WEB-ресурс научно-практических конференций

ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ГІРНИЧОГО КАПІТАЛУ -ІННОВАЦІЙНИЙ ІНСТРУМЕНТ ЗАЛУЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙ У РОЗВІДКУ ТА РОЗРОБКУ НАФТОВИХ І ГАЗОВИХ РОДОВИЩ

К.м .-. г.н . Витвицький Я.С.

Івано -Франківський національн ий технічн ий університет нафти і газу

Актуальність проблеми . П озитивні зрушення у нафтогазовидобуванні в Україні та їх підтримка можуть бути досягнуті тільки у разі забезпечення достатнього рівня інвестування шляхом створення державою сприятливих умов надрокористування як для вітчизняних, так і іноземних інвесторів [1 - 3]. Як ринково-економічний інноваційний інструмент вдосконалення державної політики у залученні інвестицій у розвідку і розробку нафтових і газових родовищ, а також належному супроводі господарської діяльності та управлінні нафтогазовими компаніями пропонується застосовувати категорію „гірничий капітал”.

Аналіз досліджень і публікацій, у яких започатковано вирішення проблеми. Дефініція капіталу як категорії, що має складну економічну, філософську й правову природу, була закладена Аристотелем ще за часів античності і далі розвивалась різними економічними школами [3] . На сучасному етапі розвиток економічної науки призвів до підвищення зацікавленості проблемою капіталу, особливостями його формування та нагромадження і вживання нових дефініцій капіталу з визначальними прикметниками, що характеризують специфіку капіталу, зокрема фінансовий, соціальний, інтелектуальний, екологічний, гірничий.

Вперше економічна категорія гірничий капітал була запропонована В.С. Міщенком [4] і далі розвинута у працях [5, 6, 7]. Й деться про взаємодію промислового й специфічного природного капіталу, що і визначається як гірничий [7, с. 152-153] . Пропонується уточнити і розвинути це поняття.

Результати дослідження. У отриманні прибутку від освоєння родовищ нафти і газу приймають участь не тільки виробничі фонди, але і нематеріальні активи – у першу чергу такі, як людський капітал, геологічна інформація, що є складовими, які завжди присутні у сукупних активах добувних компаній. Тому слід визначати гірничий капітал, як результат капіталізації природних ресурсів, виробничого та інтелектуального капіталу нафтогазових компаній, що задіяні у розробці родовищ .

В. С. Міщенко зауважує, що доцільно розрізняти декілька модифікацій гірничого капіталу : за різних форм врахування компенсації за геологорозвідувальні роботи; за різних форм форм впровадження платежів типу бонус та роялті, в тому числі відмови від них; за різних форм і методів нарахування амортизації. Цим перелік модифікацій гірничого капіталу далеко не обмежується і залежить від ситуацій, які мають місце у практиці оціночних робіт [7, с. 174] .

Слушно зазначити, що це не стільки модифікації гірничого капіталу, як різні види його вартісного виміру. Виходячи з концепції гірничого капіталу, пропонується окрім загальноприйнятих видів вартості, які розглядаються у Національних та Міжнародних стандартах оцінки [8,9], використання додаткових видів вартості, що стосуються специфіки гірничого капіталу:

фіскальна вартість гірничого капіталу – дисконтовані грошові потоки спричинені видобуванням нафти і газу, з врахуванням особливостей існуючої у даній країні або пропонованої інвестору фіскальної системи;

контрактна вартість гірничого капіталу – дисконтовані грошові потоки спричинені видобуванням нафти і газу, з врахуванням контрактних умов власника з інвестором на розвідку і розробку нафтових і газових родовищ;

абсолютна або суспільно-корисна вартість гірничого капіталу – дисконтовані грошові потоки спричинені видобуванням нафти і газу без вирахування будь-яких податків на користь держави, що стосуються надрокористування .

Таке розуміння дефініції гірничого капіталу нафтогазових компаній дозволяє чітко виділити рентну складову у грошових потоках від функціонування гірничого капіталу, що належить саме запасам корисних копалин у надрах, що є методологічною основою економічної оцінки ресурсів та запасів нафти і газу і будь яких інших корисних копалин у надрах.

При з дійснені такої оцінки родовищ, слід пам’ятати, що будь-яке родовище у процесі розвідки та розробки проходить наступні етапи та стадії: регіональний етап, пошуковий етап, розвідувальний етап, стадія облаштування родовища, стадія розробки родовища [10].

Наведені етапи та стадії вирізняються складом і співвідношенням витрат та доходів, але загалом оцінка гірничого капіталу запасів та ресурсів родовищ нафти і газу може бути здійснена за формулою

, (1.1)

де: R _p – економічна оцінка гірничого капіталу запасів родовища на початок розробки; Z _t – цінність видобутої продукції в t-му році; S _t – витрати на розвідку і розробку родовища в t-му році; – справедлива вартість основних засобів з облаштування родовища в t -му році; – справедлива вартість нематеріальних активів в t -му році; k – коефіцієнт капіталізації основних засобів і нематеріальних активів родовища. Величину коефіцієнта капіталізації можна прийняти у розмірі 0,09 – показника фондовіддачі у галузях видобування енергетичних матеріалів за даними ФДМ України [11, с. 51] або необхідно обґрунтовувати у кожному конкретному випадку; r – ставка дисконту; t ₀ – рік, на момент якого проводиться оцінка, як правило, кінець першого ріку після початку розробки родовища (роки беруться в прийнятому літочисленні); t _n – рік початку проектування напрямів геологорозвідувальних робіт; t – поточний рік здійснення інвестицій або одержання доходів; T _k – рік закінчення розробки родовища.

Слід зазначити, що формула (1.1) дозволяє визначити саме вартість запасів нафти і газу у надрах, оскільки вираз і є нічим іншим, як сумою гірничої ренти від видобутку запасів нафти і газу родовища. Якщо при оцінці запасів родовищ нафти і газу використовувати раніше запропоновану нами формулу [1, с. 77]

, (1.2)

то вона також дозволяє визначити їх вартість. Але формула (1.1) є більш досконалою, бо дозволяє шляхом належного обґрунтування коефіцієнтів капіталізації для гірничого обладнання (норми прибутку на капітал та норми відшкодування капіталу) точніше розрахувати величину природних рентних доходів. Це може бути і додатковим інструментом стимулювання інвесторів окрім податкового регулювання.

По кожному з параметрів, що входять у формули (1.1, 1.2), слід використовувати свою методику їх визначення залежно від того, який вид вартості гірничого капіталу буде визначатись. Так, при визначенні фіскальної або контрактної вартості до складу витрат слід включати види податкових платежів, які повинен сплачувати інвестор за чинною на момент оцінки системою оподаткування або контрактними чи тендерними умовами [12]. При визначенні суспільно-корисної (абсолютної вартості) гірничого капіталу нафтових і газових родовищ всі податкові платежі слід виключати зі складу витрат, оскільки вони за суттю є доходами держави від розробки родовища. Особливе значення при застосуванні методики оцінки гірничого капіталу нафтових і газових родовищ має врахування фактора часу. Методика його врахування описана нами у працях [13, 14].

На основі показника R _р при економічній оцінці можна розрахувати ще й показники рентабельності інвестицій, внутрішньої норми рентабельності, методика визначення яких описана у [1,7]. Також описана методика є основою при використанні поглиблених методів оцінки запасів та ресурсів нафти і газу із застосуваннями теорії реальних опціонів [15, 16].

Висновки та перспективи подальших наукових досліджень. Застосування категорії гірничого капіталу і оперування тими чи іншими видами його грошового виразу створює ефективний механізм залучення інвестицій та регулювання надрокористування . Подальші дослідження необхідно спрямувати на розробку методичних підходів щодо визначення різноманітних модифікацій вартості гірничого капіталу та вдосконалення розрахунків основних параметрів, що входять у пропоновані моделі їх економічної оцінки.

Література :

1. Оцінка ефективності інвестицій у розвідку і розробку нафтових родовищ . Монографія / З а ред. Витвицького Я. С. – Івано-Франківськ : ІФНТУНГ, 2006. – 248 с.

2. Бакулін Є.М., Шелудченко В.І., Єгер Д.О., Зарубін Ю.О., Горбунов В.І. Основні напрямки розвитку нафтової і газової промисловості України //Матеріали Міжнародної науково-технічної конференції „Ресурсозберігаючі технології у нафтогазовій енергетиці”. –Івано-Франківськ, 16-20 кв ітня 2007 року.

3. Кузнецова Т.В. Дефініція поняття „поняття” капітал у системі поглядів різних економічних шкіл // http : www . nbuv . gov . ua / articles / 2005/05 ktvres . html .

4. Міщенко В.С., Снісар В.П. Вартісна оцінка родовищ та поняття гірничого капіталу як продукції геологорозвідувальної галузі . //Мінеральні ресурси України. – 1998. - № 3. – с. 30-32.

5. Міщенко В.С. Економічний механізм надрокористування в Україні //Економіка України. – 2001. - № 10. – С. 32 – 37.

6. Природно-ресурсна сфера України: проблеми сталого розвитку та трансформацій// Під заг . ред. чл.-кор. НАН України Б.М. Данилишина. – К.: ЗАТ „ Нічлава ”. 2006. – 704 с.

7. Міщенко В.С. Економічні пріоритети розвитку і освоєння мінерально-сировинної бази України. К.: Науково-виробниче підприємство „Видавництво ”Наукова думка” НАН України, 2007. – 360 с.

8. Національний стандарт № 1 “ Загальні засади оцінки майна і майнових прав”: Постанова КМУ № 1440 ві д 10 вересня 2003 року.

9. Международные стандарты оценки. Седьмое издание. 2005 / П ер. с англ. И.Л. Артеменкова, Г.И. Микерина , Н.В. Павлова. – М.: ООО «Российское общество оценщиков», 2005. – 414 с .

10. Планування та ф інансування геологорозвідувальних робіт, які виконуються за кошти державного бюджету. ГСТУ 41-0032626-00-019-2000. Затверджено Наказом Комітету України з питань геології та використання надр. Від 17.03.2000 р. № 44. – К.: 2000. – 63 с.

11. Додаток до наказу Фонду державного майна України від 05.02.2004 № 236 /Державний інформаційний бюлетень про приватизацію. – № 6 (204). – К., 2004. – С. 51.

12. Джонстон Даниел . Анализ экономики геологоразведки, рисков и соглашений в международной нефтегазовой отрасли / П ер. с англ. – М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 2005. – 464 с.: ил. – (Серия «Для профессионалов и неспециалистов»).

13. Витвицький Я. С. Визначення ставок дисконту на етапах пошуку та розвідки нафтових і газових родовищ//Науковий вісник Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. – 2006. – № 1 (13). – С. 112 -122.

14. Витвицький Я. С. Врахування фактора часу при оцінці інвестиційних проектів з розробки нафтових родовищ Західного регіону України. Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Методи оцінки рівня капіталізації інноваційних структур (Збірник наукових праць). Вип. 2 (64) / НАН України. Ін-т регіональних досліджень. Редкол .: відп . ред. Є.І. Бойко. – Львів, 2007. – С. 132-147.

15. Витвицький Я. С. Застосування методу реальних опціонів до оцінки запасів нафтових і газових родовищ //Науковий вісник Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. – 2006. – № 2 (14). – С. 123 -129.

16. Витвицький Я. С. Застосування методу реальних опціонів для оцінки ресурсів та запасів газу. Державний інформаційний бюлетень про приватизацію – К.: ФДМУ, 2007. – №4. – С. 44-47.