WEB-ресурс научно-практических конференций

К.е.н. Медвідь М.М.

Академія внутрішніх військ МВС України

РИНОК ПРАЦІ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ЗА КОНТРАКТОМ: ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ТА ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ В УКРАЇНІ

У зв’язку зі змінами воєнно-політичної обстановки у світі, реформуванням збройних сил суміжних держав; необхідністю підтримання бойової готовності військ на належному рівні за рахунок укомплектування військових частин і підрозділів професійно підготовленим особовим складом, спроможним якісно виконувати поставлені завдання; зниженням показників щодо стану здоров’я, ділових і моральних якостей юнаків, які підлягають призову на строкову військову службу; погіршенням стану підготовки і накопичення людських ресурсів, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації [1], у 2002 р. Урядом України було прийнято рішення здійснити перехід на комплектування силових структур військовослужбовцями за контрактом.

Процес створення професійних Збройних Сил (ЗС) України може бути успішним лише за умови належного фінансування, тобто значного збільшення оборонного бюджету [2]. Уряд досі до цього не готовий: у зв’язку з фінансовою кризою планується зменшити фінансування бюджетних організацій, у тому числі й силових структур.

Основна частина військовослужбовців, що підписали контракти вперше за останні декілька років, – це ті, які залишилися служити після проходження строкової служби. За даними Генерального штабу ЗС України кількість звільнених по відношенню до прийнятих на військову службу за контрактом становить: 99 % у 2005 р., 95 % у 2006 р., та 81 % у 2007 р. [2]. Процес переходу на комплектування посад військовослужбовцями за контрактом для залучення кадрів змусив військові формування вийти на ринок праці, де сьогодні вони як роботодавці є неконкурентоспроможними. В умовах сучасного ринку праці, з його законами, залучення кадрів до військової служби за контрактом це новий вид діяльності для силових структур, досвіду здійснення якої ще немає.

Основними суб’єктами ринку праці є наймані працівники, роботодавці і держава [3]. У системі відносин цих суб’єктів при комплектуванні посад військовослужбовців за контрактом держава виступає роботодавцем, що створює робочі місця, визначає обсяги на робочу силу та залучає її до служби. Держава як суб’єкт ринкових відносин повинна створювати умови для забезпечення ефективної зайнятості шляхом розроблення відповідних нормативно-правових документів. Здавалося б, не мало б бути такої проблеми, як забезпечення комплектування посад силових структур військовослужбовцями за контрактом. Саме тому цей сегмент ринку потребує проведення наукових досліджень. Пропонуємо таке його визначення:

Ринок праці військовослужбовців за контрактом – сегмент національного ринку, особливість якого полягає у специфіці форм і методів регулювання соціально-економічних відносин між монопольним роботодавцем – державою – та найманими працівниками з необхідними якостями для виконання професійних обов’язків.

Фінансова криза сприяє вирішенню проблеми комплектування силових структур за рахунок збільшення кількості безробітних в Україні. Проте варто зважати й на те, що після завершення фінансової кризи відповідно зменшиться й кількість військовослужбовців за контрактом.

Для вирішення проблеми комплектування посад військовослужбовців за контрактом треба вивчати методи і форми успішної роботи на ринку праці для залучення кадрів.

Як переконує досвід іноземних держав, важливе значення на даному етапі формування ринку праці військовослужбовців за контрактом є рекрутування (вербування) – залучення людей до військової служби за контрактом шляхом надання чіткого уявлення про військові професії та ясної перспективи кар’єрного росту для забезпечення їх привабливості, конкурентоспроможності та успішності порівняно з пропозиціями інших роботодавців.

З цією метою протягом 1-го півріччя 2008 р. було завершено формування 11-ти територіальних центрів комплектування і до кінця року планується закінчити створення таких центрів в кожному регіоні. Треба звернути увагу на те, що у 1-му півріччі 2008 р. на заходи, пов’язані з переходом ЗС України на професійну основу, з бюджету України було виділено кошти у розмірі 9,9 млрд. грн. [4]. В інших військових формуваннях подібні заходи не фінансуються, і їм необхідно самостійно шукати ресурси для створення вербувальних служб.

Список літератури

1. Про Державну програму переходу ЗС України до комплектування військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом : указ Президента України № 348/2002 від 17.04.2002. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=348%2F2002

2. Куди крокує професіоналізація Збройних Сил України? (Аналітична доповідь центру Разумкова) // Національна безпека і оборона. – 2008. – № 5. – С. 2–50.

3. Шевченко Л. С. Ринок праці: сучасний економіко-теоретичний аналіз : моногр. / Л. С. Шевченко– Х.: Вид. ФО-П Вапнярчук Н.М., 2007. – 336 с.

4. Хід виконання заходів Перспективного плану переходу ЗС України до комплектування військовослужбовцями за контрактом на 2008–2011 роки та стан бюджетного фінансування ЗС України... – Режим доступу: http://www.kontraktnik.mil.gov.ua/detail.php?p=188,ua