WEB-ресурс научно-практических конференций

Дамаскина М.А.

Київський національний економічний університет ім. В.Гетьмана

НАЦІОНАЛЬНА СТРАТЕГІЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ

Геополітичні особливості України надають їй багато переваг перед іншими державами Європи. У першу чергу це пов'язано з вигідним географічним положенням, наявністю унікальних природних ресурсів, виходу до моря. Це створює усі умови для співпраці та конкуренції з іншими країнами світу, визначає стратегічні цілі та пріоритети зовнішньої політики на шляху до євроінтеграції. Тому першочерговим завданням зовнішньополітичного курсу України є забезпечення умов її розвитку як незалежної країни та досягнення високого рівня конкурентоспроможності держави і суспільства.

Формування бренду «Україна» (логотипу, гасел, візуальних та звукових образів), та визначення атрибутів позиціонування держави за кордоном є важливими засобами як для витіснення існуючих негативних стереотипів сприйняття України, так для формування її позитивного міжнародного іміджу. Для успішного стратегічного позиціонування України у геоекономіці необхідне проведення скоординованих і планомірних заходів, спрямованих на підвищення міжнародного авторитету України у політичній, економічній та культурній сферах.

Проаналізувавши різноманітні аспекти розвитку України в сучасному світовому просторі, тенденції та пріоритети інтеграції, треба відзначити:

- процес становлення сучасної державності українського народу відбувається в умовах інтенсивних процесів інтернаціоналізації та інтеграції світового співтовариства, які суттєво впливають на зовнішньополітичні орієнтації України та внутрішнє політичне життя;

- стан та перспективи реалізації стратегічного курсу країни знаходяться у безпосередньому зв’язку з подальшим розвитком суспільно-політичної системи України як демократичної, правової, соціально-орієнтованої держави, вирішення нагальних соціально-економічних проблем суспільства.

Вивчення реальних і продуктивних шляхів розвитку українського суспільства в сучасному геополітичному просторі приводить до висновку, що на сучасному етапі необхідно підвищити ступінь об’єктивності наукових досліджень щодо оцінки переваг, які несуть Україні її приєднання до Європейського Союзу, Організації Північноатлантичного договору, крім того, процес інтеграції повинен відбуватися на основі власних реальних досягнень економічного і духовного зростання та має бути підкріплений демократичним вибором населення України.

При формуванні стратегії розвитку України у геоекономіці треба перш за все направити зусилля:

- в економічній сфері на збільшення: темпів зростання ВВП, частки продукції, що йде на експорт, рівня рентабельності та конкурентоспроможності українських підприємств;

- у соціальній сфері на збільшення: зайнятості, доходів та добробуту українських громадян, збільшення та зміцнення середнього класу, рівня захищеності українських громадян, що перебувають за кордоном.

Глобалізація у світогосподарській системі, пов’язана з поглибленням нерівності між країнами, здвигами світової економіки, яка визначатиметься зміцненням нових центрів сили, зростанням дефіциту енергоресурсів, більш жорсткими умовами міжнаціональної конкуренції, яка охоплює і товарні ринки, і ринки капіталів. Все це формує досить несприятливе середовище з огляду на економічні перспективи України. У таких умовах енергоємність вітчизняної економіки, нестабільність світової кон’юнктури щодо українських товарів експортної груп можуть стати фактором втрати конкурентних переваг, уповільнення темпів росту ВВП при одночасному зростанні внутрішніх цін в Україні.

Тому економічні стратегії України у подальшому мають акцентуватися на вирішенні, передусім, таких проблем:

- підтримування передових позицій у наукових дослідженнях з ряду пріоритетних напрямів - входження та посилення позицій в глобальному обороті високотехнологічної продукції та технологій;

- спеціалізація з надання інтелектуальних послуг в галузі фундаментальних і прикладних наукових досліджень і професійної освіти.

Для формування та реалізації стратегічного позиціонування України у геоекономіці, що буде сприяти посиленню позитивного міжнародного іміджу України необхідно розробити та затвердити загальнодержавну програму. Наступним кроком стане розробка та реалізація послідовних у часі заходів, об’єднаних визначеними атрибутами позиціонування держави за кордоном та відповідним брендом, розробленим з урахуванням загальноприйнятих у світі методик і технологій ведення PR-кампаній, створення та поширення іміджевого продукту. При цьому завдання програми - досягти вже у короткостроковій перспективі інформаційного представлення України у світовому просторі, забезпечивши її сприйняття громадськістю зарубіжних країн.

Виконання Програми дозволить розширити поінформованість зарубіжної спільноти про Україну, зміцнити її позитивний міжнародний імідж. Це сприятиме розвитку України, активізації співробітництва з міжнародними організаціями, її входженню до європейських структур, прискоренню євроінтеграційних процесів, залученню іноземних інвестицій, зростанню довіри до українських компаній з боку зарубіжних партнерів, активізації бізнесових контактів, тощо і, відповідно, підвищенню рівня зайнятості та добробуту українських громадян.

Для проведення довготривалої всеохоплюючої у світі інформаційної кампанії, спрямованої на її популяризацію потрібно багато фінансових затрат та технічних можливостей, яких на даному етапі Україна не має. Тому такий варіант підготовки та реалізації програми формування позитивного міжнародного іміджу України не є прийнятним. Прийнятним для нашої держави, з точки зору фінансово-ресурсного забезпечення, варіантом є формування програми шляхом чіткого визначення обмеженої кількості пріоритетів діяльності з точки зору як змістовного наповнення, так і об’єктів впливу (цільових аудиторій).

Що стосується термінів виконання такої програми, то задля забезпечення реальної віддачі від своєї реалізації, вона має бути розрахована на середньострокову перспективу, а саме на 5 роки. Такий термін є достатнім для отримання конкретних позитивних результатів у сфері зміцнення міжнародного іміджу України.

На першому етапі формування Програми основний акцент має полягати у чіткому окресленні та визначенні специфіки найбільш важливих для України цільових аудиторій, вплив на які і має, головним чином, здійснюватися в ході подальшої її реалізації, забезпечуючи досягнення поставленої нею мети. Він також має передбачати аналіз основних моментів існуючого на сьогодні сприйняття України у світі з метою формування необхідних атрибутів нового позиціонування держави за кордоном та бренду «Україна».

Список літератури

1. Ефремов В.С. Организации, бизнес-системы и стратегическое планирование. Менеджмент в России и за рубежом.-№2. - 2001. – 22-25 с.

2. Аакер А. Стратегічне ринкове управління. Серія «Теорія и практика менеджм ент у» . Санкт-Петербург: Пітер, 2002 . – 87-99 с.

3. Кудряченко А. І., Рудич Ф. М. Геополітика: Підруч./МАУП ; Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАНУ. — К. :МАУП,2004.—84 с.

4. Мадіссон В.В., Шахов В.А. Сучасна українська геополітика. – К.: Либідь, 2003. – 23 с.

5. Наливайко А.П. Теорія стратегії підприємства. Сучасний стан та напрямки розвитку: Монографія. - К.: К.НЕУ. - 2001. - С. 18.

6. Томпсон А. А. і А. Дж. Стрікленд. Стратегічний менеджмент . М: Банки і біржі, ЮНІТІ, 1998. – 54-62 с.

7. Хасси Д .. « Стратегия и планирование. Руководство менеджера » , ЗАО Издательский дом « Питер » , 2005 . – 20-24 с.

8. Шершньова З.Є. Стратегічне управління :Підр./За заг.ред. Шершньової З.Є. -К.: КНЕУ, 2004. – 150-163 с.