WEB-ресурс научно-практических конференций

МАКРОЕКОНОМІЧНИЙ ПІДХІД ДО ПРЯМОГО ІНОЗЕМНОГО ІНВЕСТУВАННЯ ЯК КАНАЛУ ТРАНСФЕРУ ТЕХНОЛОГІЙ

Харламова Г.О.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Для країн з перехідною економікою помітне місце займає аспект, пов’язаний з нематеріальними технологіями. Незважаючи на наявність будь-яких чинників, що призводять до обмежень чи несправедливого перерозподілу прибутків, вплив закордонних інвестицій на країни з перехідною економікою через загальні вдосконалення в управлінні, а також окремі (специфічні) удосконалення в управлінні технічними змінами є суттєвим.

Прямі іноземні інвестиції (ПІІ) - потенційно найголовніший міжнародний засіб технологічного трансферу для фірм. На міжнародному рівні спроби здійснення технологічного трансферу (ТТ) переважно зосереджуються на закупівлі ліцензій, заводів “під ключ”. ПІІ є найдешевшим засобом передачі технології, оскільки фірмі-акцептору зазвичай не доведеться фінансувати придбання нової технології.

Розвинуті країни не ставили за мету насамперед залучення фінансового капіталу самого по собі . Ключовими ресурсами, які вони прагнули отримати, були іноземні технології і досвід, а залучення іноземного капіталу вважалось одним з найдійовіших засобів придбання останніх. Інші канали і механізми придбання технологій також вважались важливими, але ПІІ розглядалися як інструмент, що має особливе значення. Так, внутрішні передачі технологій у компаніях, вважались за кращий варіант завдяки зв’язку із внутрішніми інвестиційними процесами порівняно із тим, коли передача іноземних технологій та знань відокремлюється у самостійний елемент економічної політики.

Найважливішим висновком, який можна зробити після вивчення досвіду ПІІ в розвинених країнах є те, що в контексті передачі технологій ніщо не відбувається автоматично . Досвід розвинутих країн свідчить, що умови в країні-одержувачі зазвичай відіграють важливу роль. Такі чинники, як то: наскільки розвинута там конкуренція, а також чи досить великі там фірми, аби фінансувати створення значних технологічних баз знань, – мали найважливіше значення і в Кореї, і в Японії. Це навряд чи „втішить” країни з перехідною економікою – адже політика щодо конкуренції часто є найслабшою ланкою урядової політики в країнах Східної Європи та колишнього Радянського Союзу. Тобто, досвід розвинутих країн свідчить, що існує дещо таке, що уряди держав з перехідною економікою можуть зробити у своїх країнах самі, аби підвищити ефективність ПІІ через ТТ.

Під час макроеконометричного моделювання процесу ТТ потрібно враховувати ефект ‘Продуктивності (TFP)’ ( total factor productivity ). Існування позитивного зв'язку між економічним зростанням і TFP - очевидне - роль TFP розглядається як ключ до економічного розвитку і зростання.

Спробуємо змоделювати процес економічного зростання під впливом ТТ, використовуючи екзогенні і ендогенні пояснювальні чинники, як наприклад торгівля, FDI, R&D, інвестиції, і людський ресурс. З наших позицій, концептуальна базова модель для країн СНД (панельні дані) має вигляд:

TFP _t = ? ₁ (R&D) + ? ₂ (FDI) + ? ₃ ( import ) + ? ₄ ( export ) + ? ₅ ( Investment ) + ? ₆ ( schooling ) + ? _t ,

де TFP - фактор продуктивності, FDI - прямі іноземні інвестиції, R&D -фактор технологічного трансферу. Використовуємо функцію Коба-Дугласа (розглядаючи TFP як джерело економічного зростання):

Y _t = A _t ( L _t , K _t ),

де А - індекс продуктивності, Y – обсяг продукції, L - робоча сила, K - капітал, t - час. За рівень технології взято DTFP :

де Y _t - ВВП, L _t - трудове населення, K _t - капітал на час t , a - частка людського капіталу в загальному обсязі продукції.

Від визначення DTFP, ми можемо отримати відносний рівень TFP в кожен рік на підставі базового (означаючи, що рівень TFP в ньому ого складає 1): .

Розглянемо вплив прямих іноземних інвестицій на TFP:

,

де FDI _i - прямі іноземні інвестиції у промисловість країни.

Модель повинна також включати й ті фактори, які визначають рівень технології чи її зростання. Часто це може бути доволі складно зробити, так як технологія містить в собі навички та знання, що важко застосувати та описати в моделі. В запропонованій моделі технологічний рівень фірм A _it виражаємо як:

A _it = G _i ( RD _it , H _it , X _it ),

де RD _it - річні витрати на амортизацію, H _it - людський капітал (робоча сила являє собою навики робочої сили і збільшує повну продуктивність фірм), X _it - чистий експорт товарів.

Висновок. Присутність закордонного капіталу має як позитивні, так і негативні наслідки для країни-реципієнта, зокрема України. Тому поряд з емпіричними підходами до оцінки впливу закордонного капіталу на економічне зростання, необхідні кількісні математичні методи оцінки впливу іноземних інвестицій на темпи економічного росту країни-реципієнта.

Література:

1. Дайкер Д. Прямі іноземні інвестиції та технологічний трансфер у пострадянських країнах. — К.: К.І.С., 2003.

2. Харламова Г.О. Моделювання впливу прямого іноземного інвестування як трансферу технологій на продуктивне зростання виробництва в країнах-реципієнтах // Науково-технічний розвиток: економіка, технології, управління. Матеріали ІV Міжнародної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених. – К., 2005. – С. 266-267.