WEB-ресурс научно-практических конференций

Огородник В.О.

Закарпатський державний університет

ОКРЕСЛЕННЯ РЕГІОНАЛЬНОЇ ПРОБЛЕМАТИКИ ВАЖЛИВОСТІ РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ

Формування ринкової економіки в Україні в цілому та в її регіонах зокрема становить нові задачі та проблеми розвитку різних секторів. Один з найбільш головних секторів, які вносять вагомий вплив в механізм залучення інвестицій в економіку є ринок цінних паперів. В країнах в яких процес формування фондового ринку проходить більш успішно та динамічно, фондовий ринок стає значимим компонентом фінансового ринку та впливає реально і позитивно на економіку. В інших країнах, до числа яких належить Україна, данні процеси проходять менш активно, а фондовий ринок залишається дієвим більш, як формальний атрибут ринкової економіки і не став ще ефективним інструментом масових інвестицій. Процеси регіоналізації фінансових відносин у країнах з перехідною економікою передбачають створення та розвиток у регіонах країни власних (локальних) фінансових систем та, відповідно, і регіональних фінансових ринків.

Фондовий ринок країни представлений сьогодні, як неефективний механізм з високими ризиками, виконуючий задачі вузького кола інвесторів, які в більшій мірі переслідують цілі спекулятивного характеру, не пов’язаних з інвестиціями. Формування ринку розглядалось урядом як необхідність в механізмі проведення масової приватизації державного майна, а також продажу державних пакетів акцій.

Питання становлення і розвитку ринку цінних паперів в Україні, особливо в її регіонах, доводиться вирішувати фактично наново, оскільки ринок цінних паперів до початку проведення в 90-х роках реформ практично не існував в Україні.

Проблема полягає в тому, що за часів СРСР фінансування більшої частини капітальних вкладень здійснювалося за рахунок засобів бюджету і в умовах планової системи було можливе одночасне оновлення основних фондів в масштабах всій економіки, оскільки в цій сфері все координувалося єдиним органом .

Зараз держава просто не в змозі забезпечити колишні об'єми бюджетного фінансування, а ті засоби, які все-таки виділяються на ці потреби, прямують, в основному, на будівництво об'єктів невиробничого призначення і соціальної сфери.

З переходом підприємств в приватну власність перед власниками і менеджментом в першу чергу встала проблема пошуку джерел фінансування поточної діяльності і перспективного розвитку бізнесу.

Для покращання регіонального менеджменту необхідно знати джерела і масштаби утворення фондових ресурсів у регіоні; напрями їх використання; канали відпливу за межі регіону, тощо. Щоб вміло користуватися фінансовими важелями впливу на економічні процеси, місцеві, регіональні та державні органи економічного регулювання повинні чітко відслідковувати і контролювати фінансові потоки, зони нестачі та полюси концентрації фінансових ресурсів. Необхідно стимулювати внутрішній попит на фінансові ресурси, щоб вони не "витікали" з території регіону.

Формування регіональних фондових ринків та створення умов для їх функціонування - проблема надзвичайно важлива, її вирішення потребує як глибоких наукових розробок, так і практичних дій з боку держави, місцевих громадських організацій та суспільства в цілому щодо чіткого наукового обґрунтування методологічних основ організації фондового ринку та його просторового збалансування.

Стан регіональних ринків цінних паперів характеризується як невідповідний ринковим відносинам, що розвиваються, не тим, що служить ефективним засобом залучення інвестиційних ресурсів для регіональних потреб. На наш погляд, подолання економічної кризи, спаду інвестицій значною мірою залежить від того, як швидко і в якій якості ринок цінних паперів зможе знайти своє місце в економіці України і її регіонів. Створення ефективного механізму функціонування регіональних ринків цінних паперів дозволить здійснити концентрацію і включення внутрішніх і зовнішніх фінансових ресурсів регіону в інвестиційний оборот на його території.

Становлення регіонального ринку багато в чому залежить від вироблення і ухвалення кардинальних заходів по його швидкому розвитку як з боку державних органів, так і органів державної влади в регіонах. Питання регулювання ринку цінних паперів на регіональному рівні, на наш погляд, є найбільш складними і маловивченими.

Для цього необхідно розвити теоретичні погляди на суть цінних паперів, а також визначити систему основних внутрішніх і зовнішніх факторів, ключових причинно-наслідкових зв’язків, формуючих модель, структуру та динаміку розвитку ринку цінних паперів, та їх здатність до перерозподілу ресурсів.

Враховуючи вищесказане, можна говорити про те, що з одного боку українська регіональна економіка потребує значних інвестиційних вливань, а з іншою сторони склалася така ситуація, коли одним з потенційних джерел мобілізації інвестиційних ресурсів залишається засоби іноземних інвесторів і населення всередині країни за допомогою механізму ринку цінних паперів. Більш того, є всі передумови для того, щоб цей механізм почав працювати безпосередньо на потреби реального сектора.

Література:

1. Загорський В.С. Ринок цінних паперів: принципи, організації і механізм функціонування. – К.: ІСДО, 1995. – 171с.

2. Костіна Н.І., Марахов К.С. Проблеми формування фондового ринку в Україні // Фінанси України. – 2000. – №2. – С.30-36.

3. Мозговий О. М. Фондовий ринок. – К.: КНЕУ, 1999. – 316с.

4. Оскольський В.В. Ринок цінних паперів України: проблеми функціонування і розвитку. – К.: КСУ, 1996. – 148с.