WEB-ресурс научно-практических конференций

Мискін Ю.І.

Національний університет державної податкової служби України

ҐЕНЕЗИС ТЕРМІНУ «АНАЛІЗ»

Однією з наук, яка здійснює особливий вплив на управлінські процеси є економічний аналіз. Він покликаний узагальнити, обробити та подати інформацію у належному форматі. За допомогою економічного аналізу інформаційна база перетворюється в аналітичну – максимально придатну для прийняття управлінських рішень.

Проблеми аналізу постійно знаходяться у колі зору вчених, що сприяє вчасному реагуванню даної галузі наукових знань на практичні потреби. Розвитку економічного аналізу приділяли свою увагу Волкова О.Н., Майданчик Б.І., Савицька Г.В., Савчук В.К., Шеремет А.Д. та інші науковці. Але разом з тим, в теорії та практиці використання економічного аналізу є багато питань, які потребують вирішення. Одним з них є відсутність єдності в поглядах щодо сутності терміну «аналіз».

Дослідивши визначення поняття «аналіз», які сформульовані у словниках, енциклопедіях, наукових працях та методичній літературі, ми можемо стверджувати про відсутність єдиного підходу. Так у економічній енциклопедії [2, с. 41] під аналізом розуміється загальнонауковий елемент діалектичного методу дослідження економічних явищ і процесів, економічних систем, сутність якого – в розчленуванні об’єкта, предмета або економічних відносин між ними та людьми на складові частини, елементи (ознаки, властивості, риси, стадії, ступені тощо) та їх відокремленому вивченні, а відтак з’ясуванні зв’язків між ними (структури). Економічний словник Алексеєнко Л.М., Олексієнко В.М. та Юркевича А.І. [3, с. 22] дає визначення аналізу як методу наукового дослідження шляхом розчленування цілого на складові частини, вивчення його елементів і розгляду окремих його частин. У той же час у фінансово-економічному словнику Загороднього А.Г. та Вознюка Г.Л. [4, с. 27] поняття «аналіз» трактується як пов’язані між собою і взаємозумовлені методи вивчення та наукового дослідження певних явищ, процесів, дій, результатів.

Отже, в поняття «аналіз» науковці вкладають дещо різний зміст, розглядаючи його як елемент методу, метод, або сукупність методів. З огляду на це, вважаємо за доцільне розглянути термін «аналіз» під кожним з цих кутів зору.

Поняття «аналіз» виникло досить давно. В первинному своєму значенні воно означало розкладання цілого на частини, для більш детального їх вивчення. Аналіз, поряд із синтезом, є нічим іншим як елементом діалектичного методу дослідження явищ і процесів. Єдність аналізу та синтезу дає можливість пізнання. Перехід від аналізу до синтезу здійснюється за допомогою таких методів як індукція та дедукція.

Аналіз також може бути і окремим методом дослідження. У такому значенні він набув широкого використання майже у всіх сферах діяльності.

«Аналіз» як абстрактне розчленування цілого на частини не є ідентичним терміну «аналіз» як синоніму поняттю «дослідження». Останнє дещо ширше. Воно включає в себе наявність методики та методології.

На думку Волкової О.Н. [1, с. 20], сам по собі термін «аналіз» використовується в двох основних групах значень. Перша з них походить від давньогрецького analysis і означає розкладання (реальне чи в думках) об’єкта на складові його частини. Однак аналітичні методи за останні декілька століть стали дуже розповсюджені в науці, що вже давно аналіз розуміється як синонім наукового дослідження взагалом.

Ми вважаємо, що аналіз доцільно розглядати у трьох можливих значеннях: як елемент діалектичного методу пізнання, як метод, і як сукупність методів, тобто як систему. За таких умов, логічним виглядає припущення, що і всім видам аналізу будуть притаманні вище наведені три форми прояву. І лише остання з них – аналіз як сукупність методів, як процес, дає можливість розгляду кожного виду аналізу як системи.

Таким чином, беручи до уваги те, що аналіз (економічний, фінансовий, управлінський) являє собою сукупність методів, логічно виглядає пропозиція в їх назві вживати термін «система». Тобто таке поняття як «економічний аналіз» замінити на поняття «система економічного аналізу», поняття «фінансовий аналіз» - на «система фінансового аналізу» і «управлінський аналіз» - на «система управлінського аналізу».

Література

1. Волкова О.Н. Управленческий анализ среди экономических дисциплин / О.Н . Волкова // Экономический анализ: теория и практика. – 2006. - № 3 (60) – С. 20 – 24.

2. Економічна енциклопедія: У трьох томах / [ред.-укладач С.В. Мочерний та ін.]. – К.: Видавничий центр «Академія», 2000 – Т.1. – 2000. – 864 с.

3. Економічний словник: банківська справа, фондовий ринок (українсько-англійсько-російський тлумачний словник) / [Л.М. Алексеєнко, В.М. Олексієнко, А.І. Юркевич.]. – К.: Видавничий будинок «Максимум»; Тернопіль: «Економічна думка», 2000. – 592 с.

4. Загородній А.Г. Фінансово-економічний словник / А.Г. Загородній, Г.Л. Вознюк. – Львів: Видавництво університету «Львівська політехніка», 2005. – 714 с.