WEB-ресурс научно-практических конференций

Терник Ю.М.

Харківський інститут банківської справи УБС НБУ

ОСНОВНІ МЕТОДИ УКРАЇНСЬКИХ БАНКІВ ЩОДО МІНІМІЗАЦІЇ ВАЛЮТНИХ РИЗИКІВ

Банки прагнуть зберегти досягнутий рівень прибутковості, тому в першу чергу стурбовані проблемами пошуку раціонального поєднання прибутковості і мінімізації ризиків. Банківські установи не тільки формують ринок кредитів, ринок цінних паперів і валютний ринок країни, беруть участь в створенні і функціонуванні товарних, фондових і валютних бірж, але вони так само є володарями необхідної інформації про фінансове положення підприємств і організацій, кон'юнктуру фондового, кредитного і валютного ринків України.

Аналіз валютних операцій українських банків в умовах інтеграції внутрішнього валютного ринку у світовий засвідчує, що на сучасному етапі розвитку особливої актуальності в банківському менеджменті набувають проблеми комплексного управління ризиками й організації внутрішнього контролю за ними.

Кожен банк, який бачить себе активним учасником валютного ринку, при побудові власної системи ризик-менеджменту повинен окремо зупинитись на перспективах застосування методології розрахунку співвідношення вартості до ризику для визначення впливу щоденної мінливості (волатильності) валютних курсів на рівень ризиковості операцій.

Основними факторами валютного ризику для вітчизняних банків, котрі спричиняють високу волатильність курсів на внутрішньому валютному ринку, є:

– коливання курсів на світових валютних ринках;

– політична та загальноекономічна нестабільність;

– значні інфляційні очікування;

– вагомий обсяг спекулятивних операцій;

– слабка прогнозованість валютно-курсової політики Національного банку;

– дисбаланс у структурі національного валютного ринку, що полягає у недостатньому розвитку його строкового сегменту.

Визначено ряд проблем, пов ’ язаних з організацією ефективного процесу управління валютним ризиком українськими банками, серед яких головні:

– ретроспективний підхід до процесу управління валютним ризиком;

– недостатність комплексного і всебічного регулювання валютних правовідносин;

– низька ефективність систем менеджменту та контролінгу валютного ризику в банках;

– відсутність дієвого строкового валютного ринку, інструменти якого дозволяли б ефективно хеджувати валютний ризик.

Щоб вирішити ці проблеми вітчизняні банки використовують різноманітні методи управління валютним ризиком.

Першим кроком всередині структури банку є встановлення лімітів на валютні операції; метод «метчінг», де за допомогою відрахування надходження валюти з розміру її відтоку банк має можливість впливати на їхній розмір і відповідно на свої ризики; метод «неттінг», що полягає в максимальному скороченні кількості валютних операцій за допомогою їх укрупнення.

В Україні використовуються два основні методи страхування від валютних ризиків:

- валютні застереження (спеціально включені в текст контракту умови, у відповідності з якими сума платежу повинна бути переглянута в тій же пропорції в якій відбудеться зміна курсу валюти платежу по відношенню до валюти застереження);

- форвардні операції (при поданні комерційної пропозиції або при підписанні контракту експортер, знаючи приблизний графік надходження платежів по контракту, укладає з своїм банком угоду про переуступку йому майбутніх надходжень в валюті по завчасно визначеному (терміновому) курсі).

Проте вже сьогодні можна стверджувати, що на фінансовому ринку було закладено підвалини діяльності термінового ринку, на які спирається система управління валютними ризиками. Ще багато чого має бути зроблено, проте вже сьогодні Україна намагається інтегруватися у європейські та світові економічні процеси, тому вона повинна бути готовою «грати» за загальноприйнятими у світі правилами.

Література:

1. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 р., № 2121-ІІІ, зміненнями і доповненнями.

2. Постанова Правління Національного банку України “Про затвердження Положення про валютний контроль” від 08.02.2000р. № 49 //Збірник систематизованого законодавства. – 2001. -№13. – С.166-168.

3. Гриценко А., Унковська Т. Механізм валютної трансмісії: інституційно-поведінковий підхід // Вісник Національного банку України. – 2007. - № 11. – С. 8-12.

4. Страхарчук В. Основні принципи побудови системи уникнення банківських нефінансових ризиків // Молодь і ринок. – 2007. - № 1-2. – С. 40-46.

5. Управління банківськими ризиками: Навчальний посібник / За ред. Л.О. Примостки. – К.: КНЕУ, 2007. – 594 с.