WEB-ресурс научно-практических конференций

К.с.-г.н. П іддубняк Т.А.

Херсонський економіко-правовий інститут (ХЕПІ)

СВІТОВІ ТЕНДЕНЦІЇ В СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ЇХ ВПЛИВ НА УКРАЇНУ

Актуальність. Згідно розвитку технологічних укладів (або технологічних парадигм) розвиток інформаційних технологій на основі мікроелектроніки відноситься до факторів прогресивного впливу на світову економіку (4 і 5 технологічні уклади). Тому формування інформаційного простору в Україні слід розглядати в розрізі світових тенденцій.

Постановка проблеми. Визначити напрямки і можливість України посісти рівноправне місце в світовому інформаційному просторі.

Результати досліджень. Однією з найважливіших тенденцій розвитку світової економіки є, як відзначає д. е. н. М. Делягін [1], монополізація технологій формування свідомості (так званий high - hume ) і, головне, метатехнологій.

Метатехнологія є якісно новим типом технологій, що в принципі виключає можливість конкуренції. Останні в явній чи неявній формі ставлять користувача в стан ліцензіата. Найбільш наочні приклади метатехнологій:

1. мережний комп'ютер;

2. сучасні технології зв'язку;

3. різні організаційні технології.

Що стосується мережного комп’ютера, то розосередження комп'ютерної пам'яті в ме­режі надає розроблювачу всю інформацію користувача і дає мож­ливість втручатися в його діяльність чи навіть управляти нею.

Василенко В.О [1] приводить факт, що принцип зовнішнього управління включеного в мережу комп'ю­тера вже реалізований в США. Сучасні технології зв'язку дозволяють перехоплювати всі те­лефонні повідомлення на земній кулі і комплексно аналізувати їх практично в "онлайновому" режимі. Найближчим часом стануть можливими перехоплення і повна комп'ютерна обробка всього обсягу повідомлень в Інтернеті.

Різні організаційні технології управління можуть визначальним чином впливати на культуру і систему цінностей того чи іншого суспільства, але не інтегруватися з ним. При цьому такі технології послабляють його конкурентоспроможність і діють як технології формування масової свідомості. Без одержання оновлених версій таких техно­логій (вони з'являються спочатку в лідера, а потім тиражуються в інших країнах) масова свідомість суспільств, що використовують їх почне виходити з-під контролю держави. Перераховані технології через свою найбільшу продуктивність стали пануючими.

Виникнення метатехнологій робить технологічний розрив між більш-менш розвинутими країнами в принципі нездоланним, що виключає для останніх можливість успіху в глобальній конкуренції.

Вважаючи на вищевказані тенденції в розвитку інформаційних технологій, Україну в світовому інформаційному просторі слід розглядати як претендента в рівноправні партнери, а не в статусі лідера-розробника.

Україна істотно відстає за рівнем інформатизації від розвинених країн. Кількісно цей рівень можна проілюструвати даними про доступ до мережі Інтернет. Так, в Україні мають доступ до Інтернет 24 із кожних 10 000 жителів, у країнах Балтії - більш 70, у країнах Східної Європи - не менше 120, у Німеччині - 600, у США - більш 1500.

Тому без освоєння відповідних інформаційних технологій і розвитку інформаційної інфраструктури повноправна інтеграція України у світове економічне співтовариство стає проблематичною. Особливо це стосується сфер, що є дуже важливими в сфері створення і апробації інформаційних технологій: інноваційна діяльність, освіта.

Крім того, еволюція інформаційних технологій настільки тісно пов'язана з розвитком нових моделей корпоративного бізнесу, що ці процеси нерідко сприймаються як єдине ціле. Прагнення компаній підвищити ефективність стимулює поява більш нових апаратних і програмних засобів, що, у свою чергу, підштовхують користувачів до подальшої модернізації інформаційних систем. При цьому підприємці можуть більш адекватно реагувати на зміну ринкової кон'юнктури отримувати максимум прибутку при мінімальному ризику. Особливо це стосується електронної комерції, яка бурхливо впроваджується в економіці розвинутих країнах світу.

Таким чином, розвиток інформаційних технологій є одним з визначальних факторів соціально-економічного розвитку країни, як його каталізатор і, одночасно, наслідок. Тому, вважаючи невідповідний загальний розвиток інформаційної інфраструктури в країні, рівень забезпечення і користування технічними і програмними засобами, вважаю, що найсучасніші інформаційні технології (четверте покоління інформаційних систем) необхідно в першу чергу розвивати в тих секторах, які є визначальними для соціальної і технологічної сфери: освіта, медицина, наука, біотехнологія, нанотехнології, мікроелектроніка, аерокосмічна галузь та ін.

Список літератури:

1. Василенко В.О., Шматько В.Г. Інноваційний менеджмент: Навчальний посібник /за ред. О.В. Василенко. – К.: ЦУЛ, Фенікс, 2003. – 440 с.

2. Ілляшенко С.М. Управління інноваційним розвитком: проблеми, концепції, методи: Навчальний посібник. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2003. – 278 с.