WEB-ресурс научно-практических конференций

ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ МЕТАЛУРГІЙНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ

Шевченко І.Л.

КНЕУ ім. Вадима Гетьмана

Бурхливий розвиток світового промислового виробництва призвів до дефіциту традиційних енергоресурсів. Чорна металургія – це одна з основних галузей промисловості України, яка найбільше залежить від даного виду ресурсів.

Головною метою доповіді є аналіз енергоємності вітчизняного виробництва металопродукції та визначення джерел щодо зниження витрат на енергозбереження.

Актуальність даної теми обумовлення загостренням проблем енергоспоживання в нашій державі. Економіка та промисловість, що була замкнена на власних енергоносіях колишнього радянського союзу вже вичерпала себе. Перехід на ринкові відносини господарювання є неминучою реальністю, що обумовлена процесами подорожчання світових енергоресурсів. Колишня конкурентна перевага вітчизняних гірничо-металургійних підприємств, а саме дешеві енергоносії стала ступором розвитку даної галузі промисловості. В той час, коли всі міжнародні гравці перебудовували своє виробництво в сторону зменшення енергоспоживання, металургійні підприємства України знаходились в кращих умовах, що давало можливість для кращих конкурентних позицій. Розпад радянського союзу та стагнація економіки, що відбулася в середині 90х років не дали змоги модернізувати і до того застаріле та зношене обладнання. Саме тому, в спадок дісталися застарілі технології, що окрім енергоємності мають також такий недолік як низька якість продукції, та неможливість виробляти продукцію з більшою доданою вартістю (приклад – автомобільний лист). Починаючи з 2004 року українські металурги вийшли на шлях тотальної модернізації доменного, сталеварного та прокатного виробництва. Так в середині 2007 року була запущена в дію перша черга інвестиційного проекту по будівництву конверторного цеху « Алчевського металургійного заводу», що є досить вагомим кроком на етапі переозброєння сталеварного виробництва нашої держави.

Незалежно від позитивних зрушень у даній галузі все ще існує комплекс невирішених проблем щодо діяльності металургійних підприємств. Зокрема:

• технічний стан основних фондів більшості металургійних підприємств є незадовільним;

• недостатньо розвинений внутрішній ринок металопродукції становить великий ступінь ризику для діяльності металургійного комплексу;

• потреба у значних інвестиціях для оновлення основних фондів;

• висока енергоємність продукції гірничо-металургійного комплексу.

Головною проблемою, що має системне значення для розвитку металургійного комплексу, є постійне зростання ціни на природний газ. Енергоємність української металопродукції майже в 1,5 рази вища, ніж у кращих світових виробників. Підвищення цін на енергоносії гостро поставило питання щодо впровадження нових енергозберігаючих металургійних технологій.

У металургійному виробництві України використовуються практично всі відомі види енергоносіїв. Частка споживання енергоресурсів визначаться видами та структурою металургійного виробництва (рис. 1).

Рис.1. Частка видів споживаних енергоносіїв за видами в чорній металургії України

Незважаючи на значну енергоємність доменного виробництва чавуну, він залишається безальтернативним, оскільки в світі вважається найефективнішим. Значна застарілість обладнання на цьому етапі виробництва призводить до підвищеного споживання газу та коксу, що робить даний етап виробництва самим енергоємним (рис. 2).

Рис. 2. Частка енерговитрат по металургійних виробництвах

Основними критеріями до зниження енергоємності галузі є створення та впровадження ефективної законодавчої бази, використання сучасних енергозберігаючих технологій та проведення енергетичного аудиту. Так, у світовій практиці для зниження витрат на природний газ використовують пиловугільне паливо. Саме воно з поєднанням безконусних навантажувальних пристроїв допомагає в енергозбереженні при доменному виробництві. Також для зменшення енерговитрат можна використовувати: технологію комбінованого дуття; енергозберігаючі газові турбіни (ГУБТ); технологію доменної плавки з підвищеним тиском на колошнику та ін. Тому можна сказати, що для металургійного виробництва головним є використання інновацій та наукових розробок.

На сьогодні в Україні впроваджена програма щодо енергозбереження у металургійній галузі. Так, загальні питомі енерговитрати на виробництво готового прокату у 2011 р. складуть 1,43 т.у.п./т проти 1,52 т.у.п./т у 2006 р. і 1,65 т.у.п./т у 2000р. (рис. 3).

Рис. 3. Зміна питомих витрат енергоресурсів у ГМК України до 2011 р.

Висновки:

основними інноваціями, що забезпечать зниження витрат на енергозбереження є: зниження питомого споживання коксу; удосконалення технології вдування пиловугільного палива; підвищення температури дуття; поліпшення вогнестійких властивостей та тривалості кампанії доменних печей; зниження вартості їх ремонту; удосконалення процесів контролю та управління плавленням; забезпечення необхідного рівня захисту навколишнього середовища.

Література:

1. Анализ производственно-хозяйственной и финансово-экономической деятельности предприятий объединения “ Металлургпром ” за 2005 год. – Днепропетровск, 2006.

2. Державна програма розвитку та реформування гірничо-металургійного комплексу України на період до 2011 року (затверджена постановою КМ України №967 від 28.07.2004).

3. Козлов А. От экономии к технологи //Металл. – 2007.- №2 (86). – С.19.

4. Лешан Е. Автоматизация – это правильно // Металл. – 2007.- №12 (96). – С.62-65.

5. Б. Буркинський , С. Савчук . Інноваційний рівень виробництва та конкурентоспроможність чорної металургії України // Економіка України. – 2006. – №4. – С.4-15.