WEB-ресурс научно-практических конференций

ЕКОНОМІЧНІ ОЧІКУВАННЯ ЗМІН У ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНОМУ КОМПЛЕКСІ У ЗВ‘ЯЗКУ ЗІ ВСТУПОМ УКРАЇНИ ДО СОТ

Дубицький Д.П.

Академія митної служби України, м.Дніпропетровськ

Попри те, що існує багато суперечливих точок зору щодо впливу на національну економіку вступу України до Світової організації торгівлі, цей інтеграційний напрям було визнано урядом країни пріоритетним. У 2000 році Верховною Радою України було надано формальну згоду щодо вступу до цієї організації, після чого було проведено ряд заходів, спрямованих на виконання обов’язкових вимог для країн, які мають намір вступити до Світової організації торгівлі. Кінцевої мети урядом країни було досягнуто у лютому 2008 року і на цей час Україна є повноправним членом цієї організації.

За рахунок усунення кількісних обмежень після вступу України до Світової організації торгівлі з’явиться можливість збільшити обсяги експорту нашої металургійної продукції до країн Європейського союзу на 60-80 млн. дол. США на рік. Проте, збільшення обсягів виробництва металопродукції напряму залежить від наявності сировини, яка постачається гірничо-збагачувальними комбінатами. Тобто від стабільної роботи цих підприємств залежить те чи будуть використані отримані можливості виходу на європейський ринок металопродукції. На думку автора, актуальним є дослідження впливу інтеграційних процесів, пов’язаних із вступом до Світової організації торгівлі, на діяльність гірничо-збагачувальних комбінатів, які розташовані на території Дніпропетровської області.

На території Дніпропетровської області діють декілька гірничо-збагачувальних комбінатів, а саме: Інгулецький, Марганецький , Ордженікідзевський , Південний, Північний, Просянський та Центральний.

Споживачами продукції даних підприємств є переважно вітчизняні підприємства. Експортна частка продукції для більшості з гірничо-збагачувальних підприємств є відносно малою, хоча є й винятки (частка експорту у 2006 році Просянського та Центрального гірничо-збагачувальних комбінатів становила 46% (каолін збагачений) та 44% (концентрат) відповідно [1]. На ринку збагачених руд ці підприємства майже не зазнають іноземної конкуренції (лише з боку російських підприємств) і, переважно конкурують між собою.

Через відносно невелику питому вагу експорту в загальному обсязі реалізованої продукції вплив вступу до СОТ не матиме значного негативного впливу на господарську діяльність підприємства, навіть, навпаки, створить більш сприятливі умови щодо виходу на світовий ринок. Українські виробники не зазнають втрат через вступ до СОТ через конкуренцію з російськими гірничо-збагачувальними комбінатами, адже Росія поки що не є членом цієї організації.

При відміні мита на продукцію гірничо-збагачувальних комбінатів існує ймовірність виходу на вітчизняний ринок іноземних виробників. Але ця ймовірність є досить малою. Найвищий митний тариф на продукцію цих підприємств становить 2%, а різниця внутрішніх та світових цін складає приблизно 30% [2]. Тобто відміна імпортного мита не буде вирішальним при виході на ринок України іноземних товаровиробників цієї галузі. У свою чергу, відміна імпортних мит дозволить здійснювати закупівлі іноземного устаткування за меншими цінами, що дозволить впроваджувати у виробництво новітні технології.

Господарська діяльність більшості сучасних гірничо-збагачувальних підприємств характеризується обмеженістю власних коштів і потребою у інвестиціях у виробництво та оновлення машин та устаткування. Із вступом України до Світової організації торгівлі інвестиційний клімат для потенційних закордонних інвесторів поліпшився. Адже законодавство України стало більш уніфіковане до світового законодавства, за рахунок чого інвестор має менші ризики неотримання прибутків чи одержання збитків. Україна як країна-учасник повинна дотримуватися правила застосування пільг та санкцій, які діють в межах Світової організації торгівлі. Це робить дії уряду щодо зовнішньоекономічного регулювання більш прогнозованими та стабільними, що також поліпшує інвестиційний клімат в країні.

Вступ нашої країни до Світової організації торгівлі створює передумови для виходу на вітчизняний ринок транснаціональних корпорацій (у тому числі транснаціональних банків). Ці компанії матимуть змогу включати гірничо-збагачувальні комбінати до своїх промислових ланцюгів замкнутого циклу. Тобто продукція може бути використана виробничими потужностями корпорацій, які знаходяться за кордоном, що автоматично збільшить частку експорту у виробництві гірничо-збагачувальних комбінатів. Вихід на фінансовий ринок України транснаціональних банків та великих іноземних банків підвищує ймовірність інвестування ними гірничо-збагачувальних комбінатів та надасть змогу отримувати більш дешеві кредити.

Отже можна підсумувати, що з вступом України до Світової організації торгівлі гірничо-збагачувальні комбінати мають змогу підвищити обсяги реалізації продукції на внутрішньому та зовнішніх ринках. На внутрішньому ринку – за рахунок збільшення споживання металургійними підприємствами внаслідок збільшення експорту та за рахунок зменшення конкуренції збоку російських підприємств (Росія не входе до складу Світової організації торгівлі). На зовнішньому ринку – за рахунок входження до транснаціональних корпорацій та відкриття ринків країн-учасниць. Також виникнуть сприятливі умови для залучення закордонних інвесторів та отримання більш дешевих кредитів.

Література:

1. http://www.smida.gov.ua/emitents

2. http://ukrrudprom.com