WEB-ресурс научно-практических конференций

Жукевич О.М.

Київський національний торговельно-економічний університет

РИЗИКИ ПОДАТКОВОЇ СФЕРИ: РЕАЛІЗАЦІЯ СОЦІАЛЬНОЇ СТРАТЕГІЇ

Можливість настання подій з негативними наслідками, непередбачуваність, неоднозначність їх розвитку у майбутньому сприяють досить значному коливанню у такій сфері економіки як податкова.

Підвищення рівня ризикованості податкової системи відбувається через порушення функціонування її складових, а також впливу на даний сектор економіки певних факторів.

Дослідження проблеми ризиків у податковому середовищі набувають все більшої актуальності у працях відомих вчених: В.В. Вітлінського, О.М. Десятнюка, П.В. Мельника та ін. Негативний вплив ризиків та невизначеність сфери оподаткування, безумовно, свідчить про недосконале виконання завдань податкової політики як в реалізації соціальної стратегії держави, так і в забезпеченні стабільних надходжень у бюджет країни.

Професор В.В. Вітлінський визначає основні обставини, що породжують ризики як в економічній сфері в цілому, так і в податковій – це невизначеність, конфліктність, брак інформації на момент її оцінювання та прийняття управлінських рішень, неоднозначність прогнозів, зміни як у довколишньому середовищі, так і в самій системі, еволюційні трансформаційні процеси, брак часу на наукове обґрунтування оцінки значень економічних і фінансових показників. [ 1, c. 3 ]

Ризик – це об’єктивно-суб’єктивна економічна категорія, що показує ступінь невдачі в досягненні цілей з урахуванням впливу контрольованих і неконтрольованих чинників:

- проблема вибору і наявність альтернатив;

- неможливість оцінки функціонування і прогнозування реформування податкової системи;

- конфлікт інтересів суб’єктів оподаткування;

- загрози та небезпеки в сфері оподаткування;

- відсутність вичерпної інформації на момент оцінювання та прийняття рішень. [ 2, c. 178 ]

Процес розбудови податкової системи України йде досить стрімко, розвивається експериментальним шляхом. Використання зарубіжного досвіду при вирішенні поставлених завдань потребує застосування нових методів та прийомів, що досить ризиковано для економіки нашої країни.

Отже, реалізуючи свої інтереси через податкову систему, держава може мати справу з ризиками від недонадходження податків до бюджету до неефективності проведення податкових реформ, оскільки передумовою виконання функцій держави виступає стабільність податкових надходжень та рівномірність податкового навантаження. Таким чином, потрібно забезпечити оптимальне співвідношення в орієнтації податкової політики на економічну ефективність та соціальну справедливість.

Податки здебільшого справляють фіскальний вплив, тому принцип соціальної справедливості в сучасній податковій системі України задовольняється неповністю. Це гостро проявляється при справлянні податків на споживання, оскільки їх частка у доходах бюджету України протягом десяти років становить 41-52%. [3]

Пропорційне зростання надходжень податку на додану вартість до Державного бюджету (2005р. – 33,8 млрд. грн., 2006р. – 50,4 млрд. грн., 2007р. – 59,4 млрд. грн.) [3] та його відшкодування (2005р. – 13,3 млрд. грн., 2006р. – 15 млрд. грн., 2007р. – 18,9 млрд. грн.) [4] свідчить, з одного боку, про підвищення фіскальної спрямованості у 1,8 рази суми, що надійшла, та, з другого боку, збільшення у 1,4 рази повернених коштів сприяє забезпеченню соціальної справедливості податків – як свідчить досвід економічно розвинених країн, або застосування пільг при оподаткуванні ПДВ заради отримання відшкодування – з чим найчастіше маємо справу в Україні.

Практика переміщення податкового навантаження на значно вужчий сектор та коло платників податків перетворює податкову систему у чинник пригнічення економічного зростання та інвестиційної активності. Це стимулює ухилення від оподаткування та відтік капіталів за кордон і відповідно спричиняє появу ризиків виконання бюджетних призначень органами державної податкової служби та ін.

Високий рівень нехтування принципом соціальної справедливості досягається при підвищенні ризику недонадходжень у бюджет податків. Як от, за результатами перевірок підприємств, які мають фактори ризику ухилення від оподаткування, у м. Києві за 1 квартал 2008 року було донараховано всього 3903,9 тис. грн., з них: податку на прибуток – 2447,3 тис. грн., ПДВ – 1343,4 тис. грн., зменшено суму ПДВ, заявленого до відшкодування, на 28,4 тис.грн. [5]

Необхідно поступово переходити від фіскального характеру оподаткування до цільового планування соціальної спрямованості. Враховуючи світовий досвід, одним із напрямків відновлення соціальної справедливості у сфері непрямого оподаткування є застосування диференційованих ставок. Наприклад, у Франції, крім основної ставки податку на додану вартість 19,6%, застосовують пільгові – 5,5% та 2,1%, а також ставка на предмети розкоші, алкоголь і тютюн – 33,3% [ 6 ]

Дослідження впливу ризиків на сферу оподаткування у сучасній податковій системі України буде сприяти зменшенню невизначеності та появі передбачуваності наслідків здійснення податкових заходів щодо поліпшення умов функціонування соціальної сфери та забезпечення фіскального спрямування.

Література

1. Вітлінський В.В. Концептуальні засади ризикології у фінансовій діяльності // Фінанси України. – 2003. – №3. – с. 3–9

2. Десятнюк О.М. Ризики у сфері оподаткування // Науковий вісник Національного університету ДПС України. – 2008. – №2(41). – с. 172–179

3. www.ukrstat.gov.ua

4. www.minfin.gov.ua

5. www.kyivsta.gov.ua

6. www . doingbusiness . org / ExploreTopics / PayingTaxes / PayingTaxes . aspx