WEB-ресурс научно-практических конференций

Ковальчук Ю.В.

Вінницький національний технічний університет

ІНВЕСТИЦІЙНА ПОВЕДІНКОВА МОДЕЛЬ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ НЕСТАБІЛЬНОГО ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Прийняття рішень інвестиційного характеру, як і будь-який інший вид управлінської діяльності, ґрунтуєть ся на використанні різних методів прийняття інвести ційних рішень. Ступінь їх сполучення визначається різни ми обставинами, у тому числі і тим, наскільки менеджер ознайомлений з наявним апаратом, застосовуваним у тому чи іншому конкретному випадку [1] .

Одним із таких методів прийняття управлінських інвестиційних рішень, в умовах нестабільного зовнішнього середовища, є розробка бюджету капітальних вкладень, тобто інвестицій в основний капітал. Співвідношення різних видів витрат, їхня внутрішня побудова встановлюються при плануванні капітальних вкладень, метою якого є визначення головних напрямів техніко-технологічного розвитку підприємства.

В науковій літературі ставиться п итання про те , яким повинне бути співвідношення елементів простого і розширеного відтворення при здійсненні капітальних вкладень [ 2] .

При розробці бюджету капітальних вкладень необхідно розрізняти поняття виробничо-економічного і ринкового потенціалу підприємства. Вироб ничо-економічний потенціал підприємства – це макси мально можливий обсяг виробництва продукції при да ному рівні забезпеченості ресурсами. Ринковий потен ціал підприємства являє собою максимально можливий обсяг реалізації і є мірою використання першого. Ви робничо-економічний потенціал характеризується роз мірами наявних у підприємства основних фондів і тру дових ресурсів. Однак у сучасних нестабільних умовах як найважливіші складові, необхідно розглядати також застосовувані технології в частині основних фондів і управлінські ресурси в частині тру дових ресурсів [1].

Величина виробничо-економічного потенціалу підприємства визначає його конкурентноздатність на цільовому ринку, що характеризує сьогоднішню і перс пективну здатність розробляти, виготовляти та реалізо вувати товари, які набагато дешевші, якісніші та, відповідно, привабливіші для споживачів, ніж продукція конкурентів. Чим більше величина виробничо-економічного потенціалу підприємства, тим більший запас фінан сової стійкості. Цього можна досягти за допомогою інвестицій насамперед у техніко-технологічну базу виробництва, людський капітал та удосконалення управ ління.

Величина виробничо-економічного потенціалу підприємств та, відповідно, їх конкурентно здатність, значною мірою задається вже при розробці бюджету капітальних вкладень, коли визначаються най важливіші напрями стратегічного розвитку. При цьому напрями, темпи та пропорції відтворення впливають на техніко-технологічні можливості задоволення підприємством кінцевого попиту.

Бюджет капітальних вкладень (капітальний бюджет) – форма представлення результатів поточного (опера тивного) фінансового плану капітальних вкладень, який розробляється на етапі здійснення нового будівництва, реконструкції і модернізації основних фондів виробничого та невиробничого призначення, придбання нових видів обладнання та нематеріальних активів. Прак тично в будь-якій великій промисловій структурі розробка бюджету капітальних вкладень здійснюється на двох рівнях – спочатку окремих проектів, а потім –підприє мства в цілому [3] .

Важливим етапом планування капітальних вкладень, в умовах нестабільного середовища, є оцінка кожного із проектів з точки зору відповідності стратегічним цілям підприємства, а потім з позиції окуп ності, норми прибутку, категорії ризику. У вітчизняній та зарубіжній практиці фінансового аналізу існує цілий арсенал методів аналізу та оцінки інвестицій, які засто совуються як окремо, так і в різноманітних комбінаціях. Доцільно проводити ранжиру вання інвестиційних проектів за ступенем ризику та відповідно строком окупності.

До стратегічних цілей з високим ризиком та строком окупності відносяться: вдосконалення методів виробництва за рахунок прид бання нових технологій, вдосконалення продукції (по ліпшення якісних характеристик), ріст обсягів виробництва, зниження витрат. Інвестиції з найменшим розміром ризику та строком окупності – в існуюче виробництво або технологію, наявну матеріальну базу та існуючий ринок; ризик збільшується, якщо всі або один критерій є новими. Оцінка всіх цих критеріїв та вибір пріоритетів у витрачанні коштів робиться на підставі аналізу із за лученням фактичних даних з внутрішніх та зовнішніх д жерел інформації. Фактичні витрати по інвестиційних проектах регулярно порівнюються з плановими і приймаються адекватні поточні рішення [1] .

У разі, якщо приймається рішення про залучення коштів для реалізації привабливих інвестиційних про ектів, робиться детальний розрахунок окупності капі тальних витрат. Залучати кошти підприємства України згідно з діючим законодавством можна у формі довгос трокових та короткострокових кредитів; шляхом емісії цінних паперів: акцій, облігацій; створення спільних підприємств та спільної діяльності з дольовою участю, тощо. При плануванні складу і структури джерел фінан сових ресурсів черговість пріоритетності джерел виз начається таким чином: в першу чергу на фінансу вання капіталовкладень спрямовуються власні кошти (прибуток, амортизація); у другу – кредити та інші за лучені кошти.

У сучасних нестабільних умовах однією з найважли віших стадій ефективного планування капітальних вкла день є «притирання» видаткової і дохідної частин бю джету капітальних вкладень – визначення порядку ко ректування плану у випадку нестачі фінансових ресурсів для його виконання [3].

При розробці бюджету капітальних вкладень необхідно передбачати визначення в плані тех нічного розвитку максимальних і мінімальних потреб в об'єктах капітальних вкладень із указівкою витрат. Розмір максимальних витрат являє собою сукупний обсяг коштів, потрібних для проведення повного комплек су робіт на всіх необхідних об'єктах, і є деяким орієнти ром для керівництва в проведенні інвестиційної політи ки на перспективу. Розмір мінімальних витрат тісно по в'язаний з формуванням дохідної частини фінансового плану і характеризує лише невідкладні потреби підприє мства в таких об'єктах.

Комбінація інвестиційних проектів з різними ступе нями ризику та строками окупності (пропорція залежить від теперішньої фінансової стійкості підприємства, що є окремою темою для обговорення) в рамках між мінімальною та максимальною потребою в капітальних вкладеннях дає найбільш оптимальну структуру бюдже ту капітальних вкладень.

Використання даного механізму – один з можливих способів реалізації інвестиційної стра тегії підприємства, що обумовлює головні пріоритети його діяльності в довгостроковій перспективі. Така фор ма адаптації інвестиційної політики підприємства до існуючих ризиків, на наш погляд, є найбільш життєздатною в умовах інвестиційної кризи та нестабільного зов нішнього середовища.

Література:

1. Лепьохіна І. О. Планування капітальних інвестицій на підприємствах в умовах нестабільного зовнішнього середовища // Інвестиці ї : практика та досвід. – 2008. – № 17. – С. 6 – 8.

2. Василенко В. О. Умови підвищення ефективності спеціального режиму інвестиційної діяльності // Економіка України. – 2005. – № 3. – С. 48 – 51.

3. Васильченко С. М. Теоретичні основи інвестування // Фінанси України. – 2006. – № 1. – С. 93 – 99.