WEB-ресурс научно-практических конференций

Бровко О.Т., Катольо І.І., Стич В.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

ВИДИ ЗНИЖОК ТА ПОРЯДОК ВІДОБРАЖЕННЯ ЇХ В ОБЛІКУ

На сьогодні в Україні при реалізації товарів підприємствами роздрібної торгівлі покупцям надаються різні знижки. У наданні (отриманні) знижок зацікавлені як продавці, оскільки зниження роздрібних цін сприяє збільшенню потоку покупців і, відповідно, обсягу здійсненого продажу, так і покупці, які прагнуть придбати товар дешевше. В результаті прискорюється товарообіг, знижуються витрати, пов'язані з операційною діяльністю, зберіганням і збутом товарів. Ці чинники сприяють збільшенню прибутку, отриманого від реалізації, і підвищенню ліквідності підприємства.

Мета статті: дослідити види знижок та порядок відображення їх в обліку.

Знижка - це така умова операції купівлі-продажу, при якій відбувається зменшення вартості продажу товару. Розмір знижки залежить від виду угоди, обсягу продажів і встановлюється, як правило, у відсотках до ціни товару, або до вартості покупки.

В наш час Існують такі такі види знижок:

• знижки за кількість товару, що купується - надається покупцю, який закупив обумовлену положенням про знижки партію товару;

• знижки за придбання товару понад обумовленої суми - надається покупцю у випадку, якщо сума купівлі її перевищує обумовлену суму;

• передсвяткові знижки - надаються покупцям у випадку закупівлі товарів у передсвяткові та святкові дні;

• сезонні знижки - надаються покупцям при сезонному розпродажу товарів, а також у випадку сезонних закупівель товарів покупцями;

• спеціальні знижки - надаються покупцям, у яких продавець найбільш зацікавлений;

• конфіденційні знижки - надаються на підставі усної домовленості між сторонами;

• бонусні знижки - надаються постійним покупцям, якщо вони за певний період часу закуповують застережену кількість товарів;

• знижки-сконто - надаються покупцю у випадку оплати вартості товару до настання строку платежу;

• знижка персональна (привілейована) — викорис­товується при продажі певного товару конкретному привілейованому покупцеві ;

• знижка «акційна» — надається на конкретні асортименти товару, що використовуються під час проведення певної акції ;

• прогресивна знижка — надається за умови попередньої домовленості сторін на придбання серійної партії виробів;

• дилерська (дистриб’юторська) знижка — може надаватися своїм постійним представникам або посередникам, які займаються питаннями реалізації товару.

Разом з тим постають проблеми нормативного регулювання знижок. У вітчизняній нормативній базі порядок відображення знижок врегульовано не повністю. У продавця облік продумано ретельніше, а в покупця він залишається до кінця не роз’ясненим. Відображення знижок в бухгалтерському обліку може здійснюватися двома методами: валовий, або брутто-метод, і чистий, або нетто-метод.

Валовий метод стосується відображення торговельних знижок і знижок за оплату в строк. Його суть така. Дохід і дебіторська заборгованість у продавця записуються на загальну (валову) без знижки суму виставленого рахунку. Знижки відображаються лише у тому разі, коли оплату здійснено протягом періоду дії знижки. Для їх запису може бути відкрито контр рахунок до основного рахунку продажів. У вітчизняному Плані рахунків в цьому випадку передбачено використання контр рахунку 704 «Вирахування з доходу» до рахунків 701»Дохід від реалізації готової продукції», 702 «Дохід від реалізації товарів», 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг». Його дебетове сальдо на дату звітності відобразиться у Звіті про фінансові результати як коригувальна стаття (рядок 030) до загальної величини виручки від продажів. Цю коригувальну статтю Звіту законодавець назвав «Інші вирахування з доходу», і саме в ній згідно з п.17 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати» відображаються суми наданих знижок.

Чистий метод у вітчизняній практиці застосовується рідко. Знижка, не отримана покупцем, - це свого роду «покарання» або «штраф», який він повинен сплатити, оскільки купує товари в кредит, а не розраховується негайно і платить пізніше періоду дії знижки. При чистому методі обліку 704 рахунок використовується як дохідний, тобто при відпуску товарів в кредит бухгалтер не реєструє можливі відсотки як нараховані доходи. Вони відображаються в обліку вже при отриманні оплати.

При цьому методі первісні продажі і дебіторська заборгованість відображаються на рахунках бухгалтерського обліку за вирахуванням знижок. У ситуації, коли покупець не використовує знижки, з’являється рахунок, що кредитується, «Втрачені (упущені) знижки». Його кредитове сальдо в міжнародній практиці відображається у Звіті про прибутки і збитки як стаття доходів.

Із усього вище сказаного можна зробити висновок: застосування знижок дозволить вирішити такі завдання, які виникають в процесі господарської діяльності підприємства: досягнення конкурентних переваг з більш низькими витратами на збут продукції; забезпечення гнучкості в ціноутворенні; створення можливості зберегти комерційну таємницю щодо справжніх цін продажів.

Література:

1. Богатко Н. Знижки: облік у продавця і покупця// Бухгалтерія №14, 2007

2. Хмелевський І. Ще раз про знижки// Податки та бухгалтерський облік №55, 2007

3. Завгородній В. Знижки в торгівлі// Головбух №68, 2007.