WEB-ресурс научно-практических конференций

Самуляк В.Ю., Тимощук М.Р.

Національний університет «Львівська політехніка»,   Університет банківської справи Національного Банку України

СИСТЕМА ПОКАЗНИКІВ ОЦІНЮВАННЯ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ

У сучасних економічних умовах при настанні світової фінансової кризи більшість вітчизняних підприємств неспроможні самостійно забезпечити сталі результати економічної діяльності. Брак управлінського досвіду у сфері залучення фінансових ресурсів, формування майна підприємства, страхування ризиків тощо зумовлює виникнення проблеми забезпечення стійкості підприємства, його розвитку. Сучасна школа менеджменту пропонує широкий вибір технологій та інструментів управління, використання яких дозволяє підвищити ефективність системи управління на підприємствах. Збалансована система показників є одним із інструментів управління розвитком підприємства, яка дозволяє керівникові опиратися на конкретні показники-критерії замість описово дослідницьких критеріїв при прийнятті управлінського рішення. Існуючі системи показників дозволяють комплексно та всесторонньо оцінити усі сфери діяльності підприємства, а накопичена інформація дозволяє прогнозувати, аналізувати та регулювати діяльність підприємства.

Збалансована система показників була розроблена на основі дослідження 12 великих американських компаній, які прагнули удосконалити власні системи оцінювання діяльності шляхом включення до них переліку важливих нефінансових показників. Суть даної теорії полягає у розробці врівноваженої системи показників фінансових і не фінансових індикаторів для забезпечення максимально ефективного управління при досягненні управлінських цілей [1, 2].

Основним завданням такої системи є оцінка стратегії підприємства з різних точок зору (власників, клієнтів, менеджерів, інвесторів, кредиторів тощо). Другим завданням є удосконалення існуючої стратегії підприємства на основі отриманих оцінок його діяльності.

Схема управління підприємством на основі збалансованої системи показників складається з двох напрямків: горизонтального та вертикального. На горизонтальному рівні розглядається діяльність підприємства під різними кутами, а на вертикальному включається проведений усесторонній розгляд у стратегію підприємства.

Основними перевагами збалансованої системи показників є наступні: містить цільові показники, які охоплюють усі стратегічно важливі сфери діяльності організації (фінанси, ринок, виробництво та інновації); формує причинно-наслідкові зв’язки між усіма групами показників; служить інструментом для реалізації стратегій організації та підвищення інформаційного забезпечення прийняття управлінських рішень; формує індикатори (20-25 показників) – орієнтири для управління організацією тощо.

Досліджуючи цільові показники підприємств США, Японії та Великобританії пріоритетними можна виділити структуру капіталу підприємства, обсяг продаж та рентабельність. В різних країнах різні показники мають різний пріоритет щодо виконання (див. табл. 1).

Таблиця 1. Пріоритетні показники підприємств*

*Складена на основі [3, 4]

Японський досвід розвитку економіки дозволяє встановити еталонні числові значення відносних цільових показників на рівні 3%. Тобто оптимальним щорічним темпом приросту показника продуктивності праці, обсягу продаж, зниження витрат виробництва, рентабельності тощо слід вважати 3% [5] .

Цікаво, що лише 12% німецьких підприємств мають чітко окреслені цільові групи діяльності, однак рівень прибутку цих підприємств на 46% переважає прибуток середньостатистичних компаній [6].

Згідно з результатами опитування підприємств у економічно розвинутих країнах, 80% підприємств дуже добре ознайомлені із збалансованою системою показників та не менше 20% підприємств реально використовують таку стратегію. На українських підприємствах процес впровадження збалансованої системи показників розпочався, однак випадків впровадження значно менше, ніж у Росії та країнах Західної Європи [7, 8].

Підсумовуючи слід зазначити, що система показників оцінювання розвитку підприємств може здійснюватись за значним переліком критеріїв, при цьому визначальним фактором є цілі, що ставляться суб’єктами оцінювання. Необхідно визнати, що оцінювання розвитку підприємств на підставі використання збалансованої системи показників є доступним, ефективним та загальновизнаним. При цьому якість використання та реалізації цієї системи значною мірою залежить від рівня інформаційного забезпечення для розрахунку ключових показників (особливо це стосується нефінансових показників) та систематичного відстежування наявних взаємозв’язків між показниками, пошуку причинно-наслідкових зв’язків у пропонованих чи фактичних змінах. Перспективи подальших досліджень можуть стосуватись наукового обґрунтування тенденцій зміни показників оцінювання рівня розвитку підприємств.

Лiтература

1. Каплан Роберт С., Нортон Девид П. Сбалансированная система показателей. От стратеги к действию / Пер. с англ. – М.: ЗАО «Олімп-Бизнес», 2003. - 304с .

2. Петер Хорват Сбалансированная система показателей как средство управления предприятием // Проблеми теории и практики управления. – 2000. №4. – С.25-32

3.Коно Т. Стратегия и структура японских корпораций. – М.: Прогресс, 1987. – 224 с. – С.87.  

4.Гончаров В.В. Руководство для высшего управленческого персонала в 2-хтомах. Том 2. – МНИИПУ, 1998. – 784 с. С. 192

5. Тимощук М.Р., Кузьмін О.Є., Фещур Р.В., Шуляр Р.В., Подольчак Н.Ю., Олексів І.Б. Планування соціально-економічного розвитку підприємств: Монографія. – К.: УБС НБУ, 2007. – 449 с.  

6.Вайсман А. Стратегия маркетинга: 10 шагов к успеху. Стратегия менеджмента: 5 факторов успеха. – М.: АО «Интер-эксперт», экономика, 1995. – 344 с. – С. 307 .

7. Редченко К. Показательное несогласие: Balanced Scorecard Tableau de Bord // www.iteam.ru / publications / strategy / section_27.  

8. Фещур Р.В., Самуляк В.Ю. Методи оцінювання потенціалу підприємств // Прометей: регіональний збірник наукових праць з економіки. – Вип. 3(24). – Донецьк: ДЕГІ, 2007 – 466 с. С.277-281