WEB-ресурс научно-практических конференций

Воронова І.Є. , к.е.н. Федотова Т.А.

ДНУ ім.О.Гончара

ГРОШОВО-ВАЛЮТНА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ ЯК ГОЛОВНИЙ ФАКТОР ЗМЕНШЕННЯ ФІНАНСОВИХ РИЗИКІВ В УМОВАХ СВІТОВОЇ ФІНАНСОВОЇ КРИЗИ

Перехід України до ринкових відносин диктує необхідність створення ефективної грошово-валютної системи і проведення Національним банком дієвої грошово-валютної політики, яка б краще стимулювала розвиток нових економічних процесів, запровадження дієвого банківського механізму, що є запорукою стабільності національної економіки та, як наслідок, зменшення фінансових ризиків.[4]

В умовах впливу світової фінансової кризи та інших внутрішніх та зовнішніх процесів негативного впливу на економіку України, питання фінансових ризиків та їх усунення з допомогою проведення зваженої грошово-валютної політики набуло особливої актуальності.

Фінансові ризики, які визначаються ймовірністю грошових втрат і пов’язуються з непередбаченими змінами в обсягах, дохідності, вартості та структурі активів і пасивів, утворюють найчисленнішу групу економічних ризиків. До фінансових ризиків належать валютний, кредитний, інвестиційний, ринковий, ризик ліквідності, ризик зміни відсоткових ставок, інфляційний, базисний. Кожний з цих видів ризиків має свої наслідки та важелі їх регулювання. З боку грошово-валютної політики цими інструментами виступають регулювання норми обов’язкових резервів; процентна політика, рефінансування комерційних банків, регулювання курсу національної валюти та інші.[3, c .53]

Макроекономічна ситуація з ІІІ кварталу 2008 р. характеризувалася збереженням інфляційного тиску та посиленням зовнішніх ризиків макроекономічної стабільності. Вже у вересні проявилися ознаки, що засвідчили посилення напруги на фінансовому ринку, які в основному матеріалізувалися в жовтні. Такі ознаки, зокрема, знайшли свій прояв у: прискоренні інфляційних процесів; скороченні пропозиції іноземної валюти через зменшення її надходжень на рахунки українських резидентів та виникненні девальваційного тиску на гривню; уповільненні темпів зростання депозитів, що було наслідком погіршення очікувань з боку населення; виникненні проблем з лі кв ідністю в окремих банків. [4]

Посилення напруження на фінансовому ринку України, зумовлене негативними тенденціями в розвитку світової економіки та штучно спровокованим посиленням недовіри до фінансового стану окремих банків.

Зазначене зумовило відплив коштів з депозитних рахунків клієнтів та, як наслідок, зменшення рівня монетарної ліквідності банківської системи. Так, депозити загальний обсяг депозитів у жовтні зменшився на 2,7%, продовжилася тенденція до уповільнення темпів зростання грошової маси, обсяг якої у жовтні збільшився лише на 0.3% . [ 5]

Інфляційні фінансові ризики також посідають значне місце. Темпи приросту індексу споживчих цін у річному вимірі зросли з початку року з 16.6% до 24.6%.[5] Інфляційні очікування також стали важливим фактором відтоку депозитів для запобігання майбутніх грошових втрат та під впливом зменшення довіри до національної банківської системи.[4]

З метою стабілізації ситуації на грошово-кредитному ринку, Національний банк України запровадив додаткові заходи щодо діяльності банків, які відображені в постанові Правління Національного банку України від 11 жовтня 2008р. №319.

З урахуванням зазначених обставин Національний банк намагався зменшити через вжиття заходів у сфері валютного регулювання та посилення курсової гнучкості вплив зовнішніх шоків на стан грошово-кредитного ринку та збалансувати попит і пропозицію на валютному ринку; ввів використання процентної політики та політики з регулювання ліквідності банківської системи; стимулював банки через застосування пруденційних інструментів покращувати якість управління власними активами та пасивами. [1]

Вже в листопаді почали проявлятися певні ознаки зниження напруги, що відобразилося поступовим припиненням тенденцій до відпливу коштів населення з банківської системи. Н е дивлячись на зменшення вкладів населення в національній валюті у листопаді на 4 , 6 млрд. грн., у період з 26 листопада до 1 грудня щоденно ф іксувалося їх зростання – за цей період вони збільшилися на 1 , 7 млрд. грн. Депозити населення в іноземній валюті в листопаді в доларовому еквіваленті збільшилися на 0 , 2 млрд. дол. США, у гривневому – на 15 , 3 млрд. грн. Курсова переоцінка депозитів в ідобразилася і на динаміці загального обсягу депозитів населення, який у листопаді збільшився на 5 , 5% . Таким чином, спостерігається поступове відновлення довіри населення до банківської системи.[5]

В умовах необхідності підтримки ліквідності банківської системи процентна політика була головним монетарним важелем впливу на цінові процеси .[2] У зв’язку з цим Національний банк: активно використовував ставки за мобілізаційними операціями, п ідвищував вартість підтримки ліквідності банків через операції рефінансування – середньозважена ставка за операціями рефінансування збільшилася з 14.7% у І кварталі до 15.3% у ІІІ кварталі поточного року. [5] Адекватно до спрямування процентної політики Національного банку України підвищувалися ринкові відсоткові ставки.

Отже, застосування головних інструментів грошово-валютної політики державою є вирішальним у зменшенні різних видів фінансових ризиків шляхом покращення механізму фінансової системи України.

Література

1. Постанова Правління НБУ «Про додаткові заходи щодо діяльності банків»від 11.10.2008 №319.

2. Мелентьєва О. В. Валютна політика Національного банку України.//«Банки і банківська система» - К, 2006 - №1

3. Опарін.В.М. Фінанси: навч.посібник. – К. Кнеу, 2002 – с.47-76.

4. Скрипник А. Вплив валютно-курсової політики на інфляціїні процеси в Україні. // «Вісник НБУ» - січень, 2007.

5. www . bank . gov . ua – офіційний сайт НБУ