WEB-ресурс научно-практических конференций

Сініпольська Н.О.

Одеський національний університет ім. І.І. Мечнікова

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ КОНЦЕПЦІЙ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НЕДЕРЖАВНИХ ПЕНСІЙНИХ ФОНДІВ

У багатьох розвинутих країнах державне пенсійне забезпечення перебуває у кризі, зумовленій, передусім, демографічними чинниками - виходом на пенсію численного повоєнного покоління, скороченням кількості громадян працездатного віку та збільшенням середньої тривалості життя.

Динам і ка розвитку недержавних пенсійних фондів (НПФ) за останні 15 років св ідчить, що вартість активів НПФ збільшилась з 3.8 трильйонів до 18 трильйонів доларів США або майже в 5 разів. Їх частка в активах інституціональних інвесторів зросла за цей час до 30.2 %. Такий стан розвитку НПФ дозволяє розвинутим країнам інвестувати в національну економіку величезні інвестиції, які забезпечують конкурентоздатність їх підприємств.

Зростання активності та кількості інвесторів на розвинутих ринках пов’язаний зі значним зростанням та стуктурними змінами на ринках капіталу. У більшості країн з перехідною економікою це пов’язано з реформами пенсійного забеспечення.

Нашу увагу привертає досвід пенсійних реформ країн Латинської Америки, яка пережила «пенсійну революцію». Існує одна характерна риса, яка зумовлює латиноамериканських підхід як унікальний: введення важливого другого рівня у пенсійну систему, який базується на внесках на індивідуальних рахунках у пенсійних фондах. Ці кошти інвестуються на фінансових ринках та знаходяться на керуванні приватних компаній.

Переглядаючи українські та зарубіжні публікації, можна прийти до загального висновку, що всі країни Латинської Америки при проведенні пенсійних реформ наслідують чилійську модель. В латиноамериканських пенсійних системах присутній великий р івень різноманітності. В даній роботі в стислому вигляді поданий аналіз цих відмінностей.

У всіх державах Латинської Америки загальнообов'язкова накопичувальна система є принаймі пропозицією на вибі р для осіб, які розпочинають трудову діяльність, і деяких груп працівників. На цьому і закінчується подібність.

В чилійській системі всі особи, які розпочинають трудову д іяльність, отримують пенсію у повному обсязі із загальнобов'язкової накопичувальної системи. В 1981 р. особи, що вже працювали на той час, мали вибі р залишитись в реформованій солідарній системі або вступити до нової системи. Заохочувальні засоби на користь нової системи були запроваджені урядом. Він також надав гарантію мінімальної пенсії у разі, коли розміри пенсій у новій системі виявляться низькими. Учасники старої системи отримали обл ігації, які підлягали погашенню при виході на пенсію в залік їх пенсій, на які вони мали право за старою системою. Першочерговим наслідком введення в д ію цієї системи є те, що з часом всі пенсії будуть сплачуватись з приватної пенсійної системи, а солідарна система, яка до цього існувала, повністю зникне.

Аргентинська система дещо нагадує чилійську. Головним чином вона є солідарною, але надає можливість передати частину пенсійних коштів з солідарної системи в обмін на загальнообов'язкові накопичувальні рахунки.

Можливість вступу до загальнообов'язкової накопичувальної системи існує для осіб , що вже працюють. Також це можливо для тих, хто розпочинає трудову д іяльність.

Громадяни, які вже беруть участь в пенсійній системі, мають право вибору залишитись в старій солідарній системі або приєднатись до нової системи, яка містить у собі реформований солідарний компонент. Особи, що розпочинають трудову д іяльність, автоматично стають учасниками реформованої солідарної системи. Кожний новий учасник цієї системи має право вибрати загальнообов'язкову накопичувальну систему або додаткову пенсі ю з солідарної системи. Р ішення про це він повинен прий няти під час вступу до системи.

Деякі елементи болівійської пенсійної системи є навіть радикальнішими, ніж чилійської. Пенсійна система Болівії має ще дві цікаві риси. Вибі р приватних пенсійних фондів здійснюється на основі тендеру, який проводить держава. Сьогодні в країні функціонують лише два фонди, з яких учасники мають вибрати один. Інша цікава відмінність даної системи - це використання надходжень ві д приватизації для забезпечення через приватні фонди додаткових пенсій для осіб, які вже мають трудовий стаж.

Отже, програми пенсійної реформи в країнах Латинської Америки значно ві др ізняються одна від одної (а також від інших регіонів світу). Деякі з них, такі як: Аргентина і Уругвай, головним чином залишили в д ії солідарні системи. Інші, Болівія і Чилі, перейшли головним чином до приватних пенсійних систем. Середню позицію займають Перу і Колумбія, оскільки вони дають працівникам можливість залишитись в солідарній системі або вступити до накопичувальної.

В Україні з 1 січня 2004 року д іє Закон України «Про недержавне пенсійне забазпечення». На момент прийняття закону в Україні існувало вже 47 НПФ. Але п ісля введення закону лише п’ ять були реорганізовані, решта буда ліквідована. Кількісті учасників помітно зростає. За станом на січень 2008 року зареєстровано 96 НПФ. Об ’ єм активів зріс у 15 разів за чотири роки, і складає 199.9 міліонів грн.

Проаналізувавши діяльність український недержавних пенсійних фондів, можна зробити висновки, що н а відміну від розвинених країн світу, в Україні ринок недержавного пенсійного забезпечення суттєво поступається ринку послуг інвестиційних фондів. Основною проблемою відставання є відсутність державної підтримки у розвитку третього рівня пенсійної системи та зволікання із запуском другого Накопичувального рівня, який би суттєво мобілізував діяльність НПФ.

Світовий банк на замовлення Держфінпослуг здійснив дослідження стану розвитку вітчизняної системи недержавного пенсійного забезпечення, повідомляє сайт Комісії. З а чотири роки, що минули з початку запровадження в Україні добровільного третього рівня пенсійної системи, численність НПФ наблизилася до ста. Питання щодо участі в НПФ як для громадян, так і для роботодавців є справою добровільною, але водночас потребує певної обізнаності про види НПФ та особливості їхньої діяльності.

Перелік літератури:

1. "Пенсионная революция" в Латинской Америке: анализ подходов и опыта Клаус Шмидт-Хеббель ( Klaus Schmidt - Hebbel ), Центральный Банк Чили, подготовлено для Конференции Всемирного банка ABCDE , 28- 30 апреля 1999 г . Вашингтон, О.К.;

2. « TOWARDS BETTER REGULATION OF PRIVATE PENSION FUNDS » Hemant Shah1 , April 19, 1997

3. http :// www . zn . kiev . ua / ie / show /559/50889/ Тижневик “Дзеркало тижня” № 31 (559) Субота, 13 - 19 Серпня 2005 року; Яценко Н. « РЕФОРМУВАННЯ ПО-АНГЛІЙСЬКОМУ: ТИХО, АЛЕ ПЕРМАНЕНТНО»;

4. http :// pension . kiev . ua / files / LA . pdf - сайт Пенсійна реформа в Україні; недержавне пенсійне забезпечення; аналітичні огляди.

5. http :// www . uaib . com . ua / print / abcpeople / abetka _ npf /27614. html - Українська Асоц i ац i я I нвестиц i йного Б i знесу - Аналіз діяльності НПФ за 9 місяців 2007 року. Кравченко Н. «Основні питання функціонування недержавних пенсійних фондів», Пенсійне забезпечення, Щомісячний бюллетень «СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ», №1(11) 2008 р.