WEB-ресурс научно-практических конференций

БУДІВЕЛЬНО-ІНЖИНІРИНГОВІ ФІРМИ ЯК ІННОВАЦІЙНІ СУБ’ЄКТИ УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНИМИ РЕСУРСАМИ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ТА ВПРОВАДЖЕННІ БУДІВЕЛЬНИХ ПРОЕКТІВ

К.т.н. Тугай О.А.

Київський національний університет будівництва і архітектури

Актуальність теми обумовлена потребою перегляду традиційних відносин між провідними учасниками інвестиційного процесу - інвестором та провідними виконавцями. Існує потреба розробки науково-теоретичного обґрунтування діяльності організацій, що мають виконувати специфічні функції на ринку реальних інвестицій – управляти ресурсами інвестора і приймати на себе відповідальність за хід виконання проекту. Відсутність цілісної методології з вирішення відповідного комплексу складних наукових проблем обумовило потребу даного дослідження.

Постановка проблеми. Будівельно-інжинірингові фірми позиціонуються не лише як центри з обґрунтування технологічних, маркетингових та економічних рішень будівельного проекту, але й як провідного виконавця, відповідального за хід підготовки та виконання проекту, керівництво його ресурсами та додержанням організаційно-технологічних, вартісних та інших проектних параметрів . Це дало підстави визначити зміст виконуваних ними функцій як суб’єктів ринку будівельних робіт та послуг, серед яких визначальними є:

- пошук проектувальника (за угодою з інвестором), оцінка готовності проектно-кошторисної документації вимогам проекту, керівництво доопрацюванням та узгодженням ПКД;

- пошук субпідрядників, постачальників, узгодження їх дій в межах проекту, відповідальність за своєчасне і достатнє постачання проекту всіма видами ресурсів;

- формування надійного інформаційно-аналітичного, програмного та методичного забезпечення стану проекту та рівня використання ресурсів інвестора в межах проекту.

Основний зміст. Методологічною основою раціональної взаємодії інвестора та будівельно-інжинірингової фірми є модель (фрагмент подано в табл. 1), яка розподіляє сумісні для інвестора та провідного виконавця фази інвестиційного циклу (передінвестиційну та будівельну) на 7 стадій:

1) передконтрактна підготовка;

2) передпроектна підготовка;

3) передпроектні дослідження;

4) розробка ПКД на багатоваріантній основі та її узгодження ;

5) підготовка процесу будівництва;

6) підготовка будівельного майданчика;

7) будівництво .

8)

Таблиця 1. Фрагменти укрупненої моделі взаємодії інвестора з будівельно-інжиніринговою фірмою (на прикладі компанії „Будівництво та екологія”)

В якості методичної основи раціонального узгодження між підрядником та інвестором альтернатив впровадження будівельних проектів пропонується організаційно-логістична модель типу „роботи-вершини” з оновленим змістом параметрів, які відображають:

a) перелік, обсяг та вартість товарно-матеріальних цінностей, що входять до складу кошторисної вартості по даній роботі через вартість сировини, матеріалів, конструкцій та виробів;

b) терміни постачання на приоб ’ єктний склад матеріальних ресурсів, прив’язані до терміну локального початку даної роботи ;

c) складові операції даної роботи, прийнята в організації базова трудомісткість їх виконання, фаховий та кількісний склад бригад;

d) потребу в машинах та механізмах, витрати на їх експлуатацію;

e) технологію упорядкування операцій в локальний елемент сітьової моделі.

В якості підсумкового етапу дослідження пропонується розробки елементів та підсистем структур управління для будівельно-інжинірингових фірм та наступне їх впровадження в практику будівельного виробництва. Інституційний рівень організації складають мають скласти керівник організації та його заступники, що координують діяльність фірми за окремими стадіями інвестиційного циклу, що є , водночас, стадіями циклу взаємодії фірми з інвестором, виконавцями та іншими учасниками впровадження будівельного проекту. Маневреність та адаптивність структури забезпечується введенням до її складу елементів структур проектного управління. Керуючому будівництвом в складі структури фірми підпорядковані менеджери з управління будівництвом по укрупненим комплексам БМР (загально-будівельні роботи, устрій підземної частини, опоряджувальні роботи, спеціальні роботи та устрій інженерного обладнання).

Висновки. Запропонована методологія, реалізована в комплекс прикладних програм та проекти структур управління, створюють належні умови для раціоналізації діяльності будівельно-інжинірингових фірм як центрів регулювання ресурсів інвестора в процесі підготовки ат впровадження будівельних проектів.

Література:

1. Тугай О.А., Чертков О.Ю. Розробка інноваційних основ організації підготовки будівельного виробництва// Шляхи підвищення ефективності будівництва в умовах формування ринкових відносин: Зб. наук. праць. - К.: КНУБА, 2006. - Вип. 16. - C.107-113.