WEB-ресурс научно-практических конференций

ОСОБЛИВОСТІ ФІНАНСУВАННЯ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО СУПРОВОДУ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ У БУДІВНИЦТВІ

К.е.н. Івлєва Н.П.

Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій

Діюча до кінця 2007 року система контролю якості будівництва, була створена багато років тому, вже не відповідала своєму призначенню в зв'язку з зрослими вимогами до якості будівництва.

Потрібна більш ефективна система контролю, що оснащена сучасними технічними засобами і створена на інших організаційних початках, що особливо актуально при зведенні висотних, потенційно небезпечних і інших унікальних будинків і споруд.

Як таку систему контролю прийнята система науково-технічного супроводу будівництва зазначених об'єктів, із широким використанням технічних засобів і з урахуванням специфіки таких об'єктів, із проведенням комплексних іспитів всіх відповідальних конструкцій, вузлів і систем. (Введено в дію ДБН В.1.2-5:2007 „Науково-технічний супровід будівельних об’єктів”)

Вона не дублює існуючі форми виробничого контролю Державного архітектурно-будівельного нагляду, авторського і технічного нагляду, а ефективно їх доповнює. Науково-технічний супровід будівництва об'єктів і існуючі форми контролю - це два напрямки, орієнтовані на створення об'єкта відповідного функціонального призначення, зведеного за сучасними вимогами і відповідної якості.

Науково-технічний супровід будівельних об'єктів (далі НТС) – комплекс робіт науково-методичного, експертно-контрольного, інформаційно-аналітичного й організаційно-правового характеру, що здійснюється базовими організаціями науково-технічного профілю або безпосередньо проектувальниками об'єкта для забезпечення якості і безпеки робіт у процесі вишукувань, проектування і будівництва, а також наступної безпечної експлуатації будинків і споруд.

Уведення системи НТС накладає на інвесторів, замовників, підрядчиків і наукові організації певні обов'язки, щоб система могла функціонувати в заданому режимі.

Новий нормативний документ встановлює порядок та умови виконання НТС, але не прописані економічні аспекти, що виникають при відборі виконавця, визначенні вартості, і таке інше.

Для цих об'єктів при проведенні інвестиційних конкурсів повинні враховуватися вимоги при укладанні на конкурсній основі договорів з базовими науковими організаціями на НТС будівництва об'єктів.

Критеріями вибору організацій для НТС повинні бути:

· відповідність спрямованості базової організації , напрямкам науково-технічної супроводу по даному об'єкту ;

· відповідність пріоритетним напрямкам енергозбереження ;

· можливість широкого тиражування результатів наукових розробок ;

· відповідність створених зразків світовим аналогам;

· висока економічна ефективність ;

· можливість експорту ;

· імпортозаміщення ;

· стислі строки виконання .

Проекти, що пройшли відбір завдань НТС виносяться на розгляд науково-технічної заради Замовника робіт і , у випадку позитивного висновку ( акцептування ) з організацією-переможцем укладається договір .

Соціально-економічна ефективність виконання завдань НТС полягає в зниженні вартості матеріалів і енергетичної складової в собівартості продукції підприємств України , зниженні витрат на енергопостачання і поточний ремонт житлово-комунального сектора без зниження комфортних умов і рівня життя населення , зменшенні залежності держави від імпорту будівельних матеріалів і паливно-енергетичних ресурсів , поліпшенні екологічної обстановки.

У договорі про НТС будівництва об'єкта встановлюються всі взаємини, обов'язки і відповідальність замовника і виконавця НТС.

Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій (НДІБК) одним з перших організацій українського будівельного комплексу почав виконувати послуги з комплексного науково-технічного супроводу.

До уваги, декілька цифр за результатами аналізу цих робіт.

Аналізуючи вартість цих робіт по відношенню до опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, що встановлюються Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, можливо зробити попередні висновки.

Вартість НТС складає від 0,03 % до 1,0 % від опосередкованої вартості спорудження житла, середній відсоток – 0,23%. Різниця пояснюється видами робіт, а також різними етапами життєвого циклу будівельного об’єкту, на яких виконувався НТС (чи це предпроектні роботи з обстеження прилеглих будівель для визначення впливу на них нового будівництва, чи це варіантні дублюючі розрахунки для відповідальних будівель у сейсмічних зонах.

Витрати на НТС включаються у зведений кошторис вартості будівництва об'єкту: Глава 9. Інші роботи і витрати, п.п. 41 « Витрати, що пов'язані з виконанням науково-дослідних, експериментальних або дослідних робіт для здійснення прийнятих у проекті технічних рішень» Додаток Б ДБН Д 1.1.1-2000. Це єдиний запис в новому ДБН [1] щодо включення цих робіт до зведеного кошторису, але найбільш хвилююче питання: як визначити вартість цих робіт?

Спробуємо дати Рекомендації щодо обґрунтування вартості робіт з НТС, враховуючи багаторічний досвід з обґрунтування цих робіт в НДІБК .

Аналогічно з обґрунтуванням вартості авторського нагляду, вартість НТС визначається за нормативами на окремі види робіт що виконуються за Формою № 2-П та у випадку відсутності нормативів - за Формою № 3-П, згідно з ДБН на проектні роботи [2]. Враховуючі, що НТС виконується на всіх етапах життєвого циклу будівельних об'єктів можливо використання нормативів як держаних так і відомчих.

Виникають складності з обґрунтування вартості робіт з НТС на стадії складання інвесторського кошторису, на цій стадії передбачити склад та обсяги всіх робіт з НТС не можливо. Аналогічне питання постає з визначенням вартості авторського нагляду, який визначається в главі 10 зведеного кошторису.

Кошти на ведення авторського нагляду визначаються розрахунком , виходячи з необхідного кількісного складу авторів проектові , що проводять авторський нагляд , та часу перебування їх на будівельному майданчику [3].

З досвіту проектних організацій, що складають інвесторську кошторисну документацію, вартість авторського нагляду визначається експертним шляхом і, як правило, становить 10% від вартості проектних робіт. Можливо передбачити, що вартість НТС буде становити 10%-20% від вартості проектних робіт.

За оцінками російських спеціалістів - загальна вартість НТС будівництва, включаючи інструментальний контроль якості на всіх етапах будівельного виробництва, складає не більше 0,5% від кошторисної вартості будівництва [4].

Вартість будівництва за інвесторським кошторисом завжди менша ніж за виконавчим кошторисом, але важливо все-таки провести розрахунок з максимальним наближенням до майбутніх витрат.

Для обґрунтування вартості робіт з НТС застосовувався «Збірник нормативів...” розроблений НДІБК у 2003 році й узгодженого Держбудом України. Сьогодні на стадії Погодження в Мінрегіонбуді знаходиться новий нормативний документ „Збірник нормативів витрат праці для визначення вартості робіт з оцінки технічного стану та експлуатаційної придатності конструкцій будівель і споруд» СОУ Д.1.2-02495431-001:2008” - стандарт організації (НДІБК) для визначення вартості робіт з науково-технічного забезпечення процесів реконструкції, технічного відновлення існуючих будівель і споруд, безпеки експлуатації об'єктів та запобігання аварійних ситуацій, що розроблено на заміну Збірника 2003 року.

Стандарт містить норми витрат труда (далі – нормативи) на візуальне та інструментальне обстеження конструкцій будівель і споруд, їх паспортизацію, на обмірні роботи, виконання перевірочних розрахунків несучої спроможності та розробку конструктивних рішень з підсилення або часткової заміни будівельних конструкцій.

Це тимчасові рекомендації, до того часу, коли будуть розроблені відповідні нормативні документи.

Звичайно, це приведе до подорожчання вартості робіт, але це буде компенсовано підвищенням якості будівництва і забезпеченням відповідних високих експлуатаційних якостей об'єктів.

На організації, що уклали договори на НТС будівництва, покладається надання інжинірингових послуг щодо застосування новітніх досягнень науки і техніки.

За результатами НТС повинен бути складений комплексний науково-технічний висновок щодо відповідності будинку або споруди затвердженому проекту і всім вимогам, що висуваються до якості їхнього будівництва (у тому числі в частині забезпечення його міцності, стійкості, безпеки, довговічності і т.і.), що підлягає включенню до складу виконавчої технічної документації об'єкта, що повинно бути відображено у відповідних ДБН (внесення доповнень).

НТС закінчується не тільки звітом про результати завершеного експерименту, а і пропозиціями про можливості їхнього масового тиражування, але вже без мінусів, допущених у головних зразках.

Державна приймальна комісія в акті приймання об'єкта в експлуатацію може рекомендувати експлуатуючій організації проведення подальшого моніторингу по об'єкту в цілому або по окремих його конструкціях, вузлам і системах.

Після цього організації, що експлуатують ці унікальні будинки і споруди, повинні укладати з відповідними науковими організаціями договори на моніторинг.

Основними задачами моніторингу є оцінка безпеки утримання нестандартних будинків, прогноз впливу на їхні несучі конструкції несприятливих факторів природного і техногенного характеру і, як наслідок, попередження аварійного обвалення того або іншого об'єкта.

Витрати на оплату таких послуг потрібно передбачати в кошторисах на експлуатацію зазначених будинків і споруд.

З досвіду Росії - фінансування моніторингу особливих об'єктів столиці здійснюється за рахунок коштів бюджету Москви [5].

Реалізація будь-якого будівельного проекту починається з розробки кошторисної документації. Від точності й оперативності розрахунку будівельних кошторисів залежить прибуток, час окупності проекту і тощо.

Економічний аналіз проекту - це перше , що потрібно ініціатору проекту після появи інвестиційної ідеї.

Для обґрунтування інвестиційної привабливості проекту, можливе включення розділів у програму НТС :

- « Ефективність інвестицій »;

- «Бізнес-план».

Ці розділи призначені для одержання як зовнішнього фінансування (від кредитних організацій, у тому числі і міжнародних, з бюджету, у результаті податкових пільг), так і внутрішнього фінансування (акціонерний капітал).

Слід окремо відзначити фінансову складову будівництва відповідальних об’єктів, що потребують НТС, на прикладі будівництва хмарочосів. Їхня висота, до речі, питання принципове [5] - цю тезу білоруських будівельників підтримує і автор. Починаючи проект, важливо не тільки забезпечити його відповідність сучасним технічним, естетичним і експлуатаційним вимогам, але й повною мірою усвідомити його фінансову складову, порівнюючи з реальними можливостями інвестора.

Відомо, що в цілому питома вартість загальної площі висотних будинків значно перевершує цей показник для будинків масового будівництва. Приміром, вартість 1 м ² житла в київських 30–40-поверхових будинках складає в середньому 2500 $, тоді як у будинках масового будівництва –1400–1600 $. У той ж час питома вартість загальної площі висотного будинку Петронас Тауерс в г. Куала-Лумпур (Малайзія) склала 3743 $.

З економічної точки зору ці цифри виправдані в умовах дефіциту вільних ділянок забудови (Японія, Тайвань, інші острівні держави), твердого обмеження з інженерно-геологічних умов (прибережні зони) і високої вартості земельних ділянок у мегаполісах і великих містах.

Накопичений закордоном досвід говорить, що з урахуванням вартості землі оптимальними за економічними показниками є 30–50-поверхові будинки. Все, що вище, зводиться, як правило, або з розумінь архітектурної необхідності, або престижності.

У схемі будівництва складних, унікальних споруд головними є три принципи, що підтверджені світовою практикою – ефективність, безпека й економічність, що повинні стати основними для нас.

У наш час, при відсутності бюджетного фінансування головних наукових і проектних інститутів і розосередженості наукових кадрів, поняття НТС будівництва і все, що з ним пов'язане, повинно ініціювати нову форму співробітництва науково-технічних колективів у створенні принципово нових проектів. Ця форма співробітництва або нова структура взаємодії науки і будівельного виробництва повинна знаходити своє відображення в сучасній системі нормування, у тому числі в майбутній методичній робочій документації.

Для подальших досліджень передбачається створення інформаційної системи, яка б виконувала функції збору, накопичення, переробки й аналізу робіт з НТС для використання при розробці нормативних документів.

Обґрунтовано і точно розрахований кошторис служить заставою готовності інвесторів вкладати грошові кошти в будівельний проект.

Література :

1. ДБН В.1.2-5:2007 „Науково-технічний супровід будівельних об’єктів”. - К.: ДЛ „Укрфархбудінформ”, 2007. - С.14.

2. ДБН Д.1.1-1-2000. Правила визначення вартості будівництва. // Ціноутворення у будівництві. Збірник офіційних документів та роз’яснень Держбуду України. - К.: Інпроект, 2003. - № 6 - С. 9-179.

3. Лист Держбуду від 04.10.2000 р. N 7/7-1010 ( v1010241-00 ), http://uapravo.net/data/base36/ukr36290.htm.

4. Давидюка Н. Научно-техническое сопровождение высотного и уникального домостроения. - М.: "Архитектура" додаток до науково-технічного журналу "Строительные материалы" 4/2005

5. Закон города Москвы « О мониторинге особых объектов нежилого фонда города Москвы », Постановление Правительства Москвы от 10 апреля 2007 г . № 265-ПП . - www.mos.ru

6. Марковский М., Висотное домостроение. Без права на ошибку. Беларусь.: Архитектура и строительство, журнал . - www.ais.by/content/view/1052/120.

7. Николаев С.В. Безопасность и надежность высотных зданий – это комплекс высокопрофессиональных решений // Уникальные и специальные технологии в строительстве. - 2004. - № 1. - С. 8–18.