WEB-ресурс научно-практических конференций

Нікіфорова Л.О., Пахулюк М.О.

ІнМЕЕЕК ВНТУ , м. Вінниця

ГЕНЕЗИС ПОТРЕБ ЛЮДИНИ

Глибокі зміни в політичній, економічній та соціальній сферах, що відбуваються в Україні, спрямовані на становлення нової економічної системи, заснованої на ринкових відносинах. Ключовими основами діяльності підприємства за умов ринкової економіки є менеджмент, маркетинг та мотивація. Ключовим питанням ефективної мотивація є, зокрема, посилення стимулів, які викликають зміни поведінки в необхідному напрямку, а також відповідність структури системи стимулів структурі системи мотивів персоналу. Основою ж мотивації є людські потреби, як зовнішні так і внутрішні. Потреби людини поділяються на набуті та закладені в людині генетично. Природу фізіологічних потреб зрозуміли давно й відносять до генетично заданого. Але духовні потреби є джерелом загадок.

Серед провідних дослідників, що займалися питаннями управління мотивацією та розробляли мотиваційні теорії і моделі необхідно зазначити таких закордонних [1]: А. Маслоу, К. Альдерфер, Ф. Тейлор, Д. Мак Грегор, В. Оучі, Ф. Герцберг, В. Врум, Л. Портер і Э. Лоулер, В. Адамс та інші , а також вітчизняних науковців: А.Г.Ядов, А.Г.Здравомислов, В.П.Рожин, Л.С.Бляхман, Н.Ф.Наумова, І.Ф.Бєлова, В.П.Рябоконь .

У сучасній літературі існує чимало визначень поняття мотивації. Це пов’язано насамперед з інтерпретацією даного терміну у різних мотиваційних концепціях [1]. Переважна кількість авторів теорій мотивації [1] ґрунтувалися на чисто емпіричному досвіді (соціологічне опитування, спостереження, висновки менеджерів). Вузькоспе-ціалізований підхід до рішення будь-якої проблеми дає обмежені, а іноді навіть невірні результати. Таким чином виникає потреба в проведені системного дослідження первісних витоків потреб людини, виходячи із принципу глобального еволюціонізму й синергетики світу.

В біології мотивацію трактують як активний стан мозкових структур або системно-організовані збудження в центральній нервовій системі, які спонукають вищих тварин або людину до поведінки,спрямованої на задоволення своїх потреб [2].

Згідно Виханському О.С. і Наумову А.І. [4] «мотивація ? це сукупність внутрішніх і зовнішніх рушійних сил, які спонукують людину до діяльності, задають межі й форми діяльності й надають цій діяльності спрямованість, орієнтовану на досягнення певних цілей». Деякі автори [5] наголошують на усвідомленості вибору людиною визначеної лінії поведінки. При цьому ряд авторів [2,5] додержуються думки, що мотивація заснована на внутрішніх і зовнішніх факторах, інші ? винятково на внутрішніх факторах.

Окремі автори [1,5] мотивом називають внутрішнє спонукання до праці з метою задовольнити свої потреби, усвідомлену спонукальну причину до якої-небудь дії або вчинку.

Професор Симонов П.В. вважає, що потреби, мотивації та збудження нервового апарату емоцій – це тісно пов’язані між собою самостійні ланки адаптивної поведінки [2]. В організмі людини об’єктивно існують потреби, які не залежать від свідомості. Симонов П.В. називає мотивацією усвідомлення цієї потреби, що формує мету активності.

Першим класифікував потреби А. Маслоу [1], розташувавши їх у формі ієрархії. При чому поява однієї потреби зазвичай передує задоволенню іншої, необхіднішої. А. Маслоу визначає п’ять базових потреб: фізіологічні, потреба безпеки,потреба належності до певної соціальної групи, потреби визнання і поваги, потреба самовираження. Також класифікував потреби Судако в К.В. [3]. Він виділяв три групи потреб: метаболічні (біологічні), стадні та соціальні.

З позиції закону «прагнення до множення своєї індивідуальної інформації» [5], який виявляється у всіх живих істот, то стає зрозуміло, що духовні, соціальні потреби майже всі мають інформаційне походження. Більшість науковців схильні поділяти потреби на три основні типи: біологічні, соціальні та ідеальні [2].

Біологічні потреби – це потреби у вигляді нестачі у чомусь. Соціальні потреби можуть бути реалізовані тільки шляхом взаємодії з іншими індивідуумами свого виду і спрямовані на забезпечення взаємодії індивіда з іншими індивідами. Ідеальні потреби становлять біологічно зумовлену основу для саморозвитку індивіда.

К. Альдерфер [4] у своїй теорії також поділяє потреби на окремі групи. Він вважає, що таких груп існує тільки три: потреби існування, потреби зв’язку та потреби зростання. Теорія Мак-Клелланда [5;11] пов'язана із вивченням і описом впливу на поведінку людини потреб досягнення, співучасті і влади. Герцберг [5] поділяє потреби працівників на фактори умов праці та мотивуючі фактори.

Образно набір первісних потреб у людині можна представити як клавіатуру рояля. Становлення людини, як особистості, життєвий досвід та час натискають комбінації клавіш (акорд). Будь-яка комбінація є новою потребою. Кількість комбінацій незліченна. Життя створює нові потреби. Однак важко сказати, виникають принципово нові потреби або новизна є наслідок комбінації вже наявних. Пізнання всієї глибини потреб людини, які впливають на її дії ще попереду, але не простим феноменологічним дослідженням, а із залученням понять і знань із суміжних наукових дисциплін, використовуючи системний погляд на світ.

Література

1. Д.Шелдрейк. Теория менеджмента от тейлоризма до японизации. – 2003

2. Симонов П.В. Мотивационный мозг. – М.:Наука, 1987. – 270 с.

3. Судаков К.В. Биологические мотивации. – М., 1971

4. Виханський О.С., Наумов А.И. Менеджмент: Учебник. – Москва: Гардарики, 1999. – 528 с.

5. Нікіфорова Л.О. Первісні витоки мотивації людини // Вісник Львівської державної академії: Фахове видання. – Львів, 2007. – №12. – С.244-2 50