WEB-ресурс научно-практических конференций

Жук В.М.

Національний університет «Києво-Могилянська академія»

МОДЕЛЮВАННЯ ПОКАЗНИКІВ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СУБ’ЄКТІВ УКРАЇНСЬКОЇ ЕКОНОМІКИ

В умовах макрофінансової нестабільності спричиненої світовою банківською кризою, задля розробки адекватної грошово-кредитної політики необхідно враховувати існуючі факторні взаємозв’язки між інструментами грошово-кредитної політики і показниками ділової активності та економічного розвитку України та світового ринку. З огляду на експортну орієнтованість ключових галузей промисловості України та важливість підтримки стабільного курсу гривні щодо іноземних валют, особливу увагу слід звернути на підтримання сприятливого стану показників платіжного балансу, зокрема рахунку поточних операцій України.

Слід передусім зазначити, що кількісні характеристики впливу валютного курсу, показників ділової активності України та країн-торговельних партнерів а також інших економічних факторів на імпорт та експорт товарів і послуг досліджені недостатньою мірою. Так, деякі експерти висловлюють переконання щодо низької еластичності показників українського експорту щодо обмінного курсу національної валюти, обґрунтовуючи це тим що попит на сировинні і напівсировинні товари, які становлять переважну частину українського експорту за обсягами, відзначається низькою ціновою еластичністю, а отже обсяги експорту мало залежать від обмінного курсу національної валюти[1].

Тенденції міжнародної торгівлі, які спостерігаються в останні роки, зокрема випереджальне зростання імпорту порівняно з темпами експорту, вимушена відміна фіксації офіційного валютного курсу гривні щодо долара США на рівні 5,05 грн. за 1 долар, змушують переглянути погляди такого роду і звернути біль прискіпливу увагу на реальні еластичності експорту на імпорту відносно економічних факторів.

Дослідження, покладене в основу даної доповіді, проведене під керівництвом д.е.н. Лук’яненко І. Г., в контексті окресленої проблеми мало два ключові напрямки: розробити методологію обрахунку та обрахувати показник умов торгівлі для України, а також, застосовуючи методику економетричного моделювання, обрахувати кількісний вплив показника умов торгівлі, реального ефективного обмінного курсу (РЕОК) гривні та інших факторів на динаміку експорту, імпорту та сальдо зовнішньоторговельного балансу України.

Індекс умов торгівлі ( terms of trade index ) визначається як відношення індексу цін на товари експорту до індексу цін імпорту. Наявні статистичні дані по Україні, на жаль, не дозволяють обрахувати даний показник безпосередньо, тому в ході дослідження індекси експорту та імпорту розраховувалися як замінники індексів цін найвагоміших товарних груп, скориговані на номінальні обсяги експорту та імпорту товарів даних груп відповідно. Задля забезпечення більш деталізованого відображення ефектів зміни цін окремих складових експорту на показники зовнішньої торгівлі, розраховано також три допоміжних індекси умов торгівлі – окремо по групі металів, паливних матеріалів та товарів хімічної промисловості.

Побудова економетричних моделей в ході дослідження базувалася на квартальних даних за 2001-2008 роки на основі розрахунків Держкомстату, НБУ та міжнародних статистичних бюро ( IMF IFS , Eurostat ).

Для моделювання номінальни х обсягів експорту України (у тис. дол. США) крім індексу умов торгівлі було застосовано такі фактори як РЕОК (відсоткова зміна ефективного валютного курсу гривні порівняно з 4 кварталом 1999 року), а також ВВП в порівняних цінах ключових партнерів по трьох основних напрямках експорту: СНД (Росія), Європа (ЄС-27), Азія (Туреччина). Оцінка коефіцієнтів (еластичностей) по факторах здійснювалася методом найменших квадратів.

Згідно отриманих результатів, поліпшення умов торгівлі в металургії 1% приводить до збільшення обсягів експорту на 6,6% , в сфері енергоресурсів - до збільшення обсягів експорту на 15,1%. Поліпшення умов торгівлі в хімічній галузі на 1% приводить до збільшення обсягів експорту на 5,9%. Взаємозв’язок між експортом та РЕОК гривні, як і очікувалось [2] , виявився негативним з еластичністю експорту по РЕОК у 0,8. Зростання ВВП ЄС порівняно з попереднім кварталом на 1% приводить до збільшення обсягів експорту на 5,7%. Зростання ВВП Росії на 1% відносно відповідного кварталу минулого року приводить до збільшення обсягів експорту на 1,7%. Вплив ВВП Туреччини на обсяги експорту України є статистично не значимим в даній моделі.

Таким чином, модель з високою достовірністю показує рівень прямого зв’язку номінальних обсягів експорту товарів з України із складовими індексу умов торгівлі (найбільш значними позитивними чинниками є умови торгівлі в сфері енергоносіїв та металів) та ВВП країн-партнерів і зворотній зв’язок із зміною купівельної спроможності гривні як валюти, представленої РЕОК.

Особливістю моделі імпорту на досліджуваному проміжку часу є передусім те, що імпорт енергоносіїв, який становить занчку вартісну частку всього обсягу імпорту є слабко еластичним по ціні, а сам імпорт має високу кореляцію з експортом (відповідно до сировинно-енергетичних потреб експортно-орієнтованих галузей). Таким чином, еластичності за умовами торгівлі виявилися додатними (за ринком металів, енергоресурсів та хімії становили 0,06, 0,18 та 0,03). Також, згідно отриманих результатів, підвищення РЕОК гривні в поточному кварталі на 1% порівняно з базовим періодом призводить до збільшення обсягів імпорту на 0,51%. Еластичність імпорту за обсягом наявних грошових доходів населення (яка є фактично середньою граничною схильністю населення України до споживання імпортних товарів за даний період) становить 0,22. Дана група чинників відображає відображає зміну обсягів суспільного виробництва, ділової активності і доходів у країні, що є ключовим постачальником енергоресурсів та інших товарів Російській Федерації. Зростання ВВП Росії порівняно з попереднім кварталом на 1% приводить до збільшення обсягів імпорту на 1,8%.

Попри меншу вихідну точність моделі, задовільні результати отримані також і по прогнозуванню сальдо торгівлі товарами в цілому. Для оцінки крім РЕОК гривні взято обсяг роздірного товарообороту, індекс інвестицій в основний капітал в порівнянних цінах та ВВП ЄС-27. Згідно отриманих результатів, підвищення РЕОК гривні в поточному кварталі на 1% порівняно з базовим періодом призводить до зниження сальдо платіжного балансу на 0,82%. Втім, тестування на статистичну значимість показує, що даний коефіцієнт не є достатньо статистично значимим для рівня значимості 90%. Підвищення товарообороту в попередньому кварталі на 1 млн. грн. призводить до зниження сальдо платіжного балансу у поточному кварталі на 0,28%. Зростання реальних інвестицій в основний капітал порівняно з відповідним кварталом попереднього року на 1% в певному кварталі на 1 млн. грн. приводить до зростання сальдо платіжного балансу у поточному кварталі на 0,39%. Нарешті, набільш значний чинник - ВВП країн Євросоюзу – зростаючи в поточному кварталі на 1% порівняно з відповідним кварталом минулого року приводить до збільшення сальдо платіжного балансу у поточному кварталі на 9,51%.

Як підсумок, слід зазначити, що показники зовнішньої торгівлі не задаються виключно екзогенними чинниками, натомість умови торгівлі, РЕОК гривні та інші фактори є значимими чинниками і їх факторний вплив на зовнішньоекономічну діяльність суб’єктів української економіки необхідно враховувати при аналізі можливих наслідків економічної політики.

Джерела

1. Вахненко Т. Оптимізація валютно-курсової політики в Україні. //Економіка України, №1, 2005, сс.28-35. [19, cc.20-30]

2. Корсак І.Р., Токарчук Т.В. Валютно-курсова політика Національного банку України, оцінка кількісного впливу обмінного курсу на зовнішньоторговельний оборот України//Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. Збірник тез доповідей XI Всеукраїнської науково-практичної конференції(30- 31 жовтня 2008 р.), Суми, ДВНЗ”УАБС НБУ”, 2008, т.1.-С.79-81.