Наши конференции

В данной секции Вы можете ознакомиться с материалами наших конференций

VII МНПК "АЛЬЯНС НАУК: ученый - ученому"

IV МНПК "КАЧЕСТВО ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ: глобальные и локальные аспекты"

IV МНПК "Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности"

I МНПК «Финансовый механизм решения глобальных проблем: предотвращение экономических кризисов»

VII НПК "Спецпроект: анализ научных исследований"

III МНПК молодых ученых и студентов "Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации"(17-18 февраля 2012г.)

Региональный научный семинар "Бизнес-планы проектов инвестиционного развития Днепропетровщины в ходе подготовки Евро-2012" (17 апреля 2012г.)

II Всеукраинская НПК "Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения" (6-7 апреля 2012г.)

МС НПК "Инновационное развитие государства: проблемы и перспективы глазам молодых ученых" (5-6 апреля 2012г.)

I Международная научно-практическая Интернет-конференция «Актуальные вопросы повышения конкурентоспособности государства, бизнеса и образования в современных экономических условиях»(Полтава, 14?15 февраля 2013г.)

I Международная научно-практическая конференция «Лингвокогнитология и языковые структуры» (Днепропетровск, 14-15 февраля 2013г.)

Региональная научно-методическая конференция для студентов, аспирантов, молодых учёных «Язык и мир: современные тенденции преподавания иностранных языков в высшей школе» (Днепродзержинск, 20-21 февраля 2013г.)

IV Международная научно-практическая конференция молодых ученых и студентов «Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации» (Днепропетровск, 15-16 марта 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Альянс наук: ученый – ученому» (28–29 марта 2013г.)

Региональная студенческая научно-практическая конференция «Актуальные исследования в сфере социально-экономических, технических и естественных наук и новейших технологий» (Днепропетровск, 4?5 апреля 2013г.)

V Международная научно-практическая конференция «Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности» (Желтые Воды, 4?5 апреля 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Научно-методические подходы к преподаванию управленческих дисциплин в контексте требований рынка труда» (Днепропетровск, 11-12 апреля 2013г.)

VІ Всеукраинская научно-методическая конференция «Восточные славяне: история, язык, культура, перевод» (Днепродзержинск, 17-18 апреля 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Спецпроект: анализ научных исследований» (30–31 мая 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения» (Днепропетровск, 7–8 июня 2013г.)

V Международная научно-практическая Интернет-конференция «Качество экономического развития: глобальные и локальные аспекты» (17–18 июня 2013г.)

IX Международная научно-практическая конференция «Наука в информационном пространстве» (10–11 октября 2013г.)

Международная научно-практическая конференция "ИНВЕСТИЦИОННЫЕ ПРИОРИТЕТЫ ЭПОХИ ГЛОБАЛИЗАЦИИ: влияние на национальную экономику и отдельный бизнес" (14-15 февраля 2008 г.)

Узагальнення досвіду комерційних банків України з проектного фінансування

Дубров А.М.

Філія ГУ Промінвестбанку в Донецькій області

Як засвідчує світовий досвід, в умовах розвинутої ринкової економіки саме комерційні банки мають виступати у ролі органі­заторів та фінансових ініціаторів здійснення великих інвестицій­них проектів та програм. Вони відіграють вирішаль­ну роль у мобілізації фінансових інвестиційних ресурсів. Актуальність проблеми визначається тим, що останнім часом українські банки демонструють більшу схильність до прийняття проектних ризиків. Шанси українських компаній отримати фінансування від банків під бізнес-план суттєво зросли, однак сталих критеріїв відбору проектів у фінансових установ поки що немає.

Тому метою дослідження є критична оцінка існуючої практики проектного фінансування в Україні, виявлення проблем та обґрунтування напрямів їх вирішення.

Терміни «інвестиційне кредитування» і «проектне фінансування» мають однакову сутність, але істотно відрізняються за формою. Інвестиційні кредити зазвичай надаються на розширення існуючого бізнесу, а джерелом їх погашення є вся господарська та фінансова діяльність позичальника, зокрема доходи, що генеруються проектом.

Проектне фінансування – це форма організації фінансування інвестиційних проектів, які з точки зору звичайного кредитування мають підвищені ризики, пов’язані зі створенням нових виробничих потужностей і нових видів бізнесу. У цьому випадку джерелом повернення авансованих коштів є генеровані проектом грошові потоки. Основним забезпеченням слугують одержувані в процесі реалізації проекту активи.

Базові умови проектного фінансування: строк до5-7років, у поодиноких випадках - 10 років; сума кредиту — від 250-500тис. доларів США; відсоткові ставки зазвичай плаваючі й прив’язані до ставок LIBOR або EURIBOR, вартість фінансування — від 14% річних; внутрішня норма дохідності проекту має перевищувати вартість фінансування. Тривалі терміни запозичення дозволяють здійснювати повернення боргу в міру окупності придбаних основних засобів, не залучаючи фінансові ресурси від інших видів діяльності компанії.

Базові вимоги до позичальника: м ісце розташування компанії тареалізації проекту натериторії України; строк реального функціонування компанії або бізнес-системи (бізнесом-системою вважаються кілька компаній, об’єднаних одним власником) уданій галузі — неменше 3років; беззбиткова діяльність компанії заостанні 4квартали; в ідсутність простроченої заборгованості перед бюджетними тапозабюджетними обов’язковими фондами; фінансування проекту неменш ніж на30% ізвласних коштів; намомент подачі документів убанк компанія повинна мати бізнес-план проекту, оформлену проектно-кошторисну тадозвільну документацію, специфікації необхідного устаткування [1]. Компанія, яка ініціює інвестиційний проект, повинна вкласти в нього власні гроші, у протилежному випадку – надати фінансове поручництво.

Практика свідчить, що основними суб’єктами попиту на послуги проектного фінансування є компанії не нижче середнього рівня, з відпрацьованими стандартами корпоративного управління, які хочуть розширити або диверсифікувати існуючий бізнес і рухатися вперед, а також компанії з високим рівнем позикових коштів, коли більшість їх активів закладена під інші зобов'язання. Найбільша кількість інвестиційних проектів у кредит припадає на комерційну нерухомість, харчову та обробну промисловість, тобто на галузі зі швидкою окупністю вкладень.

Досвід показує, що під час структурування угоди виникають проблеми з визначенням власного внеску компаній: його планування за рахунок майбутніх грошових потоків проекту, небажання ініціатора проекту обтяжувати свій основний бізнес зобов'язаннями по проекту, тобто неготовність ризикувати активами існуючого бізнесу. Основні труднощі, які виникають під час реалізації проекту: перевищення попереднього кошторису, невиконання графіків будівництва і недосягнення планових показників. Банки здійснюють постійний моніторинг стану проектів, що дозволяє виявити труднощі на ранніх етапах, прийняти коректувальні дії та успішно завершити проект.

Банки реалізують індивідуальний підхід до кожного проекту. З метою активного просування нового банківського продукту – проектного фінансування на інвестиційний ринок країни, вони постійно переглядають та оптимізують внутрішньобанківські технології, зокрема виділяють регіональних та галузевих експертів по проектному фінансуванню, що сприяє становленню більш кваліфікованого рівня роботи з позичальниками.

Кредитування великих інвестиційних проектів — одна з найбільш непублічних сфер діяльності фінансових установ. Кредитори не завжди оприлюднюють інформацію про свої угоди, тому офіційної статистики про обсяги ринку і тих, хто його формує, немає. За оцінкою експертів, левову частку на ринку фінансування інвестиційних проектів займають Укрексімбанк, Надра, Укрсоцбанк і Райффайзенбанк Україна [2]. Крім банків на інвестиційних проектах підприємств роблять бізнес інвестиційні компанії. Вони допомагають підприємствам підшукати кредитора, зокрема серед закордонних фінансових установ, і виступають спонсорами проектів.

Кредитувати на тривалий термін можуть дозволити собі тільки великі банки, що мають вихід на ринок зовнішніх запозичень, і філії іноземних банків, які одержують довгострокове рефінансування від материнських структур. В усьому світі банки фінансують великі, зокрема інфраструктурні, проекти, об’єднуючись у консорціуми. Найвідоміші вітчизняні консорціуми — Укрексімбанк-Ощадбанк, Надра-Укрексімбанк. Консорціумне кредитування дозволяє розділити проектні ризики й уникнути недофінансування проекту через проблеми з ліквідністю у кредитора. Однак українські банки рідко об’єднуються в консорціуми через небажання втаємничувати конкурентів у свої відносини з клієнтами.

Одним із багатьох шляхів залучення додаткових коштів в діяльність компанії є фінансування за допомогою експортно-кредитних агенцій (далі - ЕКА). Експортні кредити надаються під страхове покриття ЕКА країни-експортера. Таким чином, українські підприємства сьогодні мають можливість залучити кредити з Німеччини, США, Швеції, Данії, Франції, Італії, Канади, Угорщини, Китаю, Чехії та інших країн терміном від 1 до 10 років. Серед українських банків, які пропонують послуги проектного фінансування через ЕКА можна виділити такі: АППБ "Аваль", ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України", АКБ "ТАС-Комерцбанк", АКІБ "УкрСиббанк", Промінвестбанк та інші.

Переваги проектного фінансування ЕКА є: вигідні відсоткові ставки, залучення коштів на довгий термін із можливістю індивідуального гнучкого графіку погашення, можливість надання пільгового періоду погашення кредиту [3]. Промінвестбанком спільно з банком RABOBANK (Нідерланди) відпрацьований механізм спільного фінансування поставок в Україну обладнання іноземного виробництва. Перевагами зазначеного механізму для клієнтів є максимально строщена процедура організації фінансування [4].

У перспективі український ринок проектного фінансування буде рухатися убік зближення зі своїми західними аналогами. Тому можна очікувати збільшення сум проектів, здовження термінів запозичень, підвищення питомої ваги позикового капіталу, застосування нових схем, зокрема з опціоном на пакет акцій. Фахівці прогнозують зростання питомої ваги обсягів проектного фінансування до 30% кредитного портфеля [5].

На підставі проведеного дослідження зроблено такі висновки.

1. У сучасних умовах спостерігається збільшення обсягів операцій комерційних банків України з проектного фінансування, що пояснюється збільшенням їх лояльності до прийняття проектних ризиків.

2. Недостатній досвід банків із проектного фінансування обумовлює відсутність чітких критеріїв добору тих чи інших проектів. Банки пропонують базові умови, а в цілому використовують індивідуальний підхід до кожного проекту.

3. Основними споживачами послуг з проектного фінансування в Україні є корпорації середнього рівня, які працюють у галузях із швидкою окупністю коштів або здійснюють зовнішньоекономічну діяльність.

4. Для створення інформаційної бази управління проектним фінансуванням у комерційних банках доцільно відокремити бухгалтерський облік руху коштів за цією послугою і кредитами в інвестиційну діяльність, враховуючи їх принципову відмінність.

Література:

1. Умови проектного фінансування // Режим доступу: http:alfabank.com.ua/uk/ corporate/financing/project/

2. Задерей Н. Великі гроші // Український діловий тижневик "Контракти" № 27 вiд 03.07.2006 р. / Кредити і проекти. – Режим до-ступу: http://kontrakty.com.ua/show/ukr/print_article/7530/2720067530.html

3. Проектне фінансування із залученням ЕКА // Режим доступу: http://www.vlasnasprava.info/ua/business_financing/sources_of_financing/long-term_financing.html?_m=publications&_t=rec&id=4546

4. Фінансування експортно-імпортних операцій та інвестиційних проектів за рахунок кредитних ліній іноземних банків. – Режим доступу: http://www.pib.com.ua/service/exp_imp.php.ua

5. Ховалко Г.Р. Майбутнє за проектним фінансуванням // Режим доступу: http://news.finance.ua/ua/orgsrc/~/1/1/192/112915