WEB-ресурс научно-практических конференций

Бровко О.Т., Барда К.Д., Романова О.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

ОБЛІК ЕЛЕМЕНТІВ ІНТЕР’ЄРУ В ЗАКЛАДАХ ГРОМАДСЬКОГО ХАРЧУВАННЯ

Торговельно-виробнича сфера діяльності (або іншими словами сфера громадського харчування) одна з галузей національної економіки, що стрімко розвиваються. І не дивно, що на вулицях різних міст України з ` являються усілякі піццерії, закусочні, престижні ресторани. Щоб не втратити позицію на ринку, необхідно враховувати вимоги та уподобання споживачів. Зазвичай, перше враження про заклад громадського харчування складається на основі зовнішнього вигляду приміщення, його деталей, особливостей декору. Тобто дизайн і атмосфера, яка панує у закладі, відіграє одну з провідних ролей у формуванні вибору клієнта. Так , щоб успішно почати і розвивати бізнес, необхідно знати і враховувати вимоги вітчизняного "багатогранного" законодавства щодо ведення бухгалтерського і податкового обліку цих матеріальних цінностей. У даній статті нами розглянуто основні вимоги до ведення обліку елементів інтер`єру в сфері громадського харчування.

Взагалі, громадське харчування – це сфера торговельно-виробничої діяльності, у якій виробляють і продають продукцію власного виробництва і покупні товари, як правило, призначені для споживання на місці, з організацією дозвілля чи без нього.

Діяльність у цій сфері здійснюється закладами громадського харчування, що представляють собою організаційно-структурні одиниці, що, виробляють, і продають кулінарну продукцію, булочні, борошняні кондитерські вироби і покупні товари. Прямий зв'язок з господарською діяльністю мають різноманітні елементи декору, які розміщують у залах ресторанів чи кафе.

У таких предметів важлива місія — створювати інтер'єр закладу. Адже не секрет, що стильне ексклюзивне оформлення приміщення ресторану — одна з головних його конкурентних переваг. Воно працює на збіль­шення кількості клієнтів і, відповідно, зростан­ня доходів закладу громадського харчування.

Але необхідно пам’ятати - к упуючи предмети інтер'єру, слід пам’ятати про їх документальне підтвердження. Це необхідно для відображення даних елементів інтер’єру в обліку.

Якщо є документальне підтвердження купівлі елементів декору і використання їх у закладі громадського харчування, то витрати на придбання картин, скульптур, кімнатних рос­лин у вазонах, акваріумів тощо відображати­муть у податковому обліку. А от яку роль їм тут відведено, залежить від двох критеріїв: п о-перше, строку експлуатації (більше чи менше року); по-друге, вартості ТМЦ (більше чи менше 1000 грн.).

Розглянемо перший критерій. Погодьтеся, важко точно сказати, скільки часу картина чи ваза красуватиметься в торговому залі ресто­рану. Проте можна впевнено стверджувати, що строк їх експлуатації — більше 365 днів. Тож такі ТМЦ — явні претенденти на звання основ­них фондів . Але чи отримають вони його, залежить від другого критерію. Як відомо, якщо витрати на придбання предмета інтер'єру перевищують 1000 грн. вони збільшуватимуть балансову вартість 2 або 3 групи основних фондів у податковому обліку.

Якщо ж вартість ТМЦ 1000 грн. чи менше, то до класу основних фондів вони не пот­раплять. Тоді витрати на їх придбання включа­ють до валових, зрозуміло, за умови, що такі суми підтверджено документально. До передачі таких предметів у експлуатацію їх вартість входить до балансової вартості запасів.

Звісно, при декоруванні приміщення можна використовувати й предмети, термін використання яких вимірю­ють у днях, тижнях або місяцях (тобто менший ніж 365 днів). Це, наприклад, букети зі штучних квітів, ароматичні свічки, гірлянди тощо. Витрати на їх придбання без зволікань прямують до вало­вих.

Також необхідно визначити долю вхідного ПДВ у вар­тості ТМЦ, які доповнюють інтер'єр залів ресторанів, кафе тощо. Він збільшує подат­ковий кредит на підставі пп. 7.4.1 Закону про ПДВ. Пригадаємо: останній дає дозвіл на податковий кредит за товарами, які при­дбано для використання їх у оподатковува­них операціях у межах господарської діяльності. Зрозуміло, що таке право необхідно підтвердити податковими накладними або іншими розра­хунковими документами, згаданими в пп. 7.2.6 Закону про ПДВ.

Суми ПДВ сплачені при купівлі предметів, що прикрашають торгові зали ресторану, кафе тощо, платник цього податку вклю­чає до податкового кредиту.

Очікуваний строк корисного використання (експлуатації) елементів інтер'єру також важ­ливий і для їх відображення в бухгалтерському обліку. Як ми вже з'ясували вище, для картин, скульптур, дзеркал і т. п. він більше року. Тож такі ТМЦ можуть потрапити до:

1) основних засобів (відповідний субрахунок рахунка 10). Якщо актив призначений для ви­користання протягом періоду, що перевищує рік, і його вартість більша за встановлений в обліковій політиці вартісний поріг для мало­цінних необоротних матеріальних активів . Ї х амортизують одним із шести ме­тодів, дозволених п. 25 П(С)БО 7 "Основні за­соби", який застосовують на підприємстві.

2) мало­цінних необоротних матеріальних активів (субрахунок 112). Якщо підприємс­тво планує використовувати актив більше року але його ціна не перевищує встановленої вар­тісної межі для мало­цінних необоротних матеріальних активів. Для них, як відомо, крім пpямолiнiйнoгo та виробничого методів, підприємство може вибрати один з особливих методів амортизації мало­цінних необоротних матеріальних активів (п. 27 П(С)БО 7 "Основні засоби"):

— списання 50% амортизаційної вартості мало­цінних необоротних матеріальних активів в першому місяці його використан­ня, а решти — у місяці списання з балансу;

— 100% списання амортизованої вартості в першому місяці використання.

Предмети ж інтер' єру, які, будуть використовуватися менше року (наприклад, підсвічники чи вазочки на столиках), попадуть до малоцінних швидкозношуваних предметів (рахунок 22). Тоді як витрати на живі квіти, кон­фетті, надувні кульки та інші прикраси, які ви­користовують одноразово, одразу ж списують на рахунок 93 "Витрати на збут".

Громадське харчування вдосконалюється як галузь господарства в силу виконання нею специфічних функцій, відмінних від прямих функцій харчової промисловості і торгівлі. Громадське харчування є галуззю господарства, безпосередньо зв'язаною з забезпеченням населення предметами першої необхідності. Тобто, споживачі продукції закладів громадського харчування будуть постійно, і лише від політики підприємства залежатиме чи піде клієнт до нього, чи надасть перевагу його конкуренту.

Як було зазначено вище, об’єкти інтер’єру відіграють одну з досить важливих ролей у забезпеченні конкурентних переваг підприємства, у зацікавленні споживача і перетворенні його на постійного клієнта певного закладу. Тому не потрібно шкодувати коштів на оформлення дизайну закладу, оскільки зацікавлені клієнти у майбутньому можуть принести вам чи не малий прибуток, який перекриє усі витрати на дизайнерське оформлення і не тільки.

Список використаної літератури:

1. Про податок на додану вартість : Закон України: Затвернджений Верховн ою Рад ою України , N168/97-ВР від 03.04.1997 р., зі змінами та доповненнями.

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обл іку № 7 « Основні засоби »: Затверджено Наказом Міністерства фінансів України, №92 від 27.04.2000 р.

3. Положення (стандарт) бухгалтерського обл іку №16 «Витрати»: Затверджено Наказом Міністерства фінансів України, №318 від 31.12.1999 р.

4. http://www.dtkt.com.ua/

5. http://www.vobu.com.ua/