WEB-ресурс научно-практических конференций

ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ЯК АЛЬТЕРНАТИВНА ІНВЕСТИЦІЯ В РОЗВИТОК ЕКОЛОГІЇ

Копелюк В.В.

Мукачівський технологічний інститут

З індустріальним розвитком суспільства екологія зазнала значної модифікації, тому забезпечення екобалансу є актуальною проблемою. Для України на сьогодні найбільш важливим є регіональний рівень екоменеджменту , оскільки саме тут визначаються особливості природних, соціальних та виробничих умов господарювання. Питання енергозбереження, зокрема на основі наявного ресурсного потенціалу регіонів, стали предметом дослідження ряду вітчизняних науковців. Механізми регіонального управління екологічними процесами передбачають регулювання використання природних ресурсів місцевого значення, визначення нормативів забруднення природного середовища, впровадження економічного механізму природокористування на регіональному рівні (наприклад, розробку й практичне впровадження енергозберігаючих технологій), здійснення державного контролю за дотриманням природоохоронного законодавства, визначення і реалізацію регіональної інвестиційної екополітики . Особливу роль тут відіграє економія енергії, яка бере участь у формуванні будь-якого корисного цільового ефекту (продукту, роботи тощо). Саме тому розробка нових способів, підходів та механізмів екоменеджменту для сприяння сталому розвитку регіонів є актуальною.

Україні та її регіонам, зокрема Закарпатському, притаманні характерні для світової цивілізації економічні, соціальні й екологічні проблеми, які мають нагальну потребу у вирішенні. Найбільший тиск на природу й навколишнє середовище в Закарпатському краї створюють: науково необґрунтовані вирубки лісів, автотранспортна й залізнична галузі, видобувна промисловість, магістральні нафто- і газопроводи, потужні джерела електромагнітних полів тощо. Закарпаття в останні роки, окрім негативних впливів перехідного періоду, кілька разів потерпало від катастрофічних повеней та інших техногенних явищ. Підтримка належного екостану є життєво необхідною для цього туристичного краю.

За цих умов існує потреба обґрунтування пріоритетних шляхів сталого розвитку країни, її регіонів і Закарпаття в тому числі. Мова йде про встановлення основних шкідливих факторів екологічного впливу та методів їх подолання; здійснення наукового аналізу економіко-екологічної ефективності сучасних промислових комплексів регіонів України; визначення еколого-економічної ролі функціонування спеціальних економічних зон; удосконалення методологічних основ забезпечення сталого еколого-економічного розвитку регіонів у контексті вирішення проблеми на загальнонаціональному рівні. Особливу увагу слід приділити реалізації інвестиційних проектів по енергозбереженню.

Так, враховуючи катастрофічні природні процеси, які негативно відбились на екології Закарпатського краю, тут необхідно, в першу чергу, удосконалювати механізми по запобіганню таких явищ. Одним з ефективних способів попередження повеней може бути створення гідроелектростанцій (ГЕС), адже гідроенергетичні можливості краю є достатніми й майже не використовуються (лише на 7%). Для обґрунтуванні доцільності здійснення інвестицій у їх побудову доцільним є застосування наступних методів оцінки: метод визначення строку окупності інвестицій, метод визначення індексу рентабельності інвестицій та метод розрахунку чистого приведеного доходу [2], який повинен бути головним при оцінці реалізації екопроектів .

Закарпаття володіє найбагатшим енергопотенціалом в Україні (6,45 млрд. кВт/ год електроенергії на рік) з наявною потужною бурхливою річковою системою (понад 9000 річок та потічків), особливо в передгірських та гірських районах, що і є основним водним ресурсом для побудови ГЕС, які в свою чергу є альтернативним екологічно безпечними джерелом енергії для навколишнього середовища. Гідропотенціал кожної повноводної гірської річки оцінюється в 650-1000 кіловат електроенергії за годину , що дозволить забезпечити електроенергією щодня близько 350 будинків. Кошторисна вартість будівництва коливається в межах від 260 до 410 тис дол. США, з терміном окупності 5-6 років, при повному навантаженні [3]. Державні чи приватні інвестиції в будівництво порядку 40 ГЕС таких типів дали б можливість краю бути на власному, автономному енергозабезпеченні. Це, у свою чергу, буде великим позитивним внеском в екологію як області, так і країни в цілому. Така регіональна інвестиційна стратегія по енергозбереженню надасть можливість додаткового залучення трудових ресурсів краю від 4 до 12 осіб на кожній ГЕС.

Для України користь від побудови таких електростанцій буде виявлена через зниження рівня шкідливих викидів від атомних і теплоелектростанцій, зменшення навантаження по виробництву електроенергії на ці електростанції внаслідок компенсації гірськими ГЕС. Для Закарпаття користь виразиться в тому, що під час сильних опадів рівень води в річках такого типу стрімко збільшується, і тим самим, щоразу постає загроза настання все нових і нових повеней, різних за своїм масштабом катастрофічної дії, а можливості забору великого об’єму води ГЕС на річках допоможе в критичних випадках запобігти можливим стихіям.

Література:

1. Завадський Є.С. Екологічний менеджмент // Менеджмент: Підручник для студ . екон . спец. ВНЗ: у 2 т. Т. 2. – К.: Вид.-во Європ . ун-ту , 2002. – С. 474-508.

2. Пересада А.А. Інвестування: Навч . посібник. – К.: КНЕУ, 2004.

3. www.ecores.uzh.ukrtel.net