WEB-ресурс научно-практических конференций

ІНВЕСТУВАННЯ ПІСЛЯОСВІТНЬОЇ ПІДТРИМКИ МОЛОДІ ЯК ЧИННИК РІВНОВАГИ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РИНКУ ПРАЦІ

Ковальчук Г.К.

Національна металургійна академія України

Аналіз регіонального ринку праці за останні роки вказує на суперечливі тенденції щодо формування рівноваги у різних його секторах. З одного боку, загальне економічне зростання в Україні, удосконалення роботи державної служби зайнятості привели до скорочення безробіття у Дніпропетровській області с початку нового сторіччя, зменшення середньої тривалості незайнятості та навантаження на одне вільне робоче місце. Разом з тим, спостерігається тенденція зростання кількості непрацевлаштованих після закінчення загальноосвітніх та вищих навчальних закладів І-IV рівнів акредитації [1].

Динаміка попиту та пропозиції робочої сили на регіональному ринку праці свідчить, що пропозиція робочої сили зменшується, а попит на неї зростає. За професійними групами у секторі кваліфікованих робітників з інструментом практично досягнута рівновага, тобто кількість зареєстрованих громадян, не зайнятих трудовою діяльністю по цій професіональній групі приблизно дорівнює потребі підприємств у працівниках на заміщення вільних робочих місць. Навантаження на одне вільне робоче місце у цій групі дорівнює 1, що є позитивним з точки зору можливості стовідсоткового працевлаштування безробітних кваліфікованих робітників. Однак, якщо така тенденція буде зберігатися, то у недалекому часі можна передбачати перевищення попиту над пропозицією і дефіцит кадрів у цій професіональній групі. Не набагато краща ситуація у групах професіоналів та фахівців, де також спостерігаються тенденції зменшення пропозиції і збільшення попиту на робочу силу. Міграційні процеси стали одним із чинників зменшення пропозиції робочої сили. Демографічна криза і зменшення народжуваності у 90-х роках ХХ століття змушує з увагою ставитись до перспективи формування дефіцитної кон’юнктури на ринку праці. Сьогодні це майже всесвітова тенденція. Спеціалісти все серйозніше ставлять питання: «Чим відповісти на кадровий голод?» [2]  Ситуація на ринку праці змінюється, а стереотипи часів надлишку робочої сили високої кваліфікації залишаються, загострюючи її дефіцит.

Суперечливі тенденції зростання безробіття серед молоді і одночасно дефіциту робочої сили пов’язані з певною дискримінацією молоді на ринку праці. Хоча у деяких його сегментах частка молоді досягає 40-50% (фінансова діяльність, роздрібна торгівля, тощо), це не вирішує загальну проблему. Вона пов’язана з вимогами професіонального досвіду, стажу роботи за спеціальністю, які висувають більшість роботодавців при прийомі на роботу. Щоб задовольнити цим вимогам молодь часом використовує засоби, що не сприяють отриманню повноцінної кваліфікації. Мова йдеться про те, що, наприклад, значна частина студентів денних відділень вищих навчальних закладів намагаються одночасно працювати у фірмах та на підприємствах, набуваючи таким чином необхідного практичного досвіду, але втрачаючи якість вищої освіти. Роботодавцям буває вигідно використовувати недорогу робочу силу студентської молоді, але вони, як і студенти, втрачають перспективні переваги якісної вищої освіти.

Виходу із становища, що склалося, могло б сприяти державне інвестування післяосвітньої підтримки молоді на ринку праці. У багатьох європейських країнах діють спеціальні програми працевлаштування молоді, за якими субсидується створення нових робочих місць на фірмах та підприємствах, де молоді люди набувають професійний досвід, отримуючи заробітну плату не за рахунок роботодавця, а від держави. Це не є інвестування у власному сенсі, якщо не мати на увазі зростання національного добробуту за рахунок того, що частка молоді залишається працювати і поза терміном субсидування. Інвестиції вимагають повернення власнику його коштів з прибутком. У такому разі держава може вкладати кошти у людський капітал, фінансуючи своєрідне післяосвітнє стажування молодих спеціалістів у фірмах та підприємствах, в межах якого вони набувають необхідний професійний досвід без витрат та збитків для фірми. Але фірма, за умовами складання стажистом певного кваліфікаційного іспиту після закінчення терміну стажування, зобов’язується прийняти його у свій штат. Термін стажування доречно встановити на протязі 1-2 років. Повертання державі коштів може здійснюватись шляхом спеціальних відрахувань із заробітної плати за 10-20 років так, щоб вони не справляли чутливого впливу на добробут фахівця, який на початку своєї діяльності отримав допомогу від держави.

Регіональним органам влади через відділення державної служби зайнятості доречно відслідкувати кон’юнктуру ринку праці, щоб інвестування післяосвітньої підтримки молоді здійснювалось, у першу чергу, в найбільш пріоритетних для регіону сегментах. Згідно загальному прогнозу Державного центру зайнятості у найближчі 5-10 років на ринку праці, перш за все, будуть користуватися попитом інженерні спеціальності, педагогічні, медичні, управлінські. За даними міжнародних експертиз, найбільшим попитом будуть користуватися спеціалісти у комп’ютерній галузі, окремо, інженери-програмісти. У списку пріоритетних професій: викладачі, фінансові консультанти, лікарі, спеціалісти по маркетингу, ІТ-адміністратори, фармацевти, психологи [3].

На форумі «Професії майбутнього», що відбувся у Давосі, міжнародні експерти прийшли до висновку, що найбільш перспективною галуззю у ХХІ столітті буде охорона здоров’я. Друге місце за розвитком отримають будівництво та інженерія. В умовах, коли глобалізація і регіоналізація економіки виступають взаємно доповнюючими одне одного тенденціями, пріоритети глобальної кон’юнктури ринку праці необхідно враховувати при вирішенні питань інвестування післяосвітньої підтримки молоді, яке може стати важливим чинником рівноваги на регіональному ринку праці.

Література:

1. Статистичний щорічник Дніпропетровської області за 2006 рік. – Дніпропетровськ: ДОУС, 2007./p>

2. Гоцуенко Н. Чем ответить на кадровый голод//Зеркало недели.–2007. – №49(678). – 22 декаб. – С. 7.

3. Куда пойти учиться… //Комсомольская правда. – 2007. – 28 нояб. – С. 18-19.