WEB-ресурс научно-практических конференций

ІНВЕСТУВАННЯ ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ

Крилова О.В., к.т.н ., Тюхменьова К.Є.

Національний гірничий університет, м.Дніпропетровськ

Туризм - одна з найприбутковіших галузей світової економіки. Щорічний прибуток від туристичної діяльності у таких країнах як Іспанія і Греція складає відповідно 4,3 і 6,4% у валовому внутрішньому продукту. Кількість туристів, які відвідали Туреччину, досягло в 2007 році 23,3 мільйона осіб, що на 17,8% більше ніж у 2006 році. Україна також має всі передумови для інтенсивного розвитку внутрішнього і міжнародного туризму: особливості географічного положення, сприятливий клімат, багатство природного, історико-культурного і туристично-рекреаційного потенціалу. Але поруч з природними дарами української землі необхідно відмітити складні умови розвитку національного туристичного бізнесу. Питань, які ускладнюють діяльність суб’єктів туристичної діяльності, достатньо, разом вони складають цілу низку перешкод на шляху до прогресу туристичної діяльності в Україні. Головним чином ці суперечності походять з неузгодженості законодавчої бази, яка регулює туристичну діяльність. Що в свою чергу призводить до складнощів у залучені інвестицій до цієї галузі.

Сьогодні Українська держава почала робити активні дії щодо вдосконалення законодавчої бази, регулюючої діяльність національних турагентів і туроператорів . Головним напрямком дії туристичних суб’єктів сьогодні фактично є популяризація іноземних курортів, оскільки це не потребує значних довгострокових інвестицій, а фінансові вкладення у цей бізнес приносять “швидкий” прибуток. Звичайно з точки розу підприємців це є доцільним та обґрунтованим видом діяльності і мова про національні інтереси не ведеться. Тому створення внутрішнього туристичного продукту України має відбуватися на національному рівні, з залученням усіх суб’єктів туристичної діяльності, зі значною державною підтримкою, з об’єднанням навколо туризму багатьох галузей народного господарства та освітньо-кадрової системи. Розвиток таких масштабних проектів має проводитися згідно з установленою стратегією, поступово та виважено. Звичайно для реалізації глобальних національних проектів необхідно залучення великих коштів, відповідно, великих інвесторів. Це складна задача для українського туристичного ринку, перш за все тому, що він не відповідає стандартам вже сформованих індустрій туризму інших країн, тому очікувати прибутковості проектів у туризмі в України на рівні інших економічних галузей не доцільно, і перші роки інвестування таких проектів більш схожі на меценатство.

Ще один фактором дефіциту фінансових інвестицій у український туризм є необізнаність світової економіки про потенціал та позитивні особливості цієї галузі в Україні. Не зважаючи на це, у 2007 році результатом потужної співпраці держав і футбольних діячів Україна з Польщею перемогли у змаганні і здобули виключне право на проведення Чемпіонату Європи з футболу 2012. Тому у 2012 році Україна має винятковий шанс показати себе не лише як гостинну футбольну господиню, а і презентувати світовій спільноті новий туристичний продукт з назвою Україна. Кращих умов для цієї події годі й шукати: під час проведення Чемпіонату події і новини з українських терен будуть висвітлюватися на весь світ. Необхідно використати цей шанс ефективно і презентувати світовій спільноті Україну туристичну.

Звичайно підготовка до Чемпіонату має вирішити багато питань, які стримують розвиток туризму в Україні, зокрема розвинути інфраструктуру міст-учасників, підготувати гостинний ринок значно збільшивши номерний фонд України і, головне, підготує підприємців і туроператорів до діяльності у національному туристичному бізнесі, надасть досвіду українській владі створювати сприятливі умови для розвитку туристичного бізнесу в України та залучення інвестицій, які здатні вивести український туристичний продукт на світовий рівень.

Підготовка до ЄВРО-2012 розпочалася і триває. На сьогоднішній день Дніпропетровська Облдержадміністрація розрахувала загальну суму інвестицій, необхідних для фінансування програми підготовки до чемпіонату, вона складає більше ніж 6,7 млрд.грн . З них 1,82 млрд.грн . планують витратити на зведення 15 нових готелів і 127,2 млн.грн . на реконструкцію на існуючих і місті готелів та студентських гуртожитків. Номерний фонд Дніпропетровська станом на січень 2008 року складає 58 готелів загальною кількістю міст 2806. Лише за попередніми даними вже протягом наступних 5 років він зросте до показника 3000 міст. Для цього розроблено 16 проектів будівництва та реконструкції готельного сектора. Програма підготовки до чемпіонату також передбачає витрати на ремонт доріг у розмірі 58 млн.грн і більше ніж 339 млн.грн . на реконструкцію Дніпропетровського аеропорту. 5,5 млрд.грн з необхідних 6,7 планують отримати з держбюджету, залишок у 1,5 млрд.грн буде покладено на плечі інвесторів. Необхідно додати, що головний об’єкт Чемпіонату з футболу 2012 у Дніпропетровську – стадіон “Дніпро” зводиться за рахунок власників ФК “Дніпро” самостійно, стан готовності об’єкту на сьогодні складає 80%.

Приймаючи до уваги, що програма підготовки кожного міста-учасника ЄВРО-2012 близька до дніпропетровської, можна зробити висновки, що робота в Україні з розвинення туристичної галузі ведеться дуже інтенсивно, але пріоритет надається футболу, інші ж напрямки туризму відсуваються на другий план. Такі гіганти галузі як гірськолижний та курортний туризм мають розвиватися за рахунок обласних бюджетів та самостійно за ініціативою власників туристичних об’єктів. Треба пам’ятати, що Україна має великі привілеї поруч з країнами, де туризм – явище сезонне. У порівнянні з такими країнами, Україна - унікальна з географічно-кліматичної точки зору і є володарем таких потужних рекреаційних регіонів як Крим і Закарпаття. Розвиток одного туристичного напрямку не заважає, а прискорює розвиток усіх інших; і всі ті необхідні заходи, втілення яких сприяє розвитку спортивного туризму призведе до покращення умов діяльності всіх національних рекреаційних об’єктів. До питань, які потребують термінового вирішення, відносяться: повноцінне врегулювання законодавчої бази туристичної діяльності, налагодження візового контролю з, перш за все, країнами шенгенської зони та створення сприятливого середовища як для іноземних інвесторів, які тільки заходять на український ринок, так і для національних компаній, які обирають прибуткові проекти для фінансування.

Стосовно інвестицій важливо додати, що туристична галузь потребує збільшення гостинного ринку України у різних зірково-цінових категоріях. І тому з метою зменшення суми коштів, необхідної для будівництва готелів, необхідно звернути увагу на досвід західних країн у переобладнанні та реконструкції гуртожитків та дитячих таборів для відтворення на їх базі сучасних кемпінгів та хостелів . Також існує практика у залучення фізичних осіб для співпраці у створенні місць для тимчасового проживання (апартаменти та ін.). Втілення вище перерахованих заходів дійсно може зекономити значну кількість коштів, а також залучити до взаємодії з державою багатьох громадян.

Ще раз підкреслимо, що проблема залучення інвестицій до туристичної галузі дуже актуальна і вимагає багато зусиль з боку держави що до створення сприятливих умов для заходження іноземних інвесторів на національний ринок туристичних послуг. Але такі зусилля у разі розумного регулювання як правило приносить значні переваги, такі як збільшення готівкового обороту в регіонах, у тому числі надходження іноземної валюти; ріст валового національного продукту; створення нових робочих міст, реформування структури відпочинку, яка може бути використана як іноземними туристами, так і місцевими жителями; залучення капіталу, в тому числі іноземного, збільшення податкових надходжень .

Література:

1. Менеджмент туристичної індустрії: Навч . посібник / Школа І.М. та ін.; За ред. І.М.Школи. – Чернівці, 2003.- 596с.

2. www.komitet12.org.ua

3. www.liga.net