WEB-ресурс научно-практических конференций

Д.е.н. Приймак В.І., Ковалевич Н.М., Петрів Х.О.

Львівський національний університет імені Івана Франка

МАКРОЕКОНОМІЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ ГНУЧКОСТІ РИНКУ ПРАЦІ УКРАЇНИ

З переходом України від командно-адміністративної до ринкової економіки відбулися кардинальні зміни майже у всіх сферах життєдіяльності суспільства, зокрема і в сфері праці. В країні появилось безробіття, прийнято ряд законів регулювання взаємозв’язків між суб’єктами у цій сфері, формується національний ринок праці, розвивається його інфраструктура. За цих умов правомірно очікувати більшої взаємозалежності обсягових показників ринку праці від його фінансово-вартісних характеристик. З розвитком ринкових відносин ефективніше повинен працювати ринковий механізм, тобто, попит і пропозиція на ринку праці мали б все гнучкіше реагувати на ті невідповідності, які виникають між ефективністю і оплатою праці.

Якщо справджується вказане припущення, тобто, коли обсяговий дисбаланс на ринку праці (співвідношення між попитом і пропозицією робочої сили) гнучко реагує на його фінансово-вартісний дисбаланс (співвідношення між рівноважною і фактичною оплатою праці), то його можна і треба використати при прийнятті правильних управлінських рішень. Тоді корегування податкових ставок, проведення індексації заробітної плати в державному секторі економіки, інші заходи фіскально-бюджетної політики в державі приведуть до змін на ринку праці. Тому актуальними є дослідження реакції ринку праці на ті вартісні диспропорції, які на ньому виникають.

Дослідження таких залежностей можливе різними методами. Однак найефективніше проводити їх з використанням економіко-математичних методів та моделей. В цьому випадку можна визначити не тільки напрям, але й масштабність процесів, які відбуваються. Крім цього, отримані моделі можна використати не тільки при виробленні ефективної політики зайнятості, але й для розрахунку прогнозів, які бажані при виконанні цієї роботи.

Подібні дослідження були виконані Є.Балацьким для російського ринку праці [ 1 ] . В якості міри гнучкості ринку праці він використовує показник еластичності, який фіксує чуттєвість обсягових характеристик цього ринку від зміни значень цінових показників. Однак, при побудові моделей гнучкості ринку праці автор ототожнює попит на робочу силу з кількістю зайнятих, не враховуючи при цьому кількість вільних робочих місць.

В даній роботі усунено цей недолік. При моделюванні і розрахунку для України і її регіонів еластичності ринку праці ураховано для цих територій значення показника «кількість вільних робочих місць». Крім цього, ми вважаємо, що при визначенні кількості безробітних варто використовувати показник, який обчислюється на підставі рекомендацій Міжнародної Організації Праці (МОП), а не показник, яким оперує Державна служба зайнятості, тобто кількість зареєстрованих безробітних.

Формально залежність обсягових від цінових характеристик на ринку праці можна подати такою формулою:

, (1)

де і – відповідно попит і пропозиція робочої сили; і – відповідно рівноважна і фактична середня заробітна плата; – коефіцієнт еластичності (гнучкості) ринку праці.

Виразимо попит і пропозицію робочої сили через відомі статистичні показники: , а , де – відповідно кількість зайнятих, безробітних і вільних робочих місць. Тепер формулу для ступеня гнучкості ринку праці можна записати у виді:

, (2)

де – коефіцієнт безробіття.

Вважатимемо рівноважною таку заробітну плату, яка є розв’язком оптимізаційної задачі на максимізацію (для агрегованого підприємця) маси прибутку:

, (3)

де – валовий внутрішній (регіональний) продукт (ВВП) країни (регіону), – середня заробітна плата. Розв’язком задачі безумовної оптимізації (5) буде наступна величина заробітної плати

. (4)

Її можна взяти в якості рівноважної, оскільки при зростання кількості персоналу вестиме до зниження прибутковості економічного об’єкта, що рівнозначно відмові від подальшого найму робочої сили і, навпаки, звільнення її.

Для розрахунку граничної продуктивності праці використаємо її середню величину, скореговану на коефіцієнт еластичності випуску за працею , тобто

. (5)

Причому в дискретній формі величину цього коефіцієнта можна визначити за формулою [1]:

, (6)

де та – індекси зростання, відповідно, фізичного обсягу виробництва (ВВП) та кількості зайнятих.

З урахуванням виразів (4) – (6), формула (2) прийме вид

. (7)

За формулою (7) було проведено розрахунки ступеня гнучкості національного і регіональних ринків України за 2000-2007 рр. Результати цих розрахунків для всієї країни подано в табл. 1. З цієї таблиці видно, що в українській економіці і на її ринку праці відбуваються позитивні процеси.

Якщо до 2004 р. становлення в Україні ринкової економіки характеризувалось спотвореною (викривленою) реакцією ринку праці на ті вартісні диспропорції, які при цьому виникають, то з 2005 р. ситуація змінилася на протилежну. За останні три роки показник еластичності обсягового дисбалансу за вартісною розбіжністю був додатний, що відповідає класичним уявленням про ринкову економіку. Хоча величина цього показника за ці роки була ще досить малою у порівнянні з одиницею, факт постійного її збільшення і зміна знаку з від’ємного на додатний у 2004-2005 рр. говорить про те, що ринкові закономірності все більше проявляються в українській економіці.

Таблиця 1

Розраховані показники ступеня гнучкості національного ринку праці України за 2000-2007 рр.

Що стосується регіонів України, то тут такої чіткої тенденції у зміні ступеня гнучкості їхніх ринків праці не проявляється. В певних регіонах за деякі роки еластичність випуску за працею приймає від’ємне значення. Є регіони в яких еластичність обсягового дисбалансу за вартісними невідповідностями з кожним роком збільшується, а для деяких регіонів коливається в певних межах.

Таким чином, розглянуті моделі можна використати при оцінюванні ступеня відповідності української економіки класичним уявленням про ринкові механізми її регулювання. Результати проведених розрахунків будуть корисні державним керівним органам України при управлінні її національним і регіональними ринками праці.

Література

1. Балацкий Е. В. Гибкость рынка труда: опыт макроэкономической оценки // Мировая экономика и международные отношения. – 1998. – № 2. – С.80–90.