WEB-ресурс научно-практических конференций

К.е.н. Худа В.В., Надуда А. А. , П’ятак М.М.

Вінницький торгово-економічний інститут КНТЕУ

УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ ЯК ЗАПОРУКА ЗАХИСТУ ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ВІД ВТРАТ ПРИБУТКУ

Підприємництва без ризику не існує. Найбільший прибуток, як правило, приносять ринкові операції з підвищеним ризиком. Неможливо спрогнозувати майбутні наслідки здійснення тієї чи іншої господарської операції із 100-відсотковою достовірністю. Однак це не є підставою для відмови від зорієнтованих на перспективу напрямків управління фінансами суб'єктів господарювання. Під «ризиком» розуміють ступінь невизначеності результату управлінського рішення або господарської операції. J.P. Morgan визначає ризик як ступінь невизначеності одержання майбутніх чистих доходів.[ 2 ]

Ризики набувають такого доленосного характеру тому що підприємство позбавлене необхідного обсягу інформації про фактори, які впливають на фінансові результати торгового підприємства. Існує багато видів ризиків, серед яких:

- операційний ризик, формування якого притаманне господарським операціям які реалізуються в межах операційної діяльності суб'єкта господарювання;

- інвестиційний ризик, формування якого притаманне господарським операціям, які реалізуються в межах інвестиційної діяльності суб'єкта господарювання;

- фінансовий ризик, формування якого притаманне господарським операціям які реалізуються в межах фінансової діяльності суб'єкта господарювання. [ 1 ]

Відповідно, сукупний ризик суб'єкта господарювання відповідатиме сумарній величині ризиків по кожному центру (напрямку) їх формування - операційного, інвестиційного та фінансового ризиків. По фінансових наслідках прийнято розділяти ризики на три категорії:

1.припустимий ризик - це ризик, у результаті не вирішення якого суб'єкту менеджменту загрожує втрата прибутку;

2.критичний ризик - це ризик, при якому суб'єкту менеджменту загрожує втрата виторгу;

3.катастрофічний ризик - ризик, при якому виникає неплатоспроможність підприємства.

Отже, ризик – це невизначеність наших фінансових результатів у майбутньому. Саме для цього і існує таке поняття, як «управління ризиками». В останнє десятиліття виникла навіть така наука, як ризик-менеджмент. Управління ризиками має на меті не тільки знешкодити загрози, які існують сьогодні, але й створити базу для ефективної діяльності підприємства в майбутньому. Це ніби компроміс між ризиком і прибутковістю, націлений на досягнення максимального прибутку. Отже, ми вважаємо, що основна мета управління ризиками – їх мінімізація з метою уникнення або часткового зменшення можливих фінансових втрат від дії ризиків.

Існує ціла низка основних правил, якими має керуватися адміністративний апарат торговельного підприємства:

1. Не можна ризикувати більше, ніж це може дозволити власний капітал.

2. Завжди треба думати про наслідки ризику.

3. Позитивне рішення приймається лише при відсутності сумніву.

4. Не можна ризикувати великим заради малого. При наявності сумніву приймаються негативні рішення.

5.Не можна думати, що завжди існує тільки одне рішення, можливо, що є й інші варіанти.

Для захисту від ризиків застосовується таке поняття як «нейтралізація ризику». Це система превентивних заходів фінансового, організаційного або правового характеру з метою забезпечення співставності результатів господарської діяльності із відповідним рівнем фінансового ризику, Загалом, є такі форми нейтралізації:

-страхування фінансових ризиків (самострахування і комерційне страхування);

-диверсифікація фінансових ризиків(оптимізація прийняття управлінських рішень з метою зменшення ризиків);

-хеджування фінансових ризиків на основі похідних цінних паперів (форварди, ф’ючерси, варранти та опціони).

За статистичними даними 2007 року відомо, що 33% торговельних підприємств Києва зовсім не використовують систему захисту від ризиків. 45% застосовують певні елементи ризик-менеджменту, а 22% постійно здійснюють управління і нейтралізацію ризиків.

Отже, під "ризиком" прийнято розуміти імовірність (загрозу) втрати підприємством частини своїх ресурсів, недоодержання доходів чи появи додаткових витрат у результаті здійснення певної виробничої і фінансової діяльності. Аналіз практики управління ризиками на малих та середніх підприємствах м. Києва показав, що в ризик-менеджмент в обмеженому масштабі використовується в усіх функціональних сферах діяльності підприємств. Ми вважаємо, що для ефективної боротьби з ризиками може бути вільний доступ про фактичний стан розвитку економіки, планування (як інструмент ефективного управління майбутнім прибутком), розвиток резервних фондів на підприємстві (з яких виділятимуться кошти на основні торговельні операції в разі кризи) і правильне ставлення до самого поняття «ризик». Адже хто не ризикує, той не п ’ є шампанського!

Список використаних джерел:

1. Мазаракі А.А. та ін. Економіка торговельного підприємства: Підручник. – К. «Хрещатик», 1999. – 800 с.

2. Чеpкасов В.В. Деловой pиск в пpедпpинимательской деятельности: Пpакт. пособие.- [К.]: ЛИБРА, 2005 .- 153 с.

3. http://www.vuzlib.net/fm_P/9-2.htm