WEB-ресурс научно-практических конференций

ТУРИЗМ НА СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЯХ

К.е.н . Лісовий А.В.

Національний університет державної податкової служби України

Одним із нових, і в той же час, актуальних видів несільськогосподарської зайнятості, який може не тільки суттєво зменшити безробіття, але й змінити інфраструктуру села і можливо навіть з часом стати одним із основних джерел доходів для значної частини селян – є сільський туризм.

Сільський туризм дуже широке поняття, яке не має поки що загальновизнаного визначення. З геодемографічної точки зору – це туризм за межами міста, на території з низькою густотою населення. З точки зору туристського продукту – це набір різноманітних послуг від проживання в сільському будинку, цікавих походів, риболовлі, полювання до безпосередньої участі в житті місцевого населення. Селу є що запропонувати: сільські пейзажі, традиційний селянський спосіб життя, екологічно чисті продукти.

Сільський туризм – це не тільки проживання туриста в сільському будинку, але й функціонування цілої інфраструктури, включаючи добре транспортне сполучення, місця проведення дозвілля, інформаційні послуги, ресторани, кафе. На кожну гривню, витрачену на житло – приходиться інша гривня, яку турист витрачає ще на щось (розваги, сувеніри і т.д.).

Сьогодні сільський туризм розвивається дуже швидкими темпами і в деяких країнах привертає значну частину іноземних туристів. Як особливо яскраві приклади можуть бути названі Італія, Іспанія, Ірландія, Франція, Швейцарія.

Італія – визнаний європейський лідер по сільському туризму, прибуток від якого перевищує 400 млн. доларів в рік, а кількість сільських туристів досягає 2 млн. щороку. В 70-х роках минулого століття передбачалося, що розміщення туристів буде непрофільною діяльністю для італійських селян і лише дещо укріпить їх фінансово-економічне становище. Проте сьогоднішній попит змінив саму концепцію сільського туризму, який перетворився для багатьох сільських жителів в основний вид діяльності.

В Іспанії на сільській місцевості зупиняється близько 1,2 млн. туристів за рік. Тут діє національна програма по розвитку цього виду відпочинку. Загальний обсяг інвестицій в розвиток сільського туризму перевищує 1 млн. доларів. Для значної частини іспанських селянських господарств (60%) агротуризм є одним з основних джерел доходу.

Сьогодні, практично будь-яка подорож по Швейцарії, в якійсь мірі – сільська. Без туризму величезні гірські території вже давно обезлюдніли б, зникла б торгівля і сільське господарство втратило б всяку традиційність та стійкість. Тепер же 75% фермерів з гірських районів Швейцарії (це ж відноситься до інших альпійських країн) мають додатковий заробіток завдяки туризму. 2/3 доходів швейцарського туризму забезпечується за рахунок саме сільського туризму.

Проте, не тільки високий попит на даний вид послуг дав поштовх розвитку сільського туризму в Європі. Сьогодні Європейський Союз бачить можливість економічного підйому села саме в сільському туризмі. За підрахунками західних фахівців облаштування сільської людини в місті обійдеться в 20 разів дорожче, ніж створення умов для її життя і роботи в селі. В Європі вважається, що дохід від одного ліжко-місця еквівалентний доходу від однієї корови. Сьогодні в Західній Європі налічується приблизно стільки ж ліжко-місць для відпочиваючих в сільській місцевості в будинку господарів, скільки і в готелях.

В країнах з перехідною економікою, подібних Україні, ситуація складніша. Депресія в сільському господарстві, високе безробіття в сільській місцевості, відсутність належного фінансування вимушує уряд шукати нові рішення проблем. А сільський туризм є частиною внутрішніх джерел інвестицій для підтримки життя в селі. Це і нові робочі місця, і надходження валюти, і розвиток інфраструктури, і підвищення культурно-освітнього рівня. Спілкування з місцевим населенням дасть можливість більше дізнатись про свої корені, свою країну – природу, побут, культуру.

Наша держава володіє ресурсами, необхідними для розвитку агротуризму . Визначні пам'ятки України роблять її вкрай привабливою країною для всіх видів туризму: краса природи (озера, річки, ліси), доброзичливе, гостинне населення, різноманіття агроландшафтів , своєрідна культурно-історична спадщина.

Транспортне сполучення в Україні відносно розвинуте (авіа, залізничний, автомобільний транспорт) і не є перешкодою для розвитку агротуризму . Є в наявності карти всіх регіонів. Відсутні проблеми з візою для іноземних туристів.

Попередня оцінка попиту на агротуризм виявляє наявність великого ринку потенційних покупців. В першу чергу це міське населення України і особливо населення великих міст. Крім того село може залучити на відпочинок до 20% загальної кількості іноземних туристів. Таким чином, потенційний попит і ресурси для розвитку сільського туризму в Україні є. Є і гостра економічна необхідність в цьому.

Серед факторів, що стримують розвиток агротуризму в Україні виділяють економічні та організаційні [2].

До економічних факторів відносяться: відсутність початкового капіталу для інвестування в туристичну інфраструктуру, що позначається на стані транспортного, готельного обслуговування, рівні надання послуг; відсутність системи менеджменту та маркетингу сільського туризму для залучення потенційних туристів до відвідування хоча б тих територій, що вже мають у своєму розпорядженні певну інфраструктуру для прийому, розміщення та обслуговування гостей; відсутність цілеспрямованих наукових досліджень та підготовки необхідних кадрів.

До організаційних факторів можна віднести: нестачу кваліфікованих спеціалістів у галузі сільського туризму, здатних взяти на себе розробку, організацію і проведення екологічних сільських турів; обмеженість туристичних маршрутів у місцях сільського туризму та їх слабку облаштованість; обмежений набір туристично-рекреаційних послуг; відсутність спеціалізованих турорганізацій у сфері агротуризму ; відсутність суспільно орієнтованого інформаційного менеджменту та реклами сільського туризму, моди на агротуризм ; відсутність серед керівників відповідних державних установ, міністерств та відомств зацікавленості в сільському туризмі; відсутність необхідної законодавчої бази агротуризму .

Зараз особливо важлива програма просування самої ідеї агротуризму в Україні в цілому. Метою її повинне бути – підвищення обізнаності населення і створення позитивного відношення до цього виду відпочинку. В першу чергу повинні бути задіяні такі види маркетингових комунікацій як PR-статті, інтерв'ю, прес-конференції, семінари, брифінги, телепередачі, які, не будучи комерційними, викликають довіру і позитивну реакцію. На наступному етапі, коли з'явиться конкурентноздатний “ агротурпродукт” , потрібно зайнятися комерційною рекламою.

Є надія, що з розвитком сільського туризму, ця галузь несільськогосподарської зайнятості стане не просто додатковою сферою прикладання праці, а основним джерелом доходів для значної частини селян. Таким чином, ми сподіваємося, що сільський туризм зі своєю інфраструктурою стане тією силою, що витягне село з болота соціально-економічної депресії на шлях розвитку і процвітання.

Література:

1. Несільськогосподарська зайнятість в сільській місцевості України / Інститут Економічних Досліджень та Політичних Консультацій в Україні. – 2005. – http://www.ier.kiev.ua

2. Рекомендації щодо екологічного аспекту розвитку промислового сектору. – www.open-dialog.com/ conference / documents / publications / Resolution