WEB-ресурс научно-практических конференций

ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМКИ АКТИВІЗАЦІЇ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ

Сімахова А.О.

Дніпропетровський національний університет

У період становлення в Україні ринкових відносин, інтегрування національної економіки до світового ринку однією з найактуальніших проблем є проблема формування ефективної інвестиційної політики. Невід’ємною складовою останньої є регіональна інвестиційна політика, яка розробляється та реалізується у взаємодії з державними органами влади центрального та регіонального рівнів. На сьогодні регіони ще не стали повністю самостійними суб’єктами політики у сфері інвестування і залежать багато в чому від рішень центру. Водночас, регіональна складова покращення інвестиційного клімату держави практично виключена із системи формування ефективної економічної політики, що призводить до виникнеиня диспропорцій в обсягах залучення іноземних інвестицій в різні регіони країни. Це й зумовлює актуальність дослідження інвестиційних процесів на регіональному рівні.

Даній проблемі присвячена значна кількість наукових праць українських вчених-економістів. Зокрема, науковці В. Папп, П. Курмаєв, І. Польова, В. Борщевський, О. Піріашвілі дослідили в своїх працях питання формівання і розвитку інвестиційних процесів у регіонах.

Метою даної роботи є дослідження основних пріоритетних шляхів активізації інвестиційних процесів на регіональному рівні в Україні.

Аналіз стану надходжень інвестицій за регіонами показує, що традиційно лідером за обсягом прямих іноземних інвестицій залишається м. Київ, яке станом на 1 січня 2007 р. отримало 27,2% від загального обсягу інвестицій [1]. Далі йдуть Дніпропетровська (10,9%), Харківська (4,7%), Донецька (4,2%), Київська (4,0%) області [1]. За даний період найменшу кількість іноземних інвестиційних вкладень отримали Чернівецька (0,2%), Тернопільська (0,2%), Кіровоградська (0,2%), Чернігівська (0,4%) та Хмельницька (0,4%) області [1]. На регіональному рівні на інвестиційну діяльність здійснюють вплив 3 групи основних факторів: інвестиційний потенціал, інвестиційні ризики та інвестиційне законодавство, саме ці групи факторів формують інвестиційну привабливість регіонів України.

Пріоритетними напрямками державної політики, спрямованими на рівномірний розвиток регіонів, активізацію інвестиційних процесів на регіональному рівні є наступні:

- структурна перебудова економіки регіонів із значною концентрацією підприємств важкої промисловості та складною екологічною ситуацією [2];

- участь центральних та регіональних органів влади в регулюванні обсягів і використанні різних джерел інвестиційних ресурсів, що включає реалізацію конкретних програм, спрямованих на розвиток певних галузей або підприємств;

- розширення мережі спеціалізованих фондів, що мають фінансово підтримувати інноваційні проекти, реалізація яких відповідає національним інтересам, створення Українського інвестиційного банку, який повинен забезпечувати фінансування проектів, що сприятимуть регіональному розвитку [3]. Даний банк має спеціалізуватися на наданні позичок і гарантій стосовно реалізації проектів, спрямованих на:

1) фінансову підтримку спільних регіональних проектів за умов, якщо їх реалізація не може бути повною мірою профінансована їх ініціаторами;

2) розвиток депресивних регіонів України;

3) забезпечення переходу підприємств на інноваційний шлях розвитку;

- фінансова мотивація органів місцевої влади щодо залучення іноземних інвестицій на основі передачі частини податкових надходжень від платежів, здійснених підприємцями регіону (включаючи іноземних інвесторів) із згальнодержавного до місцевих бюджетів. Наприклад, доцільно 100% податку на доходи фізичних осіб залишати у місцевих бюджетах, а також 30-75% [4] податку на прибуток підприємств перераховувати у бюджети регіонального рівня;

- сприяння більш повній зайнятості населення в регіонах шляхом створення робочих місць у галузях, що розвиваються та у споживчій сфері [2];

- ефективне використання рекреаційних ресурсів країни;

- реалізація «регіонально-пріоритетного сценарію» [4], головною метою якого є формування ефективних регіональних систем залучення іноземних інвестицій, спрямованих на забезпечення економічних інтересів регіонів. В основі цього сценарію лежить принцип субсидіарності, притаманний державній політиці практично всіх країн ЄС, за яким регіональні економічні інтереси не можуть приноситись у жертву політичним інтересам центру. Тобто, враховуються стратегічні регіональні пріоритети, уряд розробляє довготермінову стратегію економічного розвитку держави, а кожен регіон формує власні стратегії суспільно-економічного розвитку, включно до рівня міст і районів. І залучення іноземних інвестицій до регіонів відбувається винятково в контексті регіональних стратегій.

Впровадження у життя «регіонально-пріоритетного сценарію» буде мати значні позитивні наслідки для економіки України: посилення економічної конкуренції регіонів щодо залучення іноземних інвесторів; ріст мотивації місцевих чиновників у залученні значних обсягів іноземних інвестицій в економіку своїх регіонів [4]; сприяння європейській інтеграції нашої країни. Основним негативним наслідком реалізації цього сценарію є можливість втрати координуючої ролі уряду у формування інвестиційної політики держави. Але саме цей напрямок державної політики є найбільш перспективним для пожвавлення інвестиційних процесів в регіонах України.

Таким чином, можна зробити висновок, що розглянуті пріоритетні напрямки державної політики сприятимуть формуванню системного підходу та активізації процесів залучення іноземних інвестицій на регіональному рівні, створенню сучасних регіональних систем залучення іноземних інвестицій, адекватних вимогам міжнародого ринку і покликаних забезпечити економічний розвиток українських регіонів та їх активну участь у процесах інтеграції України до світового співтовариства.

Література:

1. Офіційний сайт державного комітету статистики України // www . ukrstat . gov . ua .

2. Папп В. Вдосконалення інвестиційної політики в країні та її вплив на розвиток інвестиційного процесу в регіоні // Регіональна економіка. – 2006. – №2. – С. 50-58.

3. Дацій Н.В. Державне регулювання залучення внутрішніх та зовнішніх джерел фінансування інвестицій // Інвестиції: практика та досвід. – 2007. – №21. – С. 11-14.

4. Борщевський В., Польова І. Формування регіональної системи залучення іноземних інвестицій // Регіональна економіка. – 2006. – №4. – С. 41-48.

5. Курмаєв П.Ю. Регіональні аспекти іноземного інвестування // Формування ринкових відносин в Україні. – 2006. – №12. – С. 66-69.