проблеми економічного життя України.

Література:

1. Господарський кодекс України в i д 16.01.2003 № 436- IV .

2. Ю.К. Братищенко Підстави банкрутства// Економіка, фінанси, право №1, 2005

3. Ю.А. Стельмащук Методи діагностики фінансового стану і схильності підприємства до банкрутства // Економіка АПК №2, 2007

4. О.О. Шапурова Антикризове управління підприємством // Актуальні проблеми економіки №8, 2008

5. Н.В. Мержа Аналіз ймовірності банкрутства підприємств в економіці України // Актуальні проблеми економіки № 9, 2005