WEB-ресурс научно-практических конференций

К.е.н. Івлєва Н.П.

Державний науково - дослідний інститут будівельних конструкцій

НОРМУВАННЯ НАУКОВОЇ ПРАЦІ В БУДІВНИЦТВІ ЯК СКЛАДОВА ДИСЦИПЛІНИ ЦІНОУТВОРЕННЯ

Після відновлення державності Україна рік за роком дедалі динамічніше розвивається. Наша держава відкривається світу, відновлює своє місце в культурному, політичному, духовному, інформаційному, а також і в економічному житті Європи. Все більше законів української держави адаптується до європейських норм.

Сьогодні в Україні йде активна підготовка міст до проведення фінальної частини чемпіонату Європи з футболу «Євро-2012». Планується спорудити чимало нових стадіонів, готелів, відпочинкових зон, закладів харчування, доріг і мостів. Отже українські будівельні компанії чекає дуже відповідальна робота в умовах світової фінансової кризи, наслідки якої відображаються на економічних процесах в Україні.

Не виникає сумнівів технічна спроможність спорудити ці будівлі, але перешкодою можуть стати зриви графіку фінансування, недосконалість розрахунків вартості робіт, матеріалів, з причин непередбачуваної інфляції. Але перенести дату фіналу чемпіонату неможливо, тому питання достовірного обґрунтованого розрахунку вартості робіт – це запорука виконання цих важливих будівельних програм. Питання прибутковості цих проектів відсувається на другий план по відношенню до іміджу України в європейській спільноті. Майбутні прибутки організацій – інвесторів будуть забезпечені маркою «Інвестори будівельних об’єктів чемпіонату «Євро-2012».

Стратегічним пріоритетом державної політики на сучасному етапі має стати підвищення якості життя людей. На виконання Указу Президента України «Про заходи щодо будівництва доступного житла в Україні та поліпшення забезпечення громадян житлом» у Міністерстві регіонального розвитку та будівництва України розробили проект Закону України «Про будівництво доступного житла» з урахуванням дієвих механізмів, що спрямовані на подолання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва.

Чинна законодавча база не забезпечувала в повній мірі можливостей подолання кризових явищ у будівельній галузі.

11 грудня 2008 року Верховною радою України прийнято в першому читанні Проект Закону України “Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва ” розробленого Міністерством регіонального розвитку та будівництва на виконання пункту 2 протоколу наради у Прем’єр-міністра України щодо розгляду проблемних питань будівельної галузі від 08.11.08 № 55149/0/1-08.

Прийняття зазначеного законодавчого акту має на меті стабілізацію будівельної галузі, забезпечення житлових прав громадян, які потребують державної підтримки та стимулювання житлового будівництва в умовах світової фінансової кризи.

Реалізація законопроекту надасть можливість простимулювати будівництво житла, суттєво зменшити витрати бюджету різних рівнів при будівництві житла та інших об’єктів соціально-культурного призначення. Крім того зменшення собівартості будівництва надасть можливість стабілізувати економічну ситуацію у будівельній галузі.

Проблемним питанням є дотримання учасниками будівництва дисципліни ціноутворення.

Досвід роботи галузевих наукових організацій у ринкових умовах показує, що самими серйозними труднощами, що заважають ефективно використовувати наукові розробки, є недостатній рівень нормування наукової праці в сфері будівництва, відсутність державних будівельних нормативів. Стан нормування праці показує, що в більшому ступені нормуванням охоплена сфера конструкторської праці [2] , але майже зовсім не охоплена праця науковців.

Нормування праці пов’язане з такими видатними вченими-економістами та практиками, як Ф. Гілберт, Г. Форд та Г. Емерсон, який ще 1912 році розкрив економічну сутність та методологію нормування у монографії “Дванадцять принципів продуктивності” [3].

Заслуга американського вченого полягає в тому, що він на основі норм розрахував нормативи - кількісні показники норм. Він заклав перші цеглини в побудову методології нормування.

Подальший розвиток цієї проблеми відбувався в часи «великої депресії», серед найактивніших економістів, таких як Дж. Кейнс, який розвив теорію Г.Емерсона. Дж. Кейнс прагнув послідовно перейти від норм - правил до встановлення кількісних показників - нормативів. Виконання яких забезпечило би стабільне функціонування економіки держави [4].

Проблема нормування має важливе значення для економіки. За допомогою нормування (норм) ми, з одного боку, визначаємо закономірності ринкових процесів в економіці, а з іншого, встановлюючи нормативи та дотримуючись їх, керуємо цими процесами. Тому важко переоцінити значення нормування як певної методології в економіці, яка гармонійно поєднує теорію і практику [5].

Концепція економічного мислення зводиться в порівнянні витрат і результату діяльності наукових організацій. В даний час досвід роботи наукових організацій в ринкових умовах показує, що самою серйозною із труднощів, що заважають ефективно використовувати наукові розробки, є відсутність національної правової бази з нормування наукової праці , як механізму обґрунтованого визначення ціни науково-технічної продукції.

Вирішуючи завдання в запровадженні діючого механізму щодо обґрунтування договірної ціни на науково-технічну продукцію з урахуванням особливостей формування витрат у сфері наукової і науково-технічної діяльності, Державним науково-дослідним інститутом розроблено ДСТУ-Н Б Д.1.1 - 8: 2008 “Правила визначення вартості наукових та науково-технічних робіт у будівництві” (автор статті – відповідальний виконавець). Цей новий національний стандарт набуває чинності з 1 травня 2009 року.

Аналізуючи чинні нормативні документи у сфері ціноутворення в будівництві встановлено, що вони не враховують специфіку і особливості визначення вартості ННТР.

Нормативний документ ДБН Д.1.1-7-2000 “Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт для будівництва, що здійснюється на території України” [1] не розповсюджується на ННТР.

Під час визначення вартості окремих науково-дослідних та науково-технічних робіт до сьогодні використовуються відомчі документи або методичні рекомендації, які розроблені галузевими організаціями, але ці документи не мають статусу нормативних документів щодо організації робіт з кошторисного нормування і не охоплюють всіх видів робіт, які є об’єктом нормування НДР.

Постанова Кабінету Міністрів від 20.07.1996 № 830 «Типове положення з планування, обліку і калькулювання собівартості науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт» регламентує визначення собівартості НДР. Але ця постанова не поширюється на госпрозрахункові підприємства і організації. За давністю розробки це Типове положення не відповідає новим вимогам положень (стандартів) бухгалтерського обліку в Україні з застосуванням міжнародних стандартів, тому статті витрат, що приведені в калькуляції кошторисної вартості не враховують частину витрат НДР за економічними елементами, що встановлені законодавчими актами після 1996 року. Суттєве протиріччя є у визначенні собівартості робіт. Так згідно цього положення до собівартості робіт включаються всі накладні витрати, які сьогодні за новим стандартом бухгалтерського обліку поділені на загальновиробничі і адміністративні, останні не включають до собівартості робіт та на них не нараховується прибуток. Також є невизначеність у встановленні прибутку, що стосується госпрозрахункових науково-дослідних організацій.

Міністерством освіти і науки України наказом від 21.02.2006 № 119 рекомендовані «Методичні рекомендації визначення кошторисної вартості НДДКР для організацій різних форм власності та господарювання (крім бюджетних установ). Однак в цих рекомендаціях є суттєва суперечливість щодо визначення загальновиробничих і адміністративних витрат відносно нового бухгалтерського обліку, а також у визначенні розміру прибутку на НДР, які виконуються за рахунок бюджетних коштів.

Актуальність створення документу ДСТУ-Н Б Д.1.1 - 8: 2008 обумовлена необхідністю обґрунтування договірної ціни наукових та науково-технічних робіт у будівництві через те, що діючі чинні нормативні документи не враховують специфіку і особливості визначення їхньої вартості.

У нормативному документі приведено склад і класифікацію НДР, як науково-технічної продукції, представлено перелік етапів робіт що виконуються.

Приведена структура витрат на НДР згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

ДСТУ-Н Б Д.1.1 - 8: 2008 передбачається визначення вартості ННТР за двома методами:

- на підставі чинних в Україні нормативів або витрат праці, або вартісних показників на відповідні види робіт;

- на підставі складання калькуляцій за статтями витрат, основаних на розрахунку трудовитрат за видами робіт та складових елементів вартості робіт.

Вступ в дію нового національного стандарту дозволить в значній мірі формалізувати процедуру ціноутворення «наука-проектування-будівництво».

Без якісного нормування праці й обґрунтованої ціни науково-технічної продукції не може бути ефективного планування робіт, правильної оцінки і стимулювання праці науковців і в кінцевому рахунку неможливо досягти значного росту результативності праці, підвищення науково-технічного рівня досліджень і розробок, скорочення термінів створення і впровадження нової техніки і технології.

Попереду Україну чекають нелегкі часи економічної кризи і тому проблема збереження і обґрунтованого використання коштів дуже складна. Необхідно знайти компроміс між питаннями економії та витратами на ННТР, розуміючи, що ці роботи забезпечують три принципи будівництва та підтверджені світовою практикою – ефективність, безпека й економічність, повинні стати основними для нас.

Література.

1. ДБН Д.1.1-7-2000 Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт для будівництва, що здійснюється на території України. – с.35

2. Рюмин В.П. Ценообразование научно-технической продукции М.: Финансы и статистика, 1991. – С. 6.

3. Ємерсон Г. Двенадцать принципов производительности. М.: Бизнес информ. 1997.- 126 с.

4. Кейнс Дж. Общая теория занятости, процента и денег. М.: Прогресс. 1978.

5. Євтух О. Нормування економічних відносин: новий аспект // Актуальні проблеми економіки. 2004. № 8-С. 3-10.