WEB-ресурс научно-практических конференций

Олійник А.Д , Пономаренко Є.В.

НДЦ ІПР НАН України, Харків

ІННОВАЦІЙНІ КЛАСТЕРНі СТРУКТУРИ – стратегічний напрямок розвитку економіки України

В сучасних умовах посилення глобалізації економічної діяльності, підвищення рівня світової конкуренції актуальним є питання створення регіональних інноваційних науково-виробничих кластерних структур на основі об’єднаних провідних промислових підприємств регіону, наукових установ та вищих навчальних закладів. Їх створення можна вважати стратегічним напрямком розвитку та відродження промисловості в індустріально розвинених регіонах країни, новим баченням використання внутрішніх можливостей економіки регіону в напрямі сталого конкурентоспроможного розвитку провідних видів економічної діяльності та провідних підприємств регіонів країни.

Перевага кластерного підходу полягає в тому, що він надає високу значимість мікроекономічній складовій, а також територіальному й соціальному аспектам економічного розвитку. Крім того, він забезпечує ефективні інструменти для стимулювання регіонального розвитку, що проявляється в збільшенні зайнятості, підвищенні конкурентоспроможності регіональних виробничих систем, зростанні бюджетних надходжень на всіх рівнях тощо.

У таких умовах об’єктивно відбувається перегляд основ промислової політики, що стала істотно відрізнятися від моделей централізованого управління, які домінували раніше. Новий підхід характеризується зростаючою роллю органів місцевого самоврядування у формуванні стратегій територіального розвитку, істотною орієнтацією на наявність локальних конкурентних переваг й увагою до регіональних виробничих систем. Основною метою цього нового виду промислової політики є забезпечення конкурентноздатності як національної, так і регіональної економіки.

Однак, даний напрямок в економічній практиці України не одержав належного поширення, особливо в індустріально розвинених регіонах. Разом з тим, в цих регіонах є всі передумови для становлення інноваційних науково-виробничих кластерних структур. До цих передумов відносяться наступні:

- об’єктивна необхідність в стійкому економічному розвитку регіонів;

- велика кількість НДІ та ВНЗ, які мають достатній науковий потенціал;

- певна готовність суб’єктів господарської діяльності до інноваційних форм спільної діяльності у складі кластеру;

- наявність загальнодержавних та регіональних стратегій і програм соціально-економічного розвитку, які дозволяють залучити національні та місцеві ресурси для створення кластерів.

Актуальність створення інноваційних науково-виробничих кластерних структур пов’язана з тим, що сучасний стан економіки України потребує негайного вирішення питання щодо визначення та підтримки регіонів – «полюсів» або «локомотивів» зростання. Через прискорене зростання окремих регіонів пройшли практично всі розвинені країни світу. В результаті вони отримали економічний і соціальний підйом.

Концентрація зусиль зі створення науково-виробничих кластерних структур в межах окремих регіонів дозволить отримати ефект масштабу та ефект агломерації, які створюють в «полюсах» («локомотивах») зростання сили саморозвитку, а правильний вибір таких полюсів в країні забезпечить з часом підйом економіки в інших регіонах. Сукупність регіонів – «локомотивів» економічного зростання повинна скласти нову каркасну структуру просторової організації економіки України.

Регіон можна вважати «локомотивом» економічного зростання, якщо він відповідає наступним умовам:

- забезпечує суттєвий внесок в зростання ВВП країни;

- має високий науково-технічний, інтелектуальний та кадровий потенціал, що підтверджується наявністю наукових та освітніх установ національного та світового рівнів;

- в регіоні існує або може реально скластись ефективне партнерство влади, громадянського суспільства та бізнесу.

Ці умови можна також визначити як певні критерії ідентифікації інноваційних науково-виробничих кластерних структур в різних регіонах країни.

Проведений аналіз становлення та розвитку кластерних структур в провідних країнах світу свідчить також про значну роль уряду в формуванні і введенні загальних норм, правил та стимулів, які сприяють створенню та функціонуванню кластерних структур. В Україні залишаються не вирішеними з законодавчої точки зору багато питань. Так, першочергової уваги потребує законодавство в сфері використання інтелектуальної власності як джерела інновацій; корпоративного управління; формування ефективних зовнішніх зв’язків тощо.

Поляризований розвиток ефективний тільки тоді, коли на території країни з’являється мережа полюсів зростання різного рівня, а саме як регіонального, так і міжнародного.

У НДЦ ІПР НАН України проводяться дослідження в напрямі розробки механізму формування та державної підтримки регіональних науково-виробничих кластерних структур, які спрямовано на:

· розробку моделей просторової інтеграції провідних промислових підприємств, науково-дослідних установ та університетів;

· виявлення основних переваг і відмінних рис регіональних інноваційних науково-виробничих кластерних структур;

· виявлення факторів, що впливають на ефективність функціонування кластерних структур;

· розробку методики формування й державної підтримки регіональних науково-виробничих кластерних структур.