WEB-ресурс научно-практических конференций

ФІНАНСОВІ АСПЕКТИ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ВИРОБНИЧИХ ПІДПРИЄМСТВ

Непогодіна Н.І.

Хмельницький національний університет

Динамічний і стабільний розвиток виробничих підприємств у конкурентному середовищі неможливий без продуманої інноваційно-інвестиційної політики, яка повинна забезпечувати своєчасне оновлення їх виробничо-технологічної бази, що, в свою чергу, уможливлюватиме розвиток продуктового ряду, диверсифікацію діяльності та вдосконалення бізнес-систем і бізнес-процесів. Проте реалізація інноваційно-інвестиційних рішень значною мірою визначається фінансовим станом підприємств, їх плато- і кредитоспроможністю, здатністю акумулювати інвестиції для втілення тих стратегічних рішень (проектів), які можуть забезпечити найкращі можливості розвитку.

Фінансові аспекти управління реалізацією інноваційних проектів знаходяться в центрі уваги багатьох науковців. Зокрема, цими питаннями займаються О. Бланк, С. Герасимова, В.Мильнік, Л.Нейкова, А. Пересада, Д.Черваньов, А Шеремет, О. Ястремська та ін.. Проте залишаються ще недостатньо опрацьованими питання, що стосуються інвестиційного забезпечення інноваційного розвитку виробничих підприємств. Звідси завданням даного дослідження визначено формування методичних засад оцінки здатності суб’єкта господарювання фінансувати стратегію інноваційного розвитку підприємства.

Як свідчать дані, наведені в табл. 1, серед джерел фінансування інноваційної діяльності найбільшу частку складають власні кошти підприємств – у 2006 р. це становило 84,6% від загальної суми витрат на інноваційну діяльність. До того ж, обсяги інвестування інноваційної діяльності з цих джерел за період з 2000 до 2006 р. зросли у 3,7 рази, в той час як, наприклад, за рахунок коштів іноземних інвесторів – всього в 1,3 рази (при тому, що у 2006 р. частка коштів іноземних інвесторів склала лише 2,9 %); частка інноваційних витрат, профінансованих з Державного бюджету, становила лише 1,9%. Тому при розробленні інвестиційної стратегії підприємства повинні переважно розраховувати на власні сили, використовуючи існуючі накопичення і кредитні ресурси.

Таблиця 1. Динаміка та структура інвестицій, спрямованих на фінансування інноваційних розробок в Україні *

*Складено за www.ukrstat . gov.ua.

Очевидно, що власні джерела для фінансування інноваційного оновлення можуть використовувати лише ті підприємства, що мають для цього достатні накопичення. На жаль, за даними Держкомстату, у 2006 р. 35,5% промислових підприємств України були збитковими. Водночас порівняння суми отриманих прибутків у 2006 р. лише у промисловому секторі (33656,8 млн. грн.) і витрачених власних коштів усіма підприємствами України на інноваційну діяльність (5211,4 млн. грн.) показує, що цій діяльності у бізнес секторі приділяється неприпустимо мало уваги і виділяється недостатньо ресурсів для того, щоб її результативність була відчутною загалом для економіки. Тобто, навіть ті суб’єкти господарювання, які були прибутковими, інвестують кошти у проекти, які не можна віднести до інноваційних.

Це закономірно, оскільки інвестиції у інноваційну діяльність є найризикованішими. І чим масштабнішим є інноваційний проект, чим більше коштів для його реалізації запозичується через банківські кредити, тим більше його інвестування порушує фінансову стабільність підприємства. Тому прийняття інноваційно-інвестиційних рішень потребує не лише оцінки рентабельності інвестиційної діяльності (здатності інвестицій генерувати прийнятний для інвестора прибуток), а й прогнозування ступеня їх впливу на фінансову рівновагу підприємства, особливо тоді, коли обсяги кредитних ресурсів є співрозмірними обсягу власних інвестиційних витрат.

Для оцінки рівня фінансової стійкості підприємства доцільно у динаміці останніх років проаналізувати його коефіцієнти поточної заборгованості, довгострокової фінансової незалежності, маневреності власного і довгострокового позичкового капіталу. Для оцінки рівня платоспроможності суб’єкта господарювання доцільно у динаміці останніх років проаналізувати коефіцієнти абсолютної і поточної його платоспроможності. Їх відповідність нормативним показникам буде свідченням готовності підприємства до реалізації інвестиційних проектів.

З метою оцінки рівня фінансового ризику у разі реалізації інноваційно-інвестиційного проекту пропонується розраховувати коефіцієнт автономії проекту (відношення інвестицій за рахунок власних коштів до загальної суми інвестиційних витрат); коефіцієнт залежності від зовнішнього фінансування проекту (відношення залученого підприємством позичкового капіталу на певну дату до величини власного капіталу підприємства); коефіцієнт маневреності власного капіталу (показує, яка частка власного капіталу підприємства знаходиться у оборотній і ліквідній його формах). Оцінка на основі зазначених методичних підходів здатності підприємств галузі машинобудування до реалізації інноваційно-інвестиційних проектів, має бути предметом наступних досліджень. Водночас, оцінюючи обсяги залучення інвестиційних ресурсів, слід брати до уваги умови, за яких може бути зменшена їх вартість.